Економічний аналіз — це насамперед факторний аналіз, який передбачає перехід від результатного параметра до його кінцевої факторної системи і, навпаки, розкриття повного набору корельованих факторів та їх кількісне й якісне вимірювання. Під час прямого факторного аналізу виявляють окремі фактори впливу на результативний параметр, а також визначають форму функціонального зв'язку та ступінь впливу факторів. У випадку прямого детермінованого факторного аналізу вихідні дані для аналізу подають у формі конкретних значень і отримують точні й однозначні результати. За прямого стохастичного факторного аналізу вихідні дані подають вибіркою, а результати отримують з певною ймовірністю. Розв'язок задач стохастичного факторного аналізу вимагає вибору достатньо корельованих факторів і виду регресії, яка б найкраще відображала зв'язок досліджуваного параметра з набором факторів, та визначення методу вимірювання зв'язку.
В економічному аналізі виникають задачі інтеграції багатьох економічних характеристик в єдине ціле, тобто потрібно побудувати функцію, яка містить основні якості всіх параметрі в-аргументів, тобто виникають задачі, обернені до задач прямого факторного аналізу. Ці задачі також можуть бути детермінованими та стохастичними, наприклад, задача комплексної оцінки результатів господарської діяльності, задача аналізу економічної ефективності інновацій тощо.
З метою дослідження причинно-наслідкових зв'язків здійснюють логіко-інформаційне моделювання економічних явищ і процесів. Це дає змогу отримати чітке уявлення про досліджуваний об'єкт, кількісно описати, дати якісну характеристику його внутрішньої структури та зовнішніх зв'язків.
Моделювання факторних систем ґрунтується на основних критеріях виокремлення факторів як елементів цих систем: причинності, достатньої специфіки, самостійності існування, облікової можливості. Для формалізації аналітичної моделі вони повинні мати кількісне вираження.
Під час моделювання детермінованих функціональних зв'язків в економічному аналізі виокремлюють такі види моделей:
1) адитивні моделі, які можна виразити алгоритмом
Прикладами таких моделей є зведені витрати на виробництво за сумою елементів цих витрат, баланс продажу продукції, баланс робочого часу робітника;
2) мультиплікативні моделі, які відображає алгоритм
Прикладами таких моделей є залежність випуску продукції від кількості працівників і продуктивності їх праці, обсягу продажу від кількості проданої продукції та її ціни, обсягу незавершеного виробництва від одноразових витрат, тривалості виробничого циклу та коефіцієнта наростання витрат;
3) кратні моделі, для яких характерні алгоритми:
Прикладами кратних моделей є алгоритм функціональної залежності рентабельності виробничих засобів, віддача основних засобів, матеріаломісткість, оборотність капіталу. Кратні моделі можна подавати як мультиплікативні:
4) змішані моделі, які можуть мати алгоритм
Прикладами змішаних моделей є функціональна залежність продажу продукції від обсягу продажу, асортименту продукції та її ціни; залежність прибутку від продажу продукції до обсягу, асортименту, собівартості та ціни її продажу тощо.
Під час моделювання детермінованих факторних систем може забезпечуватись:
а) подовження факторної системи, коли сукупність часткових факторів впливу збільшується, наприклад, якщо
б) розширення факторної системи, коли у факторну систему вводять її проміжні функціональні зв'язки. Наприклад, якщо
то можна модифікувати на
в) скорочення факторної системи, коли досягається необхідний ступінь агрегування параметрів функціонального зв'язку. Наприклад, якщо
Побудова детермінованих факторних систем дає змогу оцінювати кількісний вплив кожного фактора за динамікою зміни узагальнювальних параметрів. Однак детерміноване моделювання обмежене довжиною факторного поля прямих зв'язків.
Стохастичний аналіз спрямований на дослідження непрямих зв'язків, які не можуть бути описані моделями прямого детермінованого зв'язку. Він виступає як інструмент поглиблення детермінованого аналізу.
Стохастичне моделювання факторних систем ґрунтується на узагальненні закономірностей коливання значень економічних параметрів та факторів, які впливають на них, тобто на кількісному вимірюванні ймовірності повторення параметрів того самого явища у різних умовах якісно однорідного середовища. Головна мета стохастичного моделювання факторних систем полягає у виборі достатньо корельованих факторів і кількісного вимірювання ймовірності функціонального зв'язку. Теоретично моделі стохастичного зв'язку визначають методи розв'язання перелічених вище задач.
Сукупність методів, прийомів і окремих способів, які визначають алгоритм розв'язку аналітичної задачі чи їх комплексу, називають методикою економічного аналізу. Визначення методики аналізу— складний науково-пізнавальний процес, який називають методологією економічного аналізу.
2.4. Методи комплексної економічної оцінки
2.5. Графічні методи економічного аналізу
2.6. Застосування економіко-математичних методів і моделей у розв'язку аналітичних задач
2.7. Методи фінансових обчислень
Операції нарощування та дисконтування
Відсоткові ставки і методи їх розрахунку
2.8. Методи експертної оцінки
Розділ 3. МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
3.1. Методика економічного аналізу та її структурні елементи