Об'єктивною передумовою створення автоматизованої ПКЕА є сукупність розумно спроектованих, надійних забезпечувальних підсистем, до яких належить:
• інформаційне забезпечення;
• програмне забезпечення;
• організаційно-технічне забезпечення;
• правове забезпечення;
• ергономічне забезпечення.
Найскладніша проблема автоматизації аналізу — проектування дієвого інформаційного забезпечення, яке є сукупністю єдиної системи класифікації і кодування інформації, уніфікованих форм документації і використовуваних масивів інформації, досягнення сумісності інформаційного забезпечення різних ПКЕА і локальних інформаційних підсистем. Розроблення елементів внутрішньо-машинного та поза машинного забезпечення ПКЕА здійснюється на основі впорядкованої та формалізованої інформації, яка становить інформаційну базу інтегрованої системи опрацювання економічної інформації. Функціонування ПКЕА характеризується необхідністю опрацювання великих обсягів інформації нормативного, довідкового, облікового, звітного характеру. Якщо при ручному опрацюванні даних використовують документальні джерела інформації, то в умовах автоматизації аналізу раціональнішим є отримання інформації з єдиного інформаційного фонду. Впровадження сучасних інформаційних технологій і систем дає змогу формувати єдину мережу організації та ведення інформації з моменту її збирання до видачі готових аналітичних результатів безпосередньо в ПЕОМ і в обчислювальних комплексах вищого порядку.
Нині найпрогресивнішим є забезпечення економічного аналізу на основі автоматизованого банку даних (АБД). Функціонування ПКЕА передбачає використання загальносистемної бази даних і автономних банківських масивів. Введення інформації, необхідної для аналізу, з документів практично не застосовується.
Виокремлюють декілька концепцій проектування бази даних (БД):
• концепція побудови БД нормативно-довідкової інформації;
• концепція побудови БД для основних виробничих цехів підприємства;
• концепція побудови БД у вигляді комплексних інформаційних потоків;
• концепція побудови БД нормативно-довідкової інформації перспективного, поточного й оперативного управління.
Управління інформаційними ресурсами передбачає одночасно й управління програмним забезпеченням за сучасних технологій і організації аналітичного процесу. Під програмним забезпеченням аналітичного процесу найчастіше розуміють сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибору мови програмування, розроблення програми, створення пакетів прикладних програм. Програмне забезпечення ПКЕА є сукупністю комплексів програм, розроблених згідно з принципами модульності та адаптивності, максимально зорієнтованих на стандартні пакети прикладних програм, які забезпечують досить ефективну реалізацію всіх елементів технологічного процесу розв'язання задач.
Програмне забезпечення розв'язання аналітичних задач має свою специфіку, оскільки:
• аналітичні задачі передбачають комплексний характер дослідження процесу, а отже, високу концентрацію аналітичних процедур;
• до розв'язання задач висувають часові вимоги (забезпечення максимальної оперативності представлення результатів);
• наявні різноманітні форми видачі та ступені синтезування результатної інформації залежно від рівня управління і запиту користувача;
• висока значимість результатної інформації для прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану перевірку її достовірності;
• необхідність обліку різноманітних нестандартних господарських ситуацій і перерв у розрахунках передбачає діалоговий режим роботи з ЕОМ.
Тому програми повинні бути багатоваріантними, гнучкими щодо внесення поправок, доповнень, мати високий рівень сегментації (модульності), розроблятись, реалізовуватись із мінімальними затратами ресурсів.
Можна виокремити три напрями формування і розвитку комплексних аналітичних програм:
• створення бібліотеки аналітичних програм;
• розроблення пакетів аналітичних програм;
• розроблення програмного забезпечення ПЕОМ.
Програмне забезпечення ПЕОМ охоплює операційні системи, системи програмування, системи текстових і діалогових даних.
На сучасному ринку програмних продуктів є велика кількість програм, які реалізують функції аналізу. Поряд із загальними обліковими програмами "1С: Бухгалтерія 7.7", "Акцент-бухгалтерія" все більшого поширення набувають обліково-аналітичні програми "Вест-Аналіз", "Галактика", "Форт: Аналітик".
Програма "Бест-Аналітик" надає широкі можливості дослідження кон'юнктури ринку, прогнозування реалізації продукції, вибору договірної політики цін, забезпечення термінів поставки тощо. Програма може забезпечити аналітико-статистичні дослідження (динамічних рядів, середніх величин, проведення кореляційно-регресійного аналізу тощо).
Архітектура програмного комплексу 1С "Формат: Аналітик 3.0" дає змогу проводити фінансовий та управлінський аналіз, використовуючи відповідні дані двох видів обліку. За цією архітектурою програми вся необхідна інформація автоматично вибирається з бази даних бухгалтерського обліку, що дає змогу проводити оперативний аналіз за різними виробничо-фінансовими показниками. За цією програмою можна розрахувати абсолютні та відносні значення понад 400 показників. Програма надає можливість групування, нормативних показників за замовленням користувачів, оцінювання їх відповідності за регламентованими значеннями і подання результатів аналізу у вигляді таблиць, графіків, діаграм. У програмі реалізується факторний аналіз показників за спроектованою факторною системою відповідно до запиту користувачів.
Програмну систему "Галактика" можна розглядати як систему підтримки прийняття управлінських рішень, яка реалізує функції бухгалтерського обліку, фінансового аналізу, маркетингу, логістики, аудиту. За цією програмою можна проводити порівняльний аналіз, оцінювати якісні параметри фінансового стану, виконувати ситуаційний аналіз.
Процеси ринкового реформування і зміна економічного середовища господарювання в Україні ставлять на перший план розробку нових програмних продуктів, які відповідали б вимогам інтегрованої оцінки, багатоваріантного пошуку, оперативності та економічності.
Організаційно-технічне забезпечення зумовлює вибір технічних засобів достатньої продуктивності для опрацювання масивів інформації аналітичного процесу, розподіл технології аналізу у мережі локальних інформаційних систем аналітиків, забезпечення комунікації та формування вихідної інформації на запит користувачів різного рангу і за регламентами аналітичного процесу. Головні критерії формування такого забезпечення — висока надійність, оперативність та економічність опрацювання даних. Структура технічних засобів повинна передбачити простір для виходу на інтегровані системи, балансування потужностей у мережі та за етапами технічного процесу.
Правове забезпечення передбачає правовий режим доступу до інформації, відповідальність за її втрату, розповсюдження та спотворення. З правового погляду вирішують питання компетентності аналітичних висновків і пропозицій, доцільність ознайомлення з нею керівників різного рангу та акціонерів. Питання правового забезпечення економічного аналізу вирішують у контексті формування правового режиму автоматизованого опрацювання економічної інформації в цілому.
Завдяки ергономічному забезпеченню створюються сприятливі умови для продуктивної роботи аналітика. Воно охоплює визначання нормативів праці (зокрема роботи з комп'ютером), її оплати, підтримки ініціативи працівників та формування системи матеріального і морального стимулювання.
Інформаційні ресурси аналізу
Розділ 4. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ У СИСТЕМІ ПЛАНУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ
4.1. Аналітичне забезпечення стратегічного управління
4.2. Аналітичне забезпечення планування реалізації стратегії діяльності
4.3. Аналіз у системі ризик-менеджменту
4.4. Аналіз і оцінка ринкових позицій суб'єктів господарювання
4.5. Аналітичне забезпечення антикризового управління
4.6. Аналітичні процедури в аудиті
Розділ 5. ОПЕРАТИВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ