Економічний аналіз - Мних Є.В. - 4.1. Аналітичне забезпечення стратегічного управління

4.1. Аналітичне забезпечення стратегічного управління

Управління економічними системами в умовах ринкового середовища передбачає чітку визначеність його перспективного розвитку, науково обґрунтований підхід у досягненні довгострокових глобальних цілей. Таке управління передбачає визначеність стратегії діяльності як сукупності виважених дій у досягненні глобальної мети і адекватну реакцію при формуванні сприятливого середовища і виникненні загроз у досягненні успіху. Стратегії, якими керуються суб'єкти господарювання у своїй виробничо-фінансовій діяльності, розробляються і втілюються у життя за допомогою стратегічного управління. Враховуючи, що аналіз є функціональною підсистемою будь-якого управління, у стратегічному управлінні таку функцію виконує стратегічний аналіз. Залежно від виду економічної системи, її структурної будови, характеру видів діяльності можна виокремити основні види стратегії аналізу:

а) ділова стратегія, яка полягає у визначенні сукупності заходів, спрямованих на посилення конкурентоспроможності та захисту від непродуктивних дій внутрішніх та зовнішніх чинників;

б) функціональна стратегія, яка спрямована на підтримку ділової стратегії і формується для кожного напряму діяльності суб'єкта господарювання (виробнича, фінансова, маркетингова та ін.);

в) внутрішньогосподарська стратегія, яка визначає поведінку структурних підрозділів підприємства у досягненні його глобальної мети;

г) корпоративна стратегія, яка характерна для диверсифікованих компаній і передбачає інтеграцію інтересів всіх учасників для досягнення кумулятивного ефекту в конкуренції, інвестуванні, подоланні кризових порогів тощо.

Сукупність різних видів стратегій суб'єкта господарювання визначається цілями стратегічного управління. Для такого типу управління характерні:

• параметризація його поведінки на довготривалу перспективу;

• високий рівень невизначеності;

• висока ціна, інерційність і глобальний характер наслідків прийнятих стратегічних рішень.

Виходячи зі змістової характеристики, визначеності предмета та методу стратегічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання передбачає такі цільові спрямування досліджень (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Цільові спрямування економічного аналізу у стратегічному управлінні

Аналіз середовища діяльності дає змогу встановити тенденції та закономірності, особливості і регламенти поведінки суб'єктів господарювання, які склалися і можуть виявлятися у довгостроковій перспективі. Внаслідок таких аналітичних досліджень можуть бути виявлені пріоритетні сфери бізнесу, обмежуючі і стимулюючі чинники його розвитку, вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів очікуваного періоду" інерційні сили розвитку внутрішнього і зовнішнього економічного середовища.

Аналіз цілей, мотивацій, інтересів стратегічного виміру слід проводити у площині адаптації до кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього економічного середовища діяльності суб'єкта господарювання з метою отримання максимальної і стабільної вигоди у перспективному періоді. Це дасть змогу використати позитивний досвід і уникнути помилок управління у конкретних господарських ситуаціях, які можуть виникнути у майбутньому.

Аналіз доцільності змін вибору нової стратегії слід проводити з урахування альтернативних планів, гіпотези можливих наслідків, достатності аргументації, переконливості щодо їх корисності для всіх учасників процесу, прагматичності та ризикованості досягнення бажаного результату.

Аналіз можливостей і шляхів реалізації нової стратегії діяльності суб'єкта господарювання охоплює оцінку: сильних і слабких сторін участі підприємства на ринку, реальних та віртуальних можливостей, визначення загроз і небезпек. Слід врахувати, що в умовах невизначеності такі оцінки можуть бути неоднозначними. Недооцінка рівнів невизначеності негативно впливає на прагматичність та обґрунтованість обраної стратегії. Переконливість можливостей та шляхів буде залежати від рівня невизначеності (достатньо очевидна перспектива, перспектива має низку альтернатив, перспектива діапазону коливань і повна невизначеність перспективи), що впливає на ймовірність точного сприйняття нової стратегії. Реальні можливості оцінюються тільки серед очевидної чи альтернативної перспективи і можуть бути достатньо точно розраховані з використанням традиційних методів дослідження еволюційних змін (динамічні ряди, оптимізаційні методи і моделі, методи кореляції та регресії, групування тощо). Віртуальні можливості можна прогнозувати за варіантами збігу обставин, що мають випадковий характер.

Аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін проводять переважно на основі порівняння рейтингових параметрів діяльності за критерієм конкурентоспроможності. Конкурентна сила підприємства визначається на основі порівняння оцінок певного об'єкта з основними конкурентами. Абсолютна величина конкурентної сили об'єкта дорівнюватиме алгебраїчній сумі відхилень рейтингових параметрів діяльності певного об'єкта і його головних конкурентів.

Оцінка загроз і небезпек може визначати майбутню діяльність суб'єкта господарювання як багатообіцяючу або безперспективну. Загрози і небезпеки слід групувати за мірою суттєвості (наприклад, підвищення цін на газ для швейної промисловості і теплоенергетики) і за активністю дії у перспективному періоді. При цьому слід визначити фактори можливого попередження чи локалізації їх дії (альтернативні технології, організаційні схеми, амортизуючі важелі та ін.).

Аналіз наслідків переходу на нові стратегії доцільно проводити, зважаючи на досягнення часткових цільових і системних змін. Цільові зміни відображаються за пріоритетним спрямуванням стратегії (зниження енергоємності продукції, автоматизація шкідливих і трудомістких робіт тощо) і вимірюються рівнем досягнутого успіху в цьому векторі управлінських дій. Результат системних змін повинен визначатися за сумарними підсумками позитивних і негативних наслідків реалізації нової стратегії для внутрішнього і зовнішнього економічного середовища діяльності суб'єкта господарювання.

Реалізація стратегічних цілей діяльності суб'єкта господарювання вимагає належно структурованих, деталізованих аналітичних розрахунків.