Евристичними називають спеціальні методи здобуття знань, які передбачають використання досвіду, інтуїції фахівця та його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань (встановлення ситуативних відносин при з'ясуванні проблеми, відкидання безперспективних варіантів вирішення, здійснення узагальнення, спростування за допомогою контрприкладів, проведення аналогій та ін.).
Евристичні методи е універсальними, їх застосовують у всіх галузях науки і практики, широко використовують також і в економічному аналізі. Можна стверджувати, що оволодіння евристичними методами визначає мистецтво проведення аналізу.
Серед евристичних методів розрізняють експертні та психологічні.
Евристичні методи зазвичай протиставляють формалізованим, в основі яких точний математичний опис явищ. Соціально-економічні явища і процеси цілком або частково не можна математично формалізувати, тобто для них неможливо чи дуже важко розробити адекватну модель. Це пов'язано зі складністю проведення кількісного оцінювання політичних, соціальних і психологічних чинників, що визначають господарську діяльність людей; із численністю таких виробничих процесів, збирання репрезентативних зведень про які потребує великих затрат часу і засобів; обмеженою можливістю використовувати інформацію про минулі періоди для прогнозування майбутніх. Нарешті, багатозначні, багатовимірні та якісно непорівнювані показники господарської діяльності підприємства чи окремих її аспектів не мають однозначного узагальненого критерію, на основі якого можна оцінити можливі варіанти вирішення проблеми.
Усе це потребує застосування в аналізі поряд з логіко- й економіко-математичними також експертних методів, які є комплексом логічних та математичних прийомів і процедур, що забезпечують отримання від фахівців-експертів інформації, яка дає змогу оцінити причини, що посприяли досягненню високого рівня господарювання, підготувати і вибрати раціональні управлінські рішення.
Для пошуку нових рішень і заходів, що забезпечать їх реалізацію, необхідно активізувати творче мислення фахівців. Цьому сприяє застосування в аналізі психологічних методів, що є сукупністю правил і процедур, які стимулюють вирішення творчих завдань.
Експертні методи.
Застосування експертних методів дає змогу віднайти необхідну для аналізу інформацію, ґрунтуючись на судженнях, ймовірних оцінках виявлених експертами у виробництві та управлінні стосовно досліджуваних причинно-наслідкових зв'язків. Базуючись на застосованій методиці експертизи, розрізняють два види отриманої від експертів інформації і, відповідно, два класи аналітичних завдань, що вирішують на и основі.
По-перше, за допомогою експертних методів переважно отримують інформацію про одиничні прояви типових причинно-наслідкових зв'язків у конкретних обставинах місця і часу.
Такі зведення одержують при опитуванні робітників, бригадирів, технічних та економічних фахівців цехових служб, керівників підрозділів підприємства. Цю інформацію використовують для вирішення аналітичних завдань, метою яких є вдосконалення виробництва і керування на окремих робочих місцях, ділянках, у цехах і на підприємстві загалом. Наприклад, може йтися про виявлення причин і вибір заходів, спрямованих на попередження непродуктивних затрат часу і засобів, неритмічної роботи, браку, невиконання норм виробітку, відставання від графіка впровадження нової техніки тощо в одному або кількох підрозділах чи бригадах.
По-друге, на основі експертних методів отримують інформацію про типовий вияв досліджуваних взаємозв'язків. Ці зведення одержують від обмеженої кількості висококваліфікованих експертів, які володіють глибокими знаннями із закономірностей перебігу соціально-економічних процесів у різних ситуаціях. Серед завдань економічного аналізу, які розв'язують на основі такої інформації, дуже поширені: а) ранжування чинників і показників за їхньою значимістю при оцінюванні певного явища; б) ранжування бригад, ділянок, цехів і підприємств: за місцем, зайнятим кожним із них на підприємстві в умовах конкуренції; за станом розвитку окремих аспектів господарської діяльності, оцінювальних різнорідних показників, наприклад, за техніко-економічним рівнем виробництва, фінансовим станом та ін.; в) попереднє оцінювання очікуваного виконання плану за відповідним показником.
Основними етапами проведення цільового аналізу на основі експертних методів є: визначення мети дослідження на основі результатів періодичного економічного аналізу; створення групи фахівців-аналітиків, завданням яких є організація експертизи; вибір виду опитування у конкретній господарській ситуації; розробка програми дослідження і складання опитувального листка; визначення кількості і складу експертів; проведення опитування; аналіз та обробка інформації, отриманої від експертів; узагальнення результатів експертизи і підготовка варіантів рішення, що забезпечить досягнення визначеної мети.
Серед експертних методів вирізняють індивідуальні та колективні. Індивідуальні експертні методи – методи, в яких використовують думки експертів – фахівців відповідного профілю, сформульовані кожним із них незалежно один від одного. До індивідуальних належать такі експертні методи, як інтерв'ю і анкетування.
Метод інтерв'ю полягає в постановці аналітиком під час бесіди з експертом запитань про фактори, що визначають стан досліджуваного об'єкта, шляхи і засоби зміни стану об'єкта у бажаному напрямі. Зміст запитань визначений заздалегідь складеною програмою, яку можна уточнювати у процесі інтерв'ювання. Ефективність цього й інших методів експертного оцінювання визначається: глибиною аналізу проблеми, який передував опитуванню, та якістю програми опитування, методикою її проведення; здатністю обраних експертів вирішувати проблеми (їхньою компетентністю, ерудованістю у суміжних сферах діяльності, відсутністю особистої зацікавленості у висвітленні фактів або розвиткові подій та іншими властивостями). Успішність застосування власне методу інтерв'ю також залежить від ступеня поінформованості про досліджувану проблему аналітика, який проводить опитування, й особливо від уміння експерта відповідати на запитання експромтом.
Метод анкетування (аналітичного експертного оцінювання) ґрунтується на самостійній підготовці експертом відповідей на запитання анкети. Однак досвід показує, що у письмовому викладі суті господарських ситуацій і в анкеті великого значення набувають такі суб'єктивні чинники, як "місцевий патріотизм", небажання критикувати товаришів по службі й керівників, скептицизм щодо значення і способів дослідження, неправильне тлумачення чи нерозуміння запитання, звичайне небажання займатися не своєю роботою. Усе це негативно позначається на якості аналізу, проведеного за допомогою анкетування.
Основні переваги індивідуальних методів полягають у можливості використовувати здібності та знання окремого експерта, а також у відносній простоті проведення цільового аналізу. Головний їх недолік – обмеженість знань кожного з опитуваних про стан і розвиток суміжних сфер діяльності. Тому більшого поширення на практиці набули колективні експертні методи, коли залучають групу експертів, добре обізнаних у багатьох суміжних сферах діяльності. Перевага колективних методів полягає в організації різними способами взаємодії між залученими фахівцями, що дає змогу проаналізувати проблему з різних боків. Найпоширенішими методами колективного експертного оцінювання є: метод комісії, у тому числі проведення виробничих нарад, конференцій і семінарів для обміну досвідом чи для обговорення певного кола проблем за "круглим столом"; організація роботи експертів щодо застосування методики "відстороненого оцінювання"; метод Дельфі тощо.
Експертне оцінювання на основі методу комісій дає змогу виробити кращий варіант для оцінювання конкретної ситуації з урахуванням дії комплексу якісно різних факторів. Недолік методу в тому, що група експертів, які беруть участь у нарадах і висловлюють свої судження, керується переважно логікою компромісу. При цьому в учасників остаточно сформувалися оцінки і варіанти вирішення проблеми, які не обов'язково ліпші за висловлені на нараді.
Методика "відстороненого оцінювання" спрямована на усунення зазначеного недоліку методу комісій. Відповідно до цієї методики робота нарад поділена на два періоди: вільного висловлення ідей і критичного аналізу. При цьому нараду організовують так, щоб висловлене експертом первинне судження не ускладнювало подальшу роботу з аналізу і підготовки рішень, а навпаки стимулювало її.
Якщо такі форми роботи, як, наприклад, дискусії за "круглим столом" чи інші види обговорення протилежних поглядів, не є зручними для експертів, то застосовують метод Дельфі, що характеризується: анонімністю, регульованою зворотним зв'язком і груповою відповіддю. Анонімність забезпечується спеціальною формою опитувального листка чи особливими прийомами опитування, наприклад, контактами експертів через ЕОМ. Опитування проводять у три-чотири тури, на кожному з яких за допомогою статистичних методів дають групову оцінку. Регульованого зворотного зв'язку досягають завдяки тому, що учасникам експертизи після кожного туру пропонують ознайомитися з колективним судженням, а в разі невідповідності їм, пояснити свою позицію і переглянути власну оцінку.
Психологічні методи.
Із застосуванням психологічних методів вирішення нових творчих завдань аналізу відбувається швидше. Найпоширенішими є описані нижче методи.
Метод "мозкової атаки (штурму)" розвиває метод комісій; його відмінність від останнього полягає у створенні на нараді експертів неформальної, невимушеної атмосфери, яка стимулюватиме творчий процес. Особливостями цього методу є: обмежене коло експертів із різних галузей знань, як правило, не пов'язаних посадовою підлеглістю; незначна тривалість засідання; вільне висловлення ідей – критика заборонена; оцінювання ідей після зборів групою вузьких фахівців.
Метод контрольних запитань полягає у вирішенні аналітичних завдань на основі використання заздалегідь складеного переліку навідних запитань, що дають змогу оцінити проблему з різних боків, у тому числі нетрадиційно.
Метод морфологічного аналізу має кілька різновидів і спрямований на подолання упередженого ставлення до наявних думок про можливість і шляхи вирішення проблеми. За його допомогою поставлене завдання описують й аналізують як сукупність усіх можливих структурних відношень (тобто морфологічних зв'язків) між елементами. Аналізу передує розробка морфологічних таблиць чи графіків.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Дайте визначення поняття "економічний аналіз".
2. Схарактеризуйте місце економічного аналізу в системі управління виробництвом.
3. Які роль і значення економічного аналізу в підготовці і прийнятті управлінських рішень?
4. Що є предметом економічного аналізу?
5. Розкрийте зміст і завдання економічного аналізу.
6. Схарактеризуйте види економічного аналізу.
7. У чому полягає взаємозв'язок управлінського і фінансового аналізу? Відповідь обґрунтуйте.
8. Яке місце займає економічний аналіз у системі наук?
9. Що є методом економічного аналізу.
10. Схарактеризуйте основні прийоми економічного аналізу.
11. Назвіть основні етапи економічного аналізу.
12. Як здійснюється організація економічного аналізу на різних суб'єктах господарювання?
13. Як здійснюється прогнозування організації економічного аналізу
14. Що є інформаційною базою економічного аналізу?
15. Які ви знаєте евристичні методи, що використовують в економічному аналізі?
Розділ 2. ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. Аналіз попиту і пропозиції на продукцію та послуги підприємства
2.2. Ринкова рівновага й аналіз її зміни
2.3. Аналіз еластичності попиту і пропозиції на продукцію та послуги підприємства
Розділ 3. АНАЛІЗ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ
3.1. Аналіз випуску продукції за асортиментом і складом
3.2. Аналіз впливу структурних зрушень на обсяг продукції
3.3. Аналіз ритмічності випуску продукції
3.4. Аналіз якості продукції