Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 3.1. Аналіз випуску продукції за асортиментом і складом

3.1. Аналіз випуску продукції за асортиментом і складом

Аналіз асортименту продукції дає можливість вирішити проблему вибору номенклатури продукції, яку випускають. Основним завданням асортиментної програми є визначення структури виробництва підприємства (дільниці), а саме:

• співвідношення між новою продукцією, що потребує вдосконалення та модифікації, традиційною продукцією, що не потребує вдосконалень, і застарілою продукцією;

• визначення номенклатури продукції, яку випускають;

• оцінювання числа моделей та модифікацій однієї і тієї самої продукції, яку випускають;

• визначення структури життєвого циклу за всією номенклатурою продукції, яку випускають, та перспектив оновлення асортименту.

Формування асортиментної програми здійснюється з урахуванням необхідних ресурсів, рівня техніки і технології виробництва, можливостей створення нового виробництва в оптимальні терміни, наявності патентів; очікуваної рентабельності виробництва і термінів окупності інвестицій; наявності управлінських кадрів та кваліфікації персоналу на всіх етапах виробничого циклу; наявності постійних зв'язків із постачальниками; ступеня ризику, пов'язаного із сезонністю попиту. Асортиментна програма спрямована на оптимізацію використання технологічних знань та досвіду своєї фірми, оптимізацію фінансових ресурсів із погляду рентабельності товарів, які випускають.

В основі формування асортиментної політики лежить концепція життєвого циклу товару. На кожному етапі життєвого циклу товару використовують різні форми і методи торгівлі, різні засоби стимулювання збуту (причому при збуті товарів споживчого і виробничого призначення наявні специфічні особливості).

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до вивчення продукту з погляду його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та вдосконалення традиційних видів продуктів, зняття товарів з виробництва.

Практика свідчить, що розробкою та здійсненням асортиментної програми постійно займається центральний апарат управління.

Коли номенклатура виробів розроблена, відповідальність за впровадження нововведень у виробництво покладають на виробничі дільниці.

Одночасний випуск нових товарів і вдосконалення традиційних товарів і технологій, як правило, характерні лише для великих підприємств та об'єднань.

Виробники невеликих підприємств переважно спеціалізуються за видами діяльності:

• виробники-новатори – виготовляють нову продукцію;

• підприємства і фірми, що займаються випуском оригінальних модифікацій уже відомих виробів;

• машинобудівні підприємства вузького профілю, які випускають технологічно нескладні вироби або деталі масового випуску.

Виконання укладених контрактів про поставки залежить від випуску конкретних видів продукції, тобто від виконання завдань щодо асортименту продукції.

Асортимент продукції – це перелік найменувань виробів із зазначенням одиниць вимірювання кожного з них. Залежно від рівня контролю за виконанням контрактів розрізняють асортимент продукції двох видів: обов'язковий і повний.

Джерелом даних для аналізу виконання завдання щодо асортименту за квартал, півріччя, рік є форма 1-П, але вона містить дані за групами продукції, тобто за груповим асортиментом. Аналіз виконання завдання щодо повного асортименту проводять на основі машинограми "Відомість випуску продукції з виробництва" ("Відомість надходження готової продукції на склад").

З метою пояснення методики аналізу випуску продукції за асортиментом використаємо матеріал, наведений у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Випуск продукції у натуральному вираженні

Є кілька способів аналізу виконання завдання за асортиментом.

Найпростішим є спосіб найменшого відсотка.

Спочатку знаходять найнижчий відсоток виконання завдання щодо випуску конкретного виду продукції (але не вищий за 100%), а потім беруть його за кінцевий показник виконання завдання щодо асортименту.

За першим способом відсоток виконання завдання щодо асортименту дорівнює 80% (табл. 3.1, стовп. 4, виріб В) причому в обов'язковому асортименті не враховують частку тих виробів, завдання щодо випуску яких не виконано.

Другий спосіб оцінювання виконання завдання щодо асортименту – вирахування середнього відсотка. Для цього за кожною позицією виконання завдання щодо асортименту зараховують фактично випущену продукцію, вартість якої не має перевищувати прогнозну суму. Зараховані до асортименту суми підсумовують і одержаний підсумок зіставляють з прогнозом випуску, а тоді визначають відсоток виконання прогнозу. У нашому прикладі середній відсоток виконання прогнозу щодо асортименту дорівнює 95,1 (1360 :1430).

Третій спосіб – підрахунок суми процентів невиконання прогнозу за окремими позиціями і виконання їх відносно 100%.

У нашому випадку:

90 - 100 = -10; 80 - 100 = -20; 10 + 20 - 30; 100 - 30 = 70%.

Вивчення складу продукції, що випускається, має важливе значення, оскільки дає змогу встановити, наскільки технічний рівень розвитку підприємства відповідає сучасним вимогам науково-технічного прогресу в промисловості, основними з яких є: освоєння нових видів продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції, зростання рівня спеціалізації та кооперування при виробництві продукції, повне використання відходів виробництва.

Для аналізу складу продукції використовують систему таких показників:

• вартість продукції на експорт;

• вартість товарів народного споживання, з урахуванням товарів для дітей;

• сертифікована продукція;

• комплектуючих виробів, купованих напівфабрикатів у загальному обсязі товарної продукції;

• нових видів продукції і знятих із виробництва застарілих видів.