В умовах ринкової економіки вся виробнича діяльність заснована на системі укладених договорів про поставку продукції, виконання яких є не лише гарантією фінансової стабільності підприємства, а й виявом його високого авторитету (іміджу). Як відомо, зобов'язання щодо договорів про поставку продукції виконують підприємства України за державними замовленнями, державними контрактами і прямими договорами.
Державні замовлення виражають потреби держави у поставках продукції для задоволення суспільних потреб, сприяють прискоренню темпів науково-технічного прогресу. Міністерства і відомства визначають обсяг і склад держзамовлень, несуть відповідальність за надання підприємствами важливих матеріально-технічних ресурсів і вирішення питань збуту виготовленої за держзамовленням продукції.
На відміну від держзамовлення державний контракт виражає потребу в поставках продукції державі, але випуск її підприємством фінансується державним бюджетом.
Прямі договори поставки – це найпрогресивніша форма поставки споживачам підприємствами-виробниками і підприємствами гуртової торгівлі. До них належать договори між виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями, виробниками та споживачами.
За умов, коли зменшується частка держзамовлень і зростає рівень самостійності підприємств у формуванні портфеля замовлень, суттєво підвищується відповідальність трудових колективів за чітке виконання своїх зобов'язань. Нині значно зріс ризик підприємств, пов'язаний з пошуком сфери збуту для своєї продукції, імідж якої не став гарантом високої якості та конкурентоспроможності.
Головна мета економічного аналізу обґрунтованості та виконання договорів про поставку полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.
За умов ринкової економіки формується комплекс завдань аналізу щодо виконання договорів про поставку, серед яких:
а) аналіз обґрунтованості й ефективності формування портфеля замовлень;
б) виконання замовлень відповідно до асортименту продукції, що виробляється;
в) виконання замовлень відповідно до якості продукції, що виробляється;
г) виконання замовлень щодо поставок продукції у визначений термін;
д) наслідків виконання замовлень щодо поставок продукції.
Розглянемо у табл. 3.5 конкретну господарську ситуацію.
Таблиця 3.5. Виробництво і реалізація продукції на підприємстві, тис. грн.
Показник | Завдання | Фактичне виконання | Відхилення від завдання | |
1 | Залишок готової продукції на складі на початок року | 500 | 520 | 20 |
2 | Випуск товарної продукції за звітний період | 3000 | 3050 | 50 |
3 | Залишок готової продукції на складі на кінець року | 600 | 720 | 160 |
4 | Відвантаження продукції з урахуванням виконання зобов'язань щодо поставок (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3) | 2900 | 3300 | 400 |
5 | Товари відвантажені й не оплачені вчасно на початок року | 60 | 70 | 10 |
6 | Товари відвантажені і не оплачені вчасно на кінець року | 65 | 80 | 15 |
7 | Реалізація продукції | 2895 | 3290 | 395 |
Варто враховувати й те, що виконання зобов'язань щодо поставок продукції тісно пов'язане з виробництвом і реалізацією продукції, що й визначає фінансово-економічний стан підприємства.
На процес виконання договірних зобов'язань і його фінансово-економічну результативність впливає значна кількість чинників. Так, мають бути:
• чітко узгоджені терміни, обсяг, якість, асортимент продукції, стан матеріально-технічного забезпечення виробництва, його організації та можливості транспортування продукції;
• відсутні коригування завдань щодо випуску і реалізації продукції;
• узгоджена робота внутрішньовиробничих підрозділів;
• чіткий облік, контроль і аналіз;
• система економічного стимулювання і санкціонування.
Початковим етапом аналізу є оцінювання обґрунтованості й рівня складності договірних зобов'язань. Цей аналіз проводять у двох аспектах.
По-перше, оцінюють сформований портфель замовлень, враховуючи те, що на ринку не були укладені договори щодо найвигідніших для підприємства замовлень внаслідок конкуренції.
По-друге, оцінюють напруженість поставок, зважаючи на фактичне виконання договірних зобов'язань. Коефіцієнт напруженості поставок продукції розраховують шляхом співвідношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами чи фактично представленої за аналізований період до величини виробничої потужності підприємства.
У нашому прикладі отримуємо:
;
.
де
і
– кількість виробленої продукції, необхідної для укладання договорів і фактичні поставки продукції за договорами, тис. грн.;
М – потужність підприємства, тис. грн.
Для аналізу втрат за умов ринкової конкуренції необхідно порівняти фактичний і бажаний портфелі замовлень відносно використання виробничої потужності й фінансово-економічної результативності виробництва.
Дані свідчать, що сформований портфель замовлень не був узгоджений з виробничими можливостями підприємства (перевищення можливостей становить 0,028 пункту).
Разом з тим, не лише абсолютні порівняння величини портфеля замовлень і виробничої потужності є підтвердженням обґрунтованості договорів про поставку. Часто їх невиконання зумовлене нерівномірністю розміщення договорів відповідно до можливостей використання виробничої потужності підприємства. Підприємства, що формують пропорційність виробництва і поставок продукції у часі, мають кращі фінансові результати внаслідок пришвидшення обороту капіталу.
Такий аналіз можна здійснювати, використовуючи аналітичну табл. 3.6.
Таблиця 3.6. Аналіз рівномірності розміщення договорів про поставку продукції підприємства
Звітний період, квартал | Договірне завдання, тис. грн. | Фактичні поставки за договорами, тис. грн. | Виконання договірних зобов'язань,% | Виробнича потужність випуску і поставок продукції, тис. грн. | Договірне завдання відповідно до виробничої потужності,% | Фактичні поставки відповідно до виробничої потужності,% |
І | 800 | 810 | 101,3 | 850 | 94,1 | 95,3 |
II | 800 | 800 | 100,0 | 850 | 94,1 | 94,1 |
Ш | 1000 | 950 | 95,0 | 900 | 111,1 | 105,5 |
IV | 1100 | 740 | 67,3 | 1000 | 110,0 | 74,0 |
За рік | 3700 | 3300 | 89,2 | 3600 | 102,8 | – |
Нерівномірність завантаження підприємства договорами призвела до того, що у III кварталі договірні зобов'язання були виконані лише на 95%. Швидко виконали план у І і II кварталах, а за річними підсумками – не виконали.
Аналіз виконання договірних зобов'язань проводять у кілька етапів:
• на першому – дають загальну оцінку виконанню зобов'язань загалом і з результатом, що постійно зростає від початку року;
• на другому – вивчають їх виконання за окремими групами продукції (у тому числі за товарами народного споживання) і відповідно до державного замовлення та за прямими договорами;
• на третьому – аналізують виконання договірних зобов'язань щодо асортименту, якості та термінів поставок продукції.
Особливу увагу слід звернути на рівень виконання договірних зобов'язань щодо асортименту, якості й термінів поставки, адже договір вважають виконаним лише тоді, коли дотримані всі умови поставки. Такий аналіз можна зробити, використовуючи коефіцієнти оцінювання ступеня виконання зобов'язань щодо поставок за передбаченими: асортиментом – 
, зумовленою якістю – 
і терміном – 
. Застосовуючи ці коефіцієнти, ступінь виконання договірних зобов'язань визначають шляхом відношення обсягу фактичної поставки не більшої, ніж передбачено умовами договору, до величини договірних зобов'язань. Так, ступінь виконання договірних зобов'язань щодо асортименту продукції, яку поставляють, можна визначити з використанням аналітичної табл. 3.7.
Таблиця 3.7. Аналіз виконання зобов'язань щодо асортименту продукції, яку поставляє підприємство, тис. грн.
Асортимент | Договірні зобов'язання | Фактичні поставки | Виконання договірних зобов'язань | Зараховано до виконання договірних завдань щодо асортименту поставки продукції |
Виріб А | 50 | 53 | 94,3 | 50 |
Виріб Б | 35 | 30 | 116,7 | 30 |
Виріб В | 10 | 11 | 90,9 | 10 |
Виріб Г | 9 | 9 | 100,0 | 9 |
Виріб Д | 60 | 63 | 98,8 | 60 |
Разом | 164 | 166 | 98,8 | 159 |
.
Аналогічну методику використовують при аналізі якості й термінів поставки. Для оцінювання договірних зобов'язань щодо поставок продукції можна застосовувати комплексний показник, який визначають як добуток виконання окремих показників договірних зобов'язань щодо асортименту, якості й термінів. При цьому необхідно ці показники узгодити між собою. Це означає, що при аналізі виконання зобов'язань щодо асортименту слід враховувати лише ту частину продукції, яка поставлена вчасно, а частку продукції, що відповідає якості, визначити лише за продукцією, зарахованою до виконання зобов'язань щодо асортименту.
Комплексний показник виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції дорівнює
.
Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань щодо поставок спрямований також на виявлення винних на рівні внутрішньовиробничих підрозділів та впливу зовнішніх факторів.
На завершальному етапі слід провести аналіз причин перевиконання договірних зобов'язань.
У нашому прикладі таке перевиконання договірних зобов'язань становить 400 тис. грн.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Які аналітичні завдання вирішують під час аналізу обсягу виробництва та випуску продукції?
2. Які способи аналізу випуску продукції за асортиментом вам відомі?
3. Дайте визначення поняття "асортимент випуску продукції".
4. У чому полягає відмінність між поняттями "асортимент продукції", "номенклатура продукції", "структура випуску продукції"?
5. Як ви розумієте поняття "склад продукції"?
6. З якою метою необхідно аналізувати вплив структурних зрушень на обсяг випуску продукції?
1. Дайте визначення поняття "ритмічність випуску продукції".
2. Як розраховується коефіцієнт ритмічності випуску продукції?
3. З якою метою в процесі аналізу використовують числа ритмічності?
4. Як розраховується коефіцієнт бездефектної роботи підприємства?
5. Назвіть етапи аналізу збуту продукції.
6. Яку роль відіграє рекламна робота у процесі збуту продукції?
7. У чому полягає основна мета економічного аналізу обґрунтованості та виконання договорів про поставку продукції?
Аналіз рівня технології виробництва.
Аналіз організаційного рівня виробництва.
Аналіз рівня управління.
Розділ 5. АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Розділ 6. АНАЛІЗ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
6.1. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
6.2. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами й ефективності їх використання
6.3. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами й ефективності їх використання
Розділ 7. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА