Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - ЧАСТИНА 11. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

Розділ 11. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

Фінансовий стан підприємств слід розуміти як здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Вона характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їх розміщенням та ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність, забезпечуючи потреби виробництва, що постійно зростають, свідчить про його стійкий фінансовий стан.

Щоб розвиватися в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, необхідно знати, як управляти фінансами, якою має бути структура капіталу за складом і джерелом утворення, якою має бути частка власних коштів, а якою – позичених.

Головна мета аналізу – своєчасне виявлення й ліквідація недоліків у фінансовій діяльності та пошук резервів покращення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники та відповідні служби підприємства, а й його засновники та інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів; банки – для оцінювання умов кредитування й визначення ступеня ризику; постачальники – для своєчасного отримання платежів; податкові інспекції – для виконання плану надходження коштів до бюджету тощо.

Практика проведення фінансового аналізу вже виробила його методику на основі використання фінансових звітів (див. додатки, с. 577).

11.1. Аналіз структури капіталу, фінансової стійкості та платоспроможності

Фінансовий стан підприємства визначають співвідношення структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства та їх джерел. Основні завдання аналізу фінансового стану – визначення якості фінансового стану, вивчення причин його покращення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішують досліджуючи динаміку абсолютних та відносних фінансових показників і розподіляють на такі аналітичні блоки:

• структурний аналіз активів і пасивів;

• аналіз фінансової стійкості;

• аналіз платоспроможності (ліквідності);

• аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу є річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма 1 "Баланс", форма 2 "Звіт про фінансові результати", форма 3 "Звіт про власний капітал", форма 4 "Звіт про рух грошових коштів", форма 5 "Примітки до річної фінансової звітності", а також дані бухгалтерського обліку й необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

Основними способами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і аналіз за чинниками. Під час горизонтального аналізу визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за певний період. Мета вертикального аналізу – обчислення частки окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату. Трендовий аналіз полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років (або інших суміжних звітних періодів) для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників. Коефіцієнтний аналіз зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей, або інших абсолютних показників, одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. Аналіз за чинниками використовують, коли на узагальнюючий показник мають вплив декілька чинників і в подальшому розраховують вплив кожного з них.

Під час аналізу фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.

Як базові величини використовують:

• теоретично обґрунтовані й одержані в результаті експертних опитувань величини відносних показників, що характеризують оптимальні й критичні значення з погляду стійкості фінансового стану підприємства;

• посередні за тимчасовим рядом значення показників цього підприємства, що належать до минулих, сприятливих щодо фінансового стану, періодів;

• значення показників, розраховані за даними звітності найуспішнішого конкурента;

• середньогалузеві значення показників.

Крім фінансових коефіцієнтів, в аналізі фінансового стану велику роль відіграють абсолютні показники, розраховані на основі звітності. До них належать: чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотні активи, показники забезпеченості запасів власними обіговими коштами. Зазначені показники є критеріальними, оскільки за їх допомогою формулюють критерії, що дають змогу визначити якість фінансового стану.

Для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також рівня впливу різних причин на величину зміни показника застосовують аналіз за чинниками, прийоми якого детально висвітлені у спеціальній літературі.