Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 11.8. Аналіз забезпеченості запасів джерелами їх формування

Наступним завданням після аналізу наявності й достатності власного капіталу є аналіз наявності та достатності джерел формування запасів.

Співвідношення вартості запасів і величини власних та позичених джерел їх формування – один з найважливіших чинників стійкості фінансового стану підприємства разом зі співвідношенням реального власного і статутного капіталу. Рівень забезпеченості запасів джерелами формування визначає рівень поточної платоспроможності (або неплатоспроможності) підприємства.

Найбільш узагальненим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел засобів для формування запасів, яку визначають як різницю величини джерел засобів і величини запасів. При цьому мають на увазі забезпеченість певними видами джерел (власними, кредитними й іншими позиченими), оскільки достатність суми всіх можливих видів джерел (враховуючи кредиторську заборгованість та інші поточні зобов'язання) гарантує тотожність підсумків активу і пасиву балансу.

Загальна величина запасів підприємства дорівнює сумі величин за рядками 100–162 розділу II "Оборотні активи" балансу.

Для характеристики джерел формування запасів використовують кілька показників, що відображають різний рівень охоплення різних видів джерел:

• наявність власних обігових коштів, що дорівнює різниці величини реального власного капіталу (див. табл. 10.5) і суми величин позаобігових активів (підсумок розділу І "Позаобігові активи");

• наявність довготермінових джерел формування запасів, яку визначають так: одержаний результат з попереднього розрахунку збільшуємо на суму довготермінових зобов'язань (підсумок розділу III "Довготермінові зобов'язання");

• загальна величина основних джерел формування запасів, що дорівнює сумі довготермінових джерел (попередній результат) і поточних зобов'язань (рядки 440, 450 розділу IV "Поточні зобов'язання").

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають такі три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

• надлишок (+) або недостача (-) власних обігових коштів, що дорівнює різниці величини власних обігових коштів і величини запасів;

• надлишок (+) або недостача (–) довготермінових джерел формування запасів, що дорівнює різниці величини довготермінових джерел формування запасів і величини запасів;

• надлишок (+) або недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів, що дорівнює різниці величини основних джерел формування запасів і величини запасів.

Розрахунок трьох показників забезпеченості запасів джерелами їх формування дає змогу класифікувати фінансові ситуації за рівнем їх стійкості. Можна виокремити чотири типи фінансових ситуацій:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану є крайнім типом фінансової стійкості, на практиці реалізується рідко:

надлишок (+) власних обігових коштів або рівність величин власних обігових коштів і запасів.

2. Нормальна стійкість фінансового стану гарантує його платоспроможність:

а) недостача (–) власних обігових коштів;

б) надлишок (+) довготермінових джерел формування запасів або рівність величин довготермінових джерел і запасів.

3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний із порушенням платоспроможності, за якого зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення реального власного капіталу і зростання власних обігових коштів, а також за рахунок додаткового залучення довготермінових кредитів і позичених коштів, умовами формування такого стану є:

а) недостача (-) власних обігових коштів;

б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів;

в) надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів або рівність основних джерел і запасів.

4. Кризовий фінансовий стан наявний тоді, коли підприємство перебуває на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, інші фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та інші обігові активи не покривають навіть його кредиторської заборгованості. Для такого стану характерні:

а) недостача (-) власних обігових запасів;

б) недостача (-) довготермінових джерел формування запасів;

в) недостача (-) загальної величини основних джерел формування запасів.

Оскільки позитивним чинником, що впливає на фінансову стійкість є наявність джерел формування запасів, а негативним – величини запасів, то основними способами виходу з нестійкого і кризового фінансових станів (ситуації 3 і 4) будуть: поповнення джерел формування запасів й оптимізація їх структури, а також обґрунтоване зниження рівня запасів.

Найменш ризиковим способом поповнення джерел формування запасів необхідно визнати зростання реального власного капіталу за рахунок нагромадження нерозподіленого прибутку. Зниження рівня запасів відбувається у результаті нормування залишків запасів, а також реалізації невикористаних товарно-матеріальних цінностей.

Аналіз забезпеченості запасів джерелами проводять на основі табл. 11.10.

Таблиця 11.10. Динаміка показників забезпеченості запасів джерелами, тис. грн.

Разом з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти.

Наявність власних оборотних коштів відображають коефіцієнти маневрування й автономії джерел формування запасів.

Коефіцієнт маневреності визначають як співвідношення власних обігових коштів підприємства та реального власного капіталу

Він показує, яка частина власного капіталу підприємства перебуває у мобільній формі, що дає змогу досить вільно маневрувати капіталом. Великі значення коефіцієнта маневрування позитивно характеризують фінансовий стан, але чітко встановлених і обґрунтованих на практиці нормальних значень показника немає. Як опосередкований орієнтир для оптимальних рівнів коефіцієнта можна розглядати значення К_м < 0,5.

Коефіцієнт автономії джерел формування запасів показує частку власних обігових коштів у загальному обсязі основних джерел формування запасів

Зростання коефіцієнта відображає тенденцію до зниження залежності підприємства від позичених джерел фінансування господарського обігу, і тому це оцінюють позитивно.

Про достатність власних обігових коштів свідчить коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами, який дорівнює співвідношенню величини власних обігових коштів і вартості запасів підприємства

Для промислових підприємств нормальне значення показника має бути таким: . Крім цього, коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами має бути обмежений у знаменнику значеннями коефіцієнта автономії джерел формування запасів для того, щоб підприємство не опинилось на межі банкрутства: К_об > К_к.д, що випливає зі сформульованої вище класифікації фінансових ситуацій за рівнем стійкості.

Згідно з методичними положеннями щодо оцінювання фінансового стану підприємств визначають коефіцієнт забезпеченості власними коштами, який дорівнює відношенню величини власних обігових коштів до величини обігових активів (підсумок розділу II балансу):

У наведених документах встановлено нормальне обмеження цього показника: К_заб > 0,1. Якщо коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менше за 0,1, то структуру балансу підприємства вважають незадовільною, а саме підприємство – неплатоспроможним.

Аналіз динаміки коефіцієнтів маневрування, автономії джерел формування запасів, забезпеченості запасів власними джерелами, забезпеченості обігових активів власними джерелами за суміжні звітні періоди дає змогу виявити тенденцію зміни фінансового стану підприємства.