Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - 11.2. Структурний аналіз активів і пасивів підприємств

Мета структурного аналізу – вивчення структури і динаміки засобів підприємства і джерел їх формування, щоб ознайомити з фінансовим станом загалом. Структурний аналіз має попередній характер, оскільки в результаті його проведення ще не можна дати кінцеву оцінку якості фінансового стану, для одержання якої необхідним є розрахунок спеціальних показників.

Структурному аналізу передує загальне оцінювання динаміки активів організації, яке здійснюють способом зіставлення темпів приросту активів з темпами фінансових результатів (наприклад, виручки або валового прибутку від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг). Зіставлення темпів приросту подають у вигляді таблиці (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Зіставлення динаміки активів і фінансових результатів, тис. грн.

Якщо темпи приросту виручки і валового прибутку більші за темпи приросту активів, то у звітному періоді використання активів підприємства було ефективнішим, ніж у попередньому. Якщо темпи приросту прибутку більші за темпи приросту активів, а темпи приросту виручки – менші, то підвищення ефективності використання активів відбувалося лише за рахунок зростання цін на продукцію, товари, роботи, послуги. Якщо темпи приросту фінансових результатів (виручки і прибутку) менші за темпи приросту активів, то це свідчить про зниження ефективності діяльності підприємства. Зміна активів підприємства, розглянута без зіставлення зі зміною фінансових результатів, сама по собі є малоінформативною. При використанні підприємством фінансових схем роботи, за якими регулярно проводять взаєморозрахунки з постійними контрагентами з дебіторської та кредиторської заборгованостей на значні суми (що становлять значну частину загальної величини активів), зниження підсумку балансу за рахунок взаємо- заліків може перевищувати його збільшення у зв'язку з іншими причинами.

Тому короткотермінове (наприклад, у межах кварталу) зменшення величини активів не завжди свідчить про погіршення стану підприємства, особливо якщо цьому сприяє позитивна динаміка фінансових результатів.

11.3. Аналіз структури активів

Активи підприємства складаються з необоротних та оборотних активів. Тому найточніше загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів, який обчислюють за формулою

.

Значення цього показника більшою мірою зумовлено галузевими особливостями обігу коштів аналізованого підприємства. Під час внутрішнього аналізу структури активів варто

з'ясувати причини різкої зміни коефіцієнта (якщо це було) за звітний період. Попередній аналіз структури активів проводять на основі даних табл. 11.2.

Таблиця 11.2. Динаміка структури активів, тис. грн.

У табл. 11.2 наведені абсолютні величини за видами активів, їх частка у загальній величині активів, зміна абсолютних величин та їх частка, значення та зміна коефіцієнта співвідношення оборотних і необоротних активів за звітний період. У процесі аналізу інформації за цим стовпчиком визначають вид майна, на зростання обсягів якого найбільшою мірою був спрямований приріст джерел коштів підприємства.

Детальніший аналіз структури активів і її зміни здійснений у табл. 11.3 і 11.4 окремо стосовно кожного збільшеного виду активів.

У процесі аналізу виявляють статті активів, за якими відбувся найбільший внесок у приріст загальної суми активів.

На основі аналізу даних табл. 11.3 визначають тип стратегії підприємства щодо довготермінових вкладень. Висока частка нематеріальних активів у складі необоротних активів і високий рівень приросту нематеріальних активів у зміні загальної величини необоротних активів за звітний період свідчать про інноваційний характер стратегії організації (тобто наявна орієнтація на вкладення в інтелектуальну власність).

Таблиця 11.3. Динаміка структури необоротних активів, тис. грн.

Аналогічні високі показники за довготерміновими фінансовими вкладеннями відображають фінансово-інвестиційну стратегію розвитку.

Ситуація, коли найбільша частина необоротних активів представлена виробничими основними засобами і незавершеним будівництвом, характеризує орієнтацію на створення матеріальних умов розширення основної діяльності підприємства. Визначаючи тип стратегії, необхідно зважити на переоцінювання основних засобів.

Таблиця 11.4. Динаміка структури оборотних активів, тис. грн.

За даними табл. 11.4 здійснюють аналіз структури і динаміки оборотних активів. Оцінювання позитивної та негативної динаміки запасів, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій, грошових коштів потрібно проводити на основі зіставлення з динамікою фінансових результатів. За різної ефективності використання оборотних коштів зростання запасів в одному випадку може бути розцінене як свідчення про розширення обсягів діяльності, а в іншому – про зниження ділової активності та відповідного збільшення періоду обігу коштів.

Для подальшої деталізації загальної картини зміни структури активів за кожним збільшеним елементом необоротних і оборотних активів можна побудувати таблиці, аналогічні до табл. 11.3 і 11.4. Наприклад, для дослідження структури і динаміки стану запасів використовують табл. 11.5.

Таблиця 11.5. Зміна структури запасів, тис. грн.

Аналогічні таблиці використовуються для аналізу нематеріальних активів, основних запасів, незавершеного будівництва, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, грошових коштів. Детальніший аналіз нематеріальних і основних засобів наведений у формі 5 "Примітки до річної звітності", де подані детальна структура даних активів на початок і кінець року, їх надходження та вибуття за звітний період.

Важливе значення для характеристики структури коштів підприємства має коефіцієнт майна виробничого призначення, що дорівнює співвідношенню суми вартостей основних засобів та незавершеного будівництва, а також виробничих запасів і незавершеного будівництва до загальної вартості всіх активів підприємства. Об'єктивним для промислових підприємств вважають таке обмеження показника

.

У випадку зниження показника нижче критичної межі доцільним є поповнення власного капіталу (наприклад, збільшення за допомогою зростання статутного капіталу) або залучення довготермінових позичених коштів для майна виробничого призначення.