Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання - Попович П.Я. - Прогнозний аналіз грошового потоку.

Звіт cash-flow, як зазначалося, скласти зовсім нескладно. Він відображає вже здійснені надходження і використання. Проте спланувати грошові потоки дещо складніше, це трудомісткіше завдання. Принцип той самий, однак прогнозування потребує складання значно більшої кількості таблиць. Якщо Звіт cash-flow можна скласти за весь рік одразу за допомогою всього комплексу даних, то прогноз на рік варто розділити на щомісячний, інакше неможливо простежити динаміку змін, і, як наслідок, користі від прогнозування буде мало. І навіть щоквартальний прогноз складати недоцільно. Чим на коротші терміни здійснюють прогноз, тим наочнішою буде картина грошових потоків, а отже і реальнішим прогноз. На підприємстві зі стійкими діловими зв'язками є можливість у разі потреби складати такі прогнози на найближчий місяць або тиждень із щоденним cashflow. Важко уявити таку потребу, але точно відомо, що у світовій практиці щоденне планування є доволі поширеним явищем на підприємствах.

Якщо у розрахунках прогнозів cash-flow використовувати комп'ютерну техніку, проблема громіздкості зникне. Нині є достатня кількість готових програм, що дають змогу самостійно будувати електронні таблиці, без участі програміста, застосовуючи які можна значно зменшити затрати часу.

На жаль, електронними таблицями у цьому випадку ми не можемо скористатися.

Для прикладу візьмемо один із найпростіших видів діяльності. Нехай це буде родинний бізнес із випікання хлібобулочних виробів. Баланс, який мали наші бізнесмени на початок діяльності, а також суми оборотів за статтями та баланс на кінець першого місяця подано у табл. 14.3.

Таблиця 14.3. Оборотно-сальдовий баланс першого місяця діяльності

Звіт про фінансові результати за цей же період подано у табл. 14.4.

Таблиця 14.4. Порядок розрахунку основних фінансових показників

І нарешті, Звіт про рух грошових коштів, зроблений на основі даних перших двох документів, подано у табл. 14.5.

За даними Звіту про рух грошових коштів за перший місяць діяльності обсяг наявних платіжних засобів зменшився на 496 грн. Однак для визначення величини збільшення (зменшення) наявних коштів складають цей звіт. Адже показник збільшення (зменшення) цієї величини завжди можна отримати з балансових даних (2504 - 3000 = -496). Цей рядок у Звіті про рух грошових коштів не є довідковим, він призначений для контролю, тобто якщо дані цього рядка, визначені виконанням арифметичних дій над поданими в цьому Звіті відповідними рядками, збігаються з балансовими даними, то можна бути впевненим, що всі дані Звіту cash-flow є логічними і правдивими. У нашому випадку чисте зменшення наявних коштів відбулося з тієї причини, що на придбання необхідного обладнання не вистачило чистих грошових надходжень від здійснення статутної діяльності за цей період. Зрозуміло, що виробники навіть не розраховували за рахунок надходжень за один місяць перекрити капітальну покупку довготермінового призначення. Разове зменшення наявних платіжних засобів ні про що негативне не свідчить.

Таблиця 14.5. Звіт про рух грошових коштів

Щоб зробити висновок про наявність тенденції до падіння ділової активності, потрібно простежити це в динаміці. Необхідно мати кілька звітів cash-flow зі стійким падінням, здійснених підряд. Одночасно виявляють причини такого стану. Адже і надходження, і використання грошових коштів детально розписані у Звіті (див. табл. 14.3).

У першому місяці діяльності позитивним є відсутність негативного результату за рядком "Разом надходжень". Адже для придбання обладнання було задіяно кошти, котрі підприємство мало на початок діяльності у статутному капіталі, тобто не включені до Звіту за аналізований період.

Виробники, задоволені першими результатами роботи, вирішили розширити діяльність. Для цього, звісно, потрібне окреме й облаштоване приміщення, – нове виробниче обладнання, посуд і меблі. Сума залишків на рахунках дає змогу негайно розрахуватися з попередніми кредиторами. Отже, можна сміливо набирати нових зобов'язань для розпочинання нової справи, яка відкрила б нові можливості та перспективи.

Щоб правильно поставити завдання, необхідно, перш за все, визначити обсяги виробництва і реалізації, на які можна розраховувати. Це питання може виявитися нелегким, оскільки його вирішення залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів. Серед них: виробнича потужність основного обладнання, яке планується закупити, стабільність ділових відносин з постачальниками, можливий потік покупців і відвідувачів (що прямо залежить від місця розташування точки і попиту на вироби), тривалість робочого часу та кількість робітників, зайнятих виробництвом і продажем. Ці та інші фактори слід урахувати і відобразити у відповідних розділах бізнес-плану, який вирішили подати на розгляд кредиторам.

Якщо припустити, що все це вже враховано, ґрунтуючись на кількості виробів та середньоринковій їх ціні, можна запланувати такі середньомісячні показники реалізації (табл. 14.6).

Таблиця 14.6. Планування середньомісячних показників

Але є бажані показники. Вирішено, що для їх досягнення необхідно закупити обладнання відповідної потужності та вкласти чималі кошти в організацію.

Нехай на організацію нового виробництва заплановано такі витрати, включаючи капітальні (табл. 14.7).

Таблиця 14.7. Планування витрат на організацію нового виробництва

Перш ніж звертатися до кредиторів із проханням надати позику у розмірі 75 тис. грн., необхідно їх аргументовано запевнити, що ця сума є реальною для повернення. Отже, спробуємо обґрунтувати цю мету відповідними фінансовими показниками.

Складаємо план аналогічний до фінансового звіту про діяльність, що вже відбулася за тими самими формами: Баланс і Звіт про фінансові результати.

Щоб отримати Баланс за станом на кінець кожного місяця періоду, який охоплює Бізнес-план, потрібно відобразити всі заплановані операції хоч би в агрегатному вигляді. Це спосіб, за яким однотипні операції (скільки б їх не налічувалося протягом місяця), мають бути відображені однією величиною в цілому за місяць. Дрібниці передбачити важко, та й потреби в цьому немає, послідовності у таких планах також не обов'язково дотримуватися. Все це буде відображено, коли отримають результати і факти.

Щоб провести основні господарські операції, визначають деякі додаткові дані до наявних показників.

Зважаючи на кількість (або вагу) майбутніх готових виробів, яку було враховано для визначення планових обсягів реалізації, визначають прямі матеріальні витрати. Обсяги закупівель перебувають у прямій залежності від цієї величини. Маючи в розпорядженні рецептуру або технологічні картки, це зробити нескладно. Достатньо лише уявити, наскільки широким може бути асортимент, адже його різноманітність має суттєве значення для таких підрахунків.

Домовимося вважати, що всі необхідні підрахунки вже зроблено і скористаємося готовими даними.

Нехай на 1000 грн. реалізованих хлібобулочних виробів припадає близько 300 грн. прямих матеріальних витрат.

На хлібобулочні вироби, згідно з умовними розрахунками, нехай припадає на кожну 1000 грн. обсягів реалізації 250 грн. прямих матеріальних витрат.

Накреслимо чотири оборотно-сальдові робочі таблиці, де в лівій частині дебетові обороти збільшують залишки на рахунках (+), а кредитові – їх зменшують (-), тому що це активна частина балансу; в правій частині все навпаки: дебетові обороти зменшують залишки (-), кредитові – збільшують (+), оскільки вона є пасивною. У цих оборотно-сальдових робочих таблицях відображений "сценарій" майбутніх подій, пов'язаних з операціями, які заплановано здійснити у зв'язку з отриманням нового кредиту. Не слід деталізувати розрахунки за кожним із місяців року, хоча на практиці це бажано. Кожного кварталу будемо підбивати баланс. Важко вирахувати наперед, скільки місяців потрібно, щоб проект став виправданим. Власне у цьому і полягає одне з основних завдань подальшої роботи.