Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 5.5. Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і рентабельності основних засобів

Показники, що характеризують використання технологічного обладнання. Порядок обчислення й аналізу їх. Розрахунок впливу факторів на зміну випуску продукції.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Розрізняють обладнання наявне, встановлене (здане в експлуатацію) і діюче (фактично використовуване у виробництві). Частина встановленого обладнання може перебувати у резерві, на модернізації, у ремонті, на консервації.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховують такі показники:

o коефіцієнт використання наявного обладнання:

" Кількість діючого обладнання Кількість наявного обладнання

o коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:

" Кількість діючого обладнання

Кількість встановленого обладнання

Підвищення ефективності використання діючого обладнання можна досягнути екстенсивним шляхом (завдяки більш повного використання його за часом) та інтенсивним (більш повного використання його потужності).

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:

o календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множать на 24 і на кількість одиниць встановленого обладнання);

o режимний фонд часу - (кількість одиниць встановленого обладнання множать на кількість робочих днів звітного періоду і на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);

o можливий фонд - відрізняється від режимного часу перебування обладнання в плановому ремонті і в модернізації;

o плановий фонд - час роботи обладнання за планом;

o фактичний фонд відпрацьованого часу за даними обліку.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дає змогу встановити ступінь виконання плану введення обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного - можливості кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок скорочення його витрат на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовують такі показники:

o коефіцієнт використання календарного фонду часу:

К*ф = ФРЧ_ф:ФРЧ_к;

o коефіцієнт використання режимного фонду часу:

К^ФРЧ^ФРЧ^

o коефіцієнт використання планового фонду часу:

К_Пф = ФРЧ_ф:ФРЧ_П;

o коефіцієнт використання можливого фонду:

К^ФРЧ^ФРЧ^

де ФРЧф, ФРЧ_а, ФРЧ_Х, ФРЧ_Р, ФРЧ_К - відповідно фактичний, плановий, можливий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання.

Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машино-годину). Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивності його завантаження:

де ГВф, ГВдд - відповідно фактичний і плановий середньогодинний виробіток.

Узагальнюючий показник, що комплексно характеризує використання обладнання, - коефіцієнт інтегрального навантаження як добуток коефіцієнтів екстенсивного й інтенсивного завантаження обладнання:

ІК =К_пф o к _івт.

У процесі аналізу вивчають динаміку цих показників, виконання плану і причини зміни їх.

За групами однорідного обладнання розраховують зміну об-сягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності й інтенсивності використання:

^{ВП,шК,.дгеші-ТгГВ,.}

де К_{ - кількість і-го обладнання;

Ді - кількість днів, відпрацьованих одиницею обладнання; К_ВМ( - коефіцієнт змінності роботи обладнання; Ті-середня тривалість зміни;

ГВ₁ - виробіток продукції за одну машино-годину на і-му обладнанні.

Розрахунок впливу цих факторів роблять за методом ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць. Методика розрахунку за методом ланцюгової підстановки (за даними табл. 5.3):

ВП₀ = К₀ o Д₀ ■ К_ЗМо o Т₀ ■ ГВ₀ =

= 64 o 250 2 7,5 o 0,4 = 96 000 тис. грн;

ВЛуил = Кг o До o .Кз_Мо o Т₀ o ГВ₀ =

= 66-250-2 7,5 o 0,4 = 99 000 тис. грн;

#Лум.2 - # 1 ' Ді * #ам₀ ' ^0 " ~

= 66 o 245 2 7,5 o 0,4 = 97 020 тис. грн;

вя_ум.₃ = Кі ■ Д_г - я_змї o Т₀ o ГВо =

= 66 245 1,92 7,5 * 0,4 = 93 139 тис. грн;

ВП_унА^К₁Д₁ ■ #_ЗМ1 - т_х o гв₀ =

= 66. 245 o 1,92 o 7,3 o 0,4 = 90 655 тис. грн;

ВПг^КгД^К^.Т^ГВ^

= 66 o 245 1,92 o 7,3 o 0,445 = 100 800 тис. грн;

ДВЛ_К = ВП^_Л - ВЯ₀ = 99 000 - 96 000 = +3000 тис. грн;

ДВЛ_Я=ВЛу* 2 - ВЯуил =o 97 020 - 99 000 = -1980 тис. грн;

&ВП_Кп = ВЯ^.3 - ВЯ^.2 = 93 139 - 97 020 ■ -3881 тис. грн;

АВЯ_Т = ВП ^.4 - ВЯ^.з = 90 655 - 93 139 = -2484 тис. грн;

АВП_П = ВЩ - ВЯу.,.4 = 100 800 - 90 655 " +10 145 тис. грн.

Методика розрахунку за методом абсолютних різниць:

ДВЛ. = (Кг - К₀) До o К_Мо o Г₀ ■ ГВ₀ =

= (66 - 64) 250 2 o 7,5 o 0,4 = +3000 тис. грн;

ДВЯд-* Щ_х 'Д₀)К_аМо o Т₀ o ГВ₀ =

= 66 o (245 -250) 2 ■ 7,5 o 0,4 = -1980 тис. грн;

_{ДВЯк,. = *і' ді " *ам0) Т0 - ГВ0 =}

= 66 245 (1,92 - 2) 7,5 ■ 0,4 = -3881 тис. грн;

ДВЛг-*і o ді o К_Ші - (Г! - Г₀) - ГВ₀ =

= 66 o 245 ■ 1,92 (7,3 - 7,6) 0,4 = -2484 тис. грн;

ДВЛгв = Щ ■ Д_г o К_9иі o Т_х (ГВ_Х - ГВо) =

= 66 245 o 1,92 o 7,3 (0,445 - 0,4) = +10145 тис. грн.

Результати факторного аналізу показують, що обсяг випуску продукції зріс за рахунок збільшення кількості обладнання і виробітку продукції за одну машино-годину. Збільшення цілоденних, внутрізмінних простоїв обладнання і зниження коефіцієнта змінності викликали зменшення обсягу товарної продукції на суму 8345 тис. грн, або на 8,7 %.

Отже, більш повне використання обладнання на цьому підприємстві можна розглядати як можливий резерв збільшення виробництва продукції за наявності ринків збуту.

5.5. Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і рентабельності основних засобів

Основні джерела резервів збільшення випуску продукції і підвищення рівня фондовіддачі. Методика підрахунку їх.

На завершення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, його заміна і модернізація, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, інтенсивніше його використання.

Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають множенням його додаткової кількості на фактичну величину середньорічного виробітку в звітному періоді або на фактичну величину всіх факторів, які формують її рівень:

РЇВПк^РЇК-РВг^РЇК-Ді-К^ Т₁ГВ₁.

Скорочення цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних оргтехзаходів приводять до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожної його одиниці за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання і фактичний середньоденний виробіток одиниці у звітному періоді:

РТВЛд =К_м -РІД-ДВг = РГД-К_9иі Гї ГВг.

Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст цього коефіцієнта помножити на плановану кількість днів роботи всього парку обладнання і на фактичний змінний виробіток (ЗВ):

Р Т В Якам = К м o Д" o Р Т К_ш o ЗВі =

= К_МД_МР^К_М-Т₁-ГВ_І.

За рахунок скорочення внутрізмінних простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже, і випуск продукції* Для визначення величини цього резерву слід планований приріст серед-

ньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень середньо-годинного виробітку обладнання і на можливу кількість машино-змін (Зм_м) (добуток можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання і можливого коефіцієнта змінності):

РЇВП_т=Зм_м -РТГ ГВ_х=К_яД_и К_ЗНя -РІТ-ГВі.

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливість зростання випуску продукції шляхом модернізації обладнання, інтенсивнішого його використання, впровадження інноваційних заходів і т. ін. Потім виявлений резерв підвищення середньогодинного виробітку треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання ФРЧ_и (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):

РТВЯ_гв =ФРЧ_м РІГВ=К"-Д_и >К_ЗМк т_м рГгв. Резерви зростання фондовіддачі визначають таким чином:

о1-*> _{Л Л} ВПі+РЇВЛ ВП_Х

_{РТ Фв = Фвм - Фві =-=-:-----Ц}

¹ 03₁+ОЗ_д-РІОЗ оз,

де РТфв - резерв зростання фондовіддачі;

Фв_м, Фв - відповідно можливий і фактичний рівень фондовіддачі;

РТ ВП - резерв збільшення виробництва продукції;

ОЗ_д - додаткова сума основних засобів виробництва, необхідна для освоєння резервів збільшення випуску продукції;

РІОЗ - резерв скорочення основних засобів виробництва за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних.

Резерви зростання рентабельності основних засобів визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продажів у звітному періоді:

РТР₀₃=РТФ*оЗ-РовЛ.

На закінчення розробляють заходи з освоєння виявлених резервів.