Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 12.1. Значення, завдання й інформаційне забезпечення аналізу джерел формування капіталу

Значення, завдання й інформаційне забезпечення аналізу

Зміст бухгалтерського балансу. Порядок відображення в ньому господарських операцій

Аналіз джерел формування капіталу і його структури

Аналіз темпів зростання власного капіталу

Методика оцінювання вартості капіталу й оптимізації його структури

12.1. Значення, завдання й інформаційне забезпечення аналізу джерел формування капіталу

Результати в будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності й ефективності використання фінансових ресурсів, що прирівнюються до "кровоносної системи", яка забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправною позицією діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення.

У зв'язку з цим на сучасному етапі істотно зростає пріоритетність і роль аналізу фінансової діяльності, основним змістом якого є комплексне системне дослідження механізму формування, розміщення і використання капіталу з метою забезпечення фінансової стабільності і фінансової безпеки підприємства.

Керівництво підприємства має чітко уявляти, за рахунок яких джерел ресурсів воно буде здійснювати свою діяльність і в які сфери діяльності буде вкладати свій капітал. Від того, який капітал є в розпорядженні суб'єкта господарювання, наскільки оптимальна його структура і наскільки доцільно він трансформується в основні й оборотні фонди, залежать фінансове благополуччя підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз джерел формування капіталу має винятково важливе значення.

У процесі аналізу необхідно:

1) вивчити склад, структуру і динаміку джерел формування капіталу підприємства;.,

2) установити фактори зміни їхньої величини;

3) визначити вартість окремих джерел капіталу, його середньозважену ціну і фактори її зміни;

4) оцінити зміни, що відбулися, у пасиві балансу з погляду підвищення рівня фінансової стабільності підприємства;

5) обґрунтувати оптимальний варіант співвідношення власного і позикового капіталу.

Основними джерелами інформації для аналізу формування і розміщення капіталу підприємства є звітний бухгалтерський баланс, звіти про прибутки і збитки, про зміну капіталу, про рух коштів, додаток до балансу й інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, що розшифровують і деталізують окремі статті балансу.

Бухгалтерська звітність має давати повне достовірне уявлення про фінансове становище організації, фінансові результати її діяльності і зміни у фінансовому становищі. Достовірною і повною вважається бухгалтерська звітність, сформована відповідно до правил, установлених нормативними актами з бухгалтерського обліку. Підтвердження вірогідності бухгалтерської звітності дають в аудиторському висновку, якщо вона, згідно з чинним законодавством, підлягає обов'язковому аудиту.

12.2. Зміст бухгалтерського балансу. Порядок відображення в ньому господарських операцій

Бухгалтерський баланс - це узагальнена модель, що відображає джерела залучення грошей для бізнесу і використання їх. Часто бізнес образно порівнюють з грою, а баланс - з позицією гравців на ігровому полі в конкретний момент часу або з фотознімком, що відображає майновий і фінансовий стан підприєм-

ства на визначену дату. Заради прибутку бізнес має знаходити вигідні джерела вкладення капіталу і вигідні джерела його формування. Баланс складається заради того, щоб вивчити ступінь ризику вкладення капіталу і шанси підприємства на одержання прибутку.

За своєю формою баланс являє собою таблицю, в якій, з одного боку (в активі) відображають засоби підприємства, а з другого (у пасиві) - джерела їхнього утворення.

Щоб глибше зрозуміти зміст бухгалтерського балансу, розглянемо основні господарські операції підприємства і порядок відображення їх у балансі, а також зміни, що в ньому відбуваються.

Перш ніж почати справу, треба скласти детальний бізнес-план і передовсім його фінансову частину, тобто ретельно спланувати всі витрати і доходи від бізнесу.

Припустимо, що ви вирішили створити акціонерне підприємство відкритого типу з переробки овочів і фруктів. Для цього ви знайшли придатне приміщення, яке можете взяти в довгострокову оренду з правом викупу. За його оренду ви будете платити по 500 тис. грн у місяць.

Вам потрібно придбати ліцензію на право займатися цією діяльністю, вартість якої 500 тис. грн. Крім того, необхідне обладнання, що коштує 12 тис. грн, і мінімум матеріалів (приблизно на 3 млн грн), які потім можна буде періодично поповнювати за рахунок отриманої виручки. Внески засновників у статутний капітал становлять 10 млн грн. Решту, 6 млн грн, ви домовилися взяти в банку на 12 місяців під 60 % річних.

Операція 1. Ви відкриваєте в банку розрахунковий рахунок для свого підприємства і перераховуєте кошти засновників на рахунок підприємства - 10 млн грн. Ця операція показує, що у справу інвестовано акціонерного капіталу на суму 10 млн грн і тепер ваше підприємство, яке слід розглядати як самостійну одиницю, має 10 млн грн готівки в банку. Готівку відображають в активі балансу. Але тепер у підприємства є і зобов'язання (пасив). Підприємство заборгувало акціонерам 10 млн грн. Цю суму будемо називати статутним капіталом.

Сума майна (активу) і сума зобов'язань (пасиву) однакові. Що б фірма не робила надалі, загальна сума її активів завжди буде дорівнювати загальній сумі зобов'язань. Це правило для всякого бізнесу. Саме тому дуже важливо реєструвати обидві сторони кожної угоди (операції). Тоді ми будемо знати не лише розмір майна (активів) підприємства, а й бачити, звідки взялися гроші на оплату активів. Для цього використовують рівняння операції - метод запису змісту кожної комерційної угоди як просте математичне рівняння, що показує нам, звідки надійшли гроші і ва що їх витрачено.

Кожне рівняння операції має бути збалансоване, а перевірочний баланс у будь-який момент має показати, що загальна сума всіх активів дорівнює загальній сумі зобов'язань за пасивом.

Операція 2. Ви одержали для свого підприємства кредит у банку на суму 6 млн грн. У результаті цієї операції збільшується сума готівки на рахунку підприємства і воднораз виникає зобов'язання за короткостроковими кредитами банку. Заносимо цю цифру в графу "Кошти" і відкриваємо нову графу в пасиві "Короткострокові кредити банку". Тепер ми знаємо, що підприємство має в розпорядженні 16 млн грн з них 10 млн грн - власний капітал і 6 млн - позиковий капітал. У підсумку бачимо, скільки грошей є і звідки вони надійшли. Тепер підприємство має досить грошей, щоб купити обладнання, ліцензію, матеріали і т. д. Баланс після цієї операції такий:

Операція 3. Придбано обладнання вартістю 12 млн грн. Його потрібно відобразити в активі статті "Основні засоби". Потрібно також показати зменшення коштів на рахунку підприємства. Ця операція не вплинула на зобов'язання підприємства, тому в пасиві ніяких змін не сталося: частину одного активу замінили на інший. Підприємство все ще має 16 млн грн активів і 16 млн грн зобов'язань. Тепер активи - це вартість обладнання (12 млн грн) і готівка (4 млн гри), а пасиви - це власний капітал (10 млн грн) і кредити в банку (6 млн грн).

Операція 4. Сплачено за ліцензію 600 тис. грн. Це одноразовий платіж, але у великій сумі. Відразу списати цю суму на витрати поточного місяця - означає збільшити собівартість продукції і зменшити суму прибутку. Цю суму відносять на нематеріальні активи і будуть списувати на виробництво поступово протягом одного року.

Отже, в активі додається ще одна стаття - "Нематеріальні активи" - на суму 500 тис. грн і воднораз зменшуються на цю саму суму кошти підприємства. Знову зміни сталися тільки в активі, тому що зобов'язання у зв'язку з цим господарським актом не змінилися. У підсумку підприємство має основних засобів на суму 12 млн грн, нематеріальних активів 500 тис. грн і вільних коштів у банку - на суму 3500 тис. грн, а за пасивом - 16 000 тис. грн зобов'язань.

Операція 5. На гроші, що залишилися, закуплено матеріалів на суму 3500 тис. грн і в кредит - на 2000 тис. грн. У результаті цієї операції на підприємстві з'являються матеріали на суму 5500 тис. грн, для чого в активі відводимо ще один рядок. Воднораз покажемо зменшення грошей на рахунку в банку на суму 3500 тис. грн і зобов'язання постачальникам у пасиві на суму 2000 тис. грн. Баланс підприємства буде таким:

Операція 6. Списано витрачені за поточний місяць матеріали у витрати основного виробництва на суму 5000 тис. грн. В активі додається ще одна стаття, в якій показано витрати на основне виробництво на суму 5000 тис. грн, і водночас в активі зменшуються запаси матеріалів на цю саму суму.

Операція 7. Нараховано амортизацію обладнання з розрахунку, що воно буде служити п'ять років. Отже, річна сума його зносу становитиме 2400 тис. грн (12 000 : 5), а за місяць - 200 тис. грн. У результаті цього первісна вартість обладнання зменшиться на 200 тис. грн, а витрати зростуть на цю саму суму. Можна нарахувати амортизацію і на нематеріальні активи з розрахунку, що витрати на придбання ліцензії вирішено списати на основне виробництво протягом 10 місяців. Тоді сума місячної амортизації нематеріальних активів становитиме 50 тис. грн. На цю суму вартість нематеріальних активів зменшиться, а сума витрат підприємства відповідно зросте.

Операція 8. Нараховано зарплату персоналу за виконаний обсяг робіт 1000 тис. грн. У результаті цієї операції зростуть витрати основного виробництва (актив балансу) і водночас збільшаться зобов'язання підприємства перед персоналом з оплати праці на цю суму. У пасиві появиться стаття "Заборгованість персоналу з оплати праці". Також потрібно утримати із зарплати прибутковий податок у середньому 13 %, або 130 тис. грн, і у фонд соціального захисту - 1 %, або 10 тис. грн. У зв'язку з цим заборгованість з оплати праці зменшиться на 140 тис. грн і виникне заборгованість бюджету на цю саму суму. Зобов'язання перед бюджетом відобразимо в пасиві балансу. Після цієї операції баланс аналізованого підприємства буде такий:

Операція 9. За чинним законодавством цьому підприємству треба зробити відрахування органам соціального страхування 35% від суми нарахованої заробітної плати. Це становитиме 350 тис. грн (1000 o 35 % : 100). На цю суму збільшуються витрати підприємства на операційну діяльність і зобов'язання перед органами соціального страхування. Потрібно зробити також нарахування й інших податків та виплат, включених у собівартість продукції. Відповідно до встановлених нормативів сума цих податків за звітний місяць становить 100 тис. грн. Унаслідок цього на 100 тис. грн зростуть витрати підприємства і зобов'язання щодо розрахунків з бюджетом.

Операція 10. За звітний місяць відвантажено продукції покупцям на суму 10 млн грн, за яку на розрахунковий рахунок підприємства надійшла виручка в сумі 8 млн грн. У підсумку кошти зростуть на суму 8000тис. грн, утвориться дебіторська заборгованість в активі 2000 тис. грн у зв'язку з тим, що не всю відвантажену продукцію оплатили покупці, а в пасиві балансу появиться нове джерело - доходи підприємства від продажів.

Операції 11-12. Оплачено рахунки за електроенергію і телефон на суму 120 тис грн і за оренду приміщення, відповідно до договору, - 500 тис. грн. У підсумку кошти зменшилися на 620тис. грн, а витрати зросли відповідно на цю саму суму.

Операція 13. Зроблено відрахування податку на додану вартість та інших податків і платежів від виручки на суму 1050 тис. грн. Це призведе до зменшення доходів підприємства і збільшення заборгованості бюджету на 1050 тис. гри.

Операція 14. У кінці місяця потрібно підрахувати всі витрати підприємства на основне виробництво і списати їх на зменшення доходів, куди вже списано й інші витрати. Усього витрачено за місяць на основне виробництво 7320 тис. грн. Залишок незавершеного виробництва становить 620 тис. грн. Отже, собівартість готової продукції - 6700 (7320 - 620) тис. грн. На цю суму ми зменшуємо витрати основного виробництва і зменшуємо доходи від продажів у пасиві. У підсумку на рахунку "Продажі" залишиться прибуток у сумі 2250 тис. грн.

Операція 15. Відображаємо фінансові результати від реалізації продукції в дебеті рахунка "Продажі" і кредиті рахунка "Прибутки та збитки" в сумі 2250 тис. грн.

Продовжен ня табл.

Операція 16. Нараховано проценти до сплати за кредит у розмірі 5 % від суми 6000 тис. грн, що становить 300 тис. грн, унаслідок чого зменшиться прибуток підприємства на цю суму і воднораз збільшаться зобов'язання перед банком за кредитами.

Операція 17. Після визначення фінансового результату необхідно нарахувати податок на нерухомість у розмірі 1 % від вартості майна 150 тис. грн, податок на прибуток - 432 тис. грн та інші податки і збори - 108 тис. грн. Після цієї операції сума прибутку зменшиться на 690 тис. грн, а зобов'язання перед бюджетом відповідно збільшаться.

Операція 18. Частину чистого прибутку в розмірі 250 тис. грн використано на виплату дивідендів засновникам підприємства, через що на цю суму зменшуються кошти в активі балансу і прибуток у пасиві балансу, у підсумку баланс буде такий:

Операція 19. У зв'язку з інфляцією зроблено переоцінку основних засобів, унаслідок чого вартість основних засобів збільшилася на 560 тис. грн, а в пасиві появиться нова стаття "Додатковий капітал", де буде відображено фонд переоцінки майна і дохід від емісії акцій.

Операція 20. Частину прибутку в розмірі 500 тис. грн спрямовано на розширення виробництва (придбання устаткування). У результаті цієї операції в активі зменшиться сума готівки ва 500 тис. грн і відповідно збільшиться сума основних засобів. Відобразимо цю операцію в балансі, а заодно згрупуємо статті активу і пасиву балансу відповідно до прийнятих правил складання бухгалтерської звітності в Україні.

У підсумку підприємство на кінець місяця матиме активів на суму 23 060 тис. грн і зобов'язань на таку саму суму. Актив пока* зує розміщення коштів підприємства, а пасив - звідки взялися кошти для його придбання. Власний капітал підприємства становить уже не 10 000 тис грн, all 570 тис грн. Він збільшився на 1570 тис. грн, у тому числі на 1010 у результаті доходу від бізнесу, і на 560 у зв'язку з переоцінкою майна. Заборгованість за кредитами банку з обліком нарахованих процентів становить 6300 тис. грн, а заборгованість кредиторам - 5190 тис грн.

У наступному місяці підприємство розраховується з постачальниками за отримані в кредит матеріали, виплачує заробітну плату, сплачує заборгованість бюджету і позабюджетним фондам, органам соцстраху, нараховані проценти і 1/12 частину кредитів банку, на що іде 5990 тис грн. Інші операції приблизно такі самі, як і в попередньому місяці.

На кінець третього року функціонування підприємства його баланс представлено в табл. 12.1.

Кошти в активі підприємства групують за двома розділами. У першому розділі відображають довгострокові (необоротні) активи: основні засоби і нематеріальні активи залишкової вартості, незавершене капітальне будівництво, довгострокові фінансові вкладення, довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи та інші позаоборотні активи. У другому розділі наводиться інформація про оборотні активи, до яких належать запаси сировини і матеріалів, тварини на вирощуванні та відгодівлі, залишки незавершеного виробництва, готової продукції, поточної дебіторської заборгованості, коштів, короткострокові фінансові вкладення та інші активи. У третьому розділі показують витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу (зобов'язання підприємства) подано п'ятьма розділами: власний капітал (розділ І), забезпечення майбутніх витрат і платежів (розділ II), довгострокові зобов'язання (розділ III), поточні зобов'язання (розділ IV), доходи майбутніх періодів (розділ V).

Слід зазначити, що структура балансу підприємства останніми роками істотно наближена до міжнародних стандартів, однак ще не повною мірою задовольняє сучасні потреби фінансового менеджменту. Це стосується передусім чинного порядку відображення в балансі доходів і витрат майбутніх періодів.

За статтею "Доходи майбутніх періодів" відображають різнорідні й різноспрямовані доходи. Перш за все тут показують уже

Таблиця 12.1. Баланс підприємства

Продовження табл. 12.1

Продовження табл. 12,1

отримані доходи в рахунок майбутніх періодів як передоплату за невиконаними ще контрактами, які можна розглядати як тимчасове джерело фінансування незавершеного виробництва, а отже, класифікувати як короткострокові зобов'язання і відображати в розділі IV пасиву.

Щодо інших доходів майбутніх періодів, наприклад, очікуваних доходів від реалізації товарів І послуг у кредит, з продажів у розстрочку, за лізинговими операціями, то їх слід розглядати як відстрочений дохід, який зрівноважує відстрочену дебіторську заборгованість за нарахованими доходами. Він відстрочений не тому, що не зароблений, а тому, що погашення дебіторської заборгованості, що виникає в результаті таких продажів, відбудеться в майбутньому. Тому, на нашу думку, відстрочені доходи доцільно відображати у складі розділі II пасиву балансу.

Витрати майбутніх періодів (відстрочені витрати) становлять уже понесені витрати, оплата яких відкладена на майбутні періоди і які реально зменшують величину власного капіталу. їх доцільно відображати не в третьому, а в першому розділі, оскільки за своєю сутністю це амортизований актив довгострокового характеру, розрахований на майбутні результати діяльності. Це значно спростило б процедуру розрахунку багатьох фінансових коефіцієнтів.