Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 12.4 Методика оцінювання вартості капіталу підприємства й оптимізації його структури

Поняття і значення оцінювання вартості капіталу. Методика визначення вартості різних джерел капіталу і його середньозваженої ціни.

Капітал, як і інші фактори виробництва, має вартість, що формує рівень операційних та інвестиційних витрат.

Вартість капіталу - це його ціна, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел*

Оскільки вартість капіталу є частиною прибутку, яку підприємство має сплатити за використання сфюрмованого або нового залученого капіталу для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, цей показник є мінімальною нормою прибутку від операційної (основної) діяльності. Якщо рентабельність операційної діяльності виявиться нижчою, ніж ціна капіталу, то це призведе до "проїдання" капіталу і банкрутства підприємства.

Крім того, вартість капіталу використовують як дисконтну ставку в процесі здійснення реального і фінансового інвестування. Якщо ставка прибутковості за інвестиційним проектом нижча від ціни інвестованого капіталу, то такий проект буде збитковим, що також призведе до зменшення капіталу підприємства*

Показник вартості капіталу підприємства може виступати критерієм в оцінюванні ефективності лізингу. Якщо вартість фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, то використання лізингу для формування основного капіталу не вигідне.

Показник вартості позикового капіталу використовують для оцінювання ефекту фінансового левериджу, що показує приріст рентабельності власного капіталу за рахунок використання по-зичкових коштів. Ефект буде позитивним, якщо ціна позичкових коштів нижча від рентабельності інвестованого капіталу в операційні активи.

І, нарешті, вартість капіталу є важливим вимірником рівня ринкової вартості акціонерних підприємств відкритого типу. При зниженні вартості капіталу відбувається зростання ринкової вартості підприємства, і навпаки.

Оскільки капітал підприємства формується за рахунок різних джерел, у процесі аналізу необхідно оцінити кожний з них і зробити порівняльний аналіз їхньої вартості.

Вартість власного капіталу підприємства у звітному періоді визначають у такий спосіб:

Сума чистого прибутку, вилучена власниками підприємства Середня сума власного капіталу у звітному періоді

У нашому прикладі акціонерам виплачено дивідендів на суму 6072 тис. грн. Середньорічна сума власного капіталу становить 25 975 тис. грн.

6072 100 _{лл А}

Ц вк =--- = 23,4 коп.

^м 25 975

Вартість позикового капіталу у формі банківських кредитів Щ_кр) обчислюється в такий спосіб:

_ Сума нарахованих відсотків за кредит

дкр -

Засоби, мобілізовані за допомогою кредиту

Приклад

Підприємство бере кредит у розмірі 150 000 дол. на один рік під 13 % річних. Проценти за кредит банк бере авансом і потрібно забезпечення кредиту в розмірі 10 % від його суми.

Кошти, мобілізовані за допомогою кредиту, розраховують у такий спосіб:

Номінальна сума кредиту 150 000

Проценти за кредит 19 500 Забезпечення кредиту, внесене

на депозитний рахунок у банку 15 000

Кошти, мобілізовані шляхом кредиту 115 500

13 150 ООО

Цко =-= 16,89 коп.

^р 115 500

Неважко помітити, наскільки дійсна ціна кредиту більша від зазначеної в кредитній угоді.

Якщо проценти за кредит включають у собівартість продукції, то дійсна ціна кредиту на рівень податку на прибуток буде менша. При ставці податку на прибуток 24 % ціна кредиту з урахуванням податкового коректора становитиме:

Дкр = 16,89(1-0,24) = 12,83 коп. Цей результат можна одержати і простішим способом:

СП(1-К_П) 13(1-0,24)

Ц_кї> =---- = --- = 12,83 коп.

1-В_Кр 1-0,23

де СП - ставка процента за банківський кредит, %;

К_а - ставка податку на прибуток у формі десяткового дробу;

В_кр-рівень витрат на залучення банківського кредиту до його суми, виражений десятковим дробом (34 500:150 000 = 0,23).

Так визначають індивідуальну вартість кожного кредиту. Якщо ж підприємство використовує різні види кредитів або користується кредит* ною лінією, то середню ціну кредитних ресурсів визначають розподілом суми нарахованих процентів за кредити у звітному періоді на середньорічну суму використаних кредитних ресурсів:

Сума нарахованих процентів за кредити у звітному періоді

Середня сума кредитів банку у звітному періоді

Вартість довгострокових кредитів на аналізованому підприємстві становить:

Ц_л.кр * 2021 : 5120 100 (1-0,24) = 30,0 коп. Вартість короткострокових кредитів дорівнює:

-Ки).

Дк.кр = 3325 : 9500 100 (1-0,24) = 26,6 коп.

Вартість фінансового лізингу визначають у такий спосіб: _(С"-ЯА).(1-Я.)

^Дфл--'

ДеС_л - річна ставка відсотка за лізингом, %;

НА - річна норма амортизації активу, залученого за лізин -І гом, %;

К_п - ставка податку на прибуток у формі десяткового дробу; £<рл - відношення витрат на залучення активу на умовах фінансового лізингу до вартості цього активу (у формі десяткового Дробу).

Вартість позикового капіталу, залучуваного за рахунок емісії облігацій, можна визначати двома способами.

Сума нарахованих процентів за облігаціями у звітному періоді

_{Мобл.ц =----2-----"-(1-Л")}

Середня сума облігаційної позики

Приклад

Підприємство випустило в обіг облігації на суму 500 000 грн на 10 років з розрахунку 15 % річних і продає їх за 95 % номінальної вартості. Розрахунок витрат підприємства:

Щорічні виплати процентів 15 %o 500 000 = 75 000 грн Кошти, мобілізовані шляхом

випуску облігацій 95 %-500 000 = 475 000 грн Знижки, надані для покупки

облігацій 5 % o 500 000 = 25 000 грн

Ціна мобілізованого капіталу 15 %-500 000

за допомогою випуску облігацій 95 %.500 000 ⁼ '

Якщо проценти за облігаціями дозволено законодавством відносити на собівартість продукції, то реальна вартість облігацій буде менша на рівень оподаткування:

Добл.п =15,789(1-0,24) = 12,0 %.

Цей самий результат можна одержати й у такий спосіб: СЛ(1-#_П) 15(1-0,24)

де СП - ставка купонного процента за облігаціями, %;

В_е - рівень емісійних витрат стосовно обсягу емісії облігацій (у формі десяткового дробу);

К_и - ставка податку на прибуток у формі десяткового дробу.

Вартість товарного кредиту, наданого у формі короткотермінової відстрочки платежу:

ЦН-Ш(1-К_п) 10% o 360(1-0,24)

^{... і-■ д --^-^'зоА%o і;}

де ЦН - рівень цінової надбавки за відстрочку платежу, %;

Д - тривалість відстрочки платежу постачальниками товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічно визначають ціну вексельної заборгованості.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості прирівнюють звичайно до нуля, якщо підприємство не несе ніяких витрат на обслуговування цієї заборгованості.

Середньозважену вартість усього капіталу підприємства визначають у такий спосіб:

Розрахуємо його для аналізованого підприємства (табл. 12.8).

Таблиця 12.8. Розрахунок середньозваженої ціни капіталу

Рівень середньозваженої ціни капіталу залежить не лише від вартості окремих його складових, а й від частки джерела формування капіталу кожного виду в загальній його сумі. Розрахувати вплив цих факторів можна методом абсолютних різниць:

Щ_Чі =Т.ЬЧ_ГЦ_І0 = [(-3)20 + (-2)30,5 + (-2)28 + 2-24,5 + + 0,2-26]: 100 = -1,23 коп.;

аД_ц =I7_fi.AI(_Ј=[52(+3,4) + 10(-0,5) + 18(-l,4) + 12-0,5 + + 1,2-2]: 100 = +1,55 коп.

Разом +0,32 коп.

Оцінювання вартості капіталу має бути завершено аналізом граничної ефективності капіталу, що визначається відношенням приросту рівня рентабельності інвестованого капіталу до приросту середньозваженої вартості капіталу.

Порівнюючи граничну вартість капіталу з очікуваним рівнем рентабельності проектів, для яких потрібне залучення додаткового капіталу, можна оцінити міру ефективності і доцільності здійснення цих проектів.

Одним з найскладніших завдань фінансового аналізу є опти-мізація структури капіталу з метою забезпечення найефективнішої пропорційності між його вартістю, прибутковістю і фінансовою стійкістю підприємства.

Оптимізація структури капіталу здійснюється за такими критеріями:

o мінімізація середньозваженої вартості сукупного капіталу;

o максимізація рівня прибутковості (рентабельності) власного капіталу;

o мінімізація рівня фінансових ризиків.

Розглянемо процес оптимізації структури капіталу за методикою, яку описав I.A. Бланк*. За цією методикою оптимізацію структури джерел капіталу за критерієм мінімізації його середньозваженої вартості проводять у спосіб, поданий у табл. 12.9.

Згідно з цією методикою залучення додаткового капіталу, як за рахунок власних джерел підприємства, так і за рахунок позикових, має свої межі і звичайно пов'язане зі зростанням його середньозваженої вартості. Випускаючи додаткові акції та облігації в умовах насичення ринку, необхідно виплачувати більш високі дивіденди або купонні доходи, щоб залучити інвесторів. Залучення додаткових кредитів при високому рівні фінансового важеля, а отже, і фінансового ризику можливе тільки на умовах підвищеної процентної ставки за кредит з урахуванням ризику - премії для банку.

Дані табл. 12.9 показують, що мінімальної середньозваженої вартості капіталу в розглянутому прикладі досягають при співвід-

Тоб лиця 12.9. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу при різних варіантах його структури

ношенні власного і позикового капіталу в пропорції 60 % : 40 %. При такій структурі капіталу й інших рівних умовах реальна ринкова ціна підприємства буде максимальною.

Методику оптимізації структури капіталу за критерієм мак-симізації рівня прибутковості власного капіталу і за критерієм мінімізації фінансового ризику буде розглянуто в параграфах 15.5 і 16.2.