Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - 15.6. Аналіз прибутковості акціонерного капіталу

Для оцінювання ефективності роботи акціонерних підприємств і їхньої інвестиційної привабливості як основний показник прийнято використовувати показник чистого прибутку, що припадає на одну акцію (EPS).

Як видно з рис. 15.2, рівень цього показника безпосередньо залежить від прибутковості власного капіталу (ROE) і поточної вартості однієї акції (Р):

Чистий прибуток Чистий прибуток

EPS*-------=-----х

Кількість звичайних акцій Власний капітал

Власний капітал

^x"v---z-- = ROE o P.

цільність звичайних акцій

Загальна зміна прибутку на одну звичайну акцію становить 1265-2280 = +85 грн.

У тому числі за рахунок:

а) поточної ціни однієї акції:

(2597,5 - 2188) o 0,5393 = +220,8 грн;

б) рентабельності власного капіталу:

(0,487 - 0,5395) 2597,5 = -135,8 грн.

якщо на підприємстві є привілейовані акції, за якими виплачується фіксований відсоток, то тоді факторна модель прибутку на одну акцію буде мати такий вигляд:

Р_{Р£ =} ^ЧП'Дпк ₌?Я-Дпл ЧП ВК ВК-ПК _ К_гк ЧП ВК ВК-ПК Км

=Чцп- ВОЕ-ФВР,

де ЧП - сума чистого прибутку звітного періоду після виплати відсотків і податків;

Дпа - сума виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

Кза - кількість звичайних акцій; ВК - середня сума власного капіталу; ПК - привілейований капітал;

Ччп - частка чистого прибутку, що належить власникам звичайних акцій;

фв - фінансовий важіль, що характеризує співвідношення власного капіталу, сформованого за рахунок звичайних і привілейованих акцій;

Р - поточна вартість звичайної акції.

Наприклад, статутний капітал підприємства сформований на 60 % за рахунок звичайних акцій і на 40 % - за рахунок привілейованих акцій з фіксованою виплатою дивідендів 20 % річних. Визначимо прибуток на одну звичайну акцію і фактори зміни її величини за даними табл. 15.9.

Таблиця 15.9. Вихідні дані для факторного аналізу прибутку на одну звичайну акцію

Зміна прибутку на одну звичайну акцію за рахунок:

а) частки чистого прибутку, належної власникам звичайних акцій після виплати дивідендів за привілейованими акціями:

AEPS = ДЧчп o ROEo ФВ₀ *Р₀ = = (0,9368 - 0,9322) 0,5393 o 1,2237 o 2980 = +9,0 грн;

б) рентабельності власного капіталу;

AEPS = Ччпі o ЛДОЯ o ФВ₀ o Ро = = 0,9368 (0,487 - 0,5393) 1,2237 o 2980 =-178,6 грн;

в) фінансового важеля:

AEPS = Ччпі o ROEx o ДФВ o Р₀ = = 0,9368 0,487 (1,182 - 1,2237) 2980 =-56,7 грн;

г) ціни звичайної акції:

Д£Р5 = Ччпг o ВОЕ₁ ФВі o АР = =0,9368 ■ 0,487 ■ 1,182 (3662,5 - 2980) = +368,0 грн.

Разом +141,7 грн.

Поглибити факторний аналіз можна за рахунок розкладання рівня прибутковості власного капіталу. Тоді факторна модель прибутку на звичайну акцію набуває такого вигляду:

ЕР8 = Ччп(1-КяУ{1-Киш)-ВЕР-МК-ФВ-Р.

Таким чином, прибуток на одну звичайну акцію залежить не тільки від прибутковості інвестованого капіталу, ціни позикових засобів, рівня оподаткування прибутку, а й від фінансової структури капіталу (співвідношення власного і позикового, звичайного і привілейованого капіталу). Якщо у структурі власного капіталу значну частку становлять внески власників привілейованих акцій з фіксованою виплатою дивідендів, то, як було показано в розд. 9.6, є великий ризик, що власникам звичайних акцій нічого не залишиться. Але в той же час при високій прибутковості інвестованого капіталу і відносно невисокому рівні дивідендних виплат за привілейованими акціями прибутковість звичайного акціонерного капіталу може значно підвищитися за рахунок збільшення фінансового важеля.

Для визначення цього ефекту можна використовувати таку Зюрмулу:

де РДВпа - рівень дивідендних виплат за привілейованими акціями;

ВКпа - величина власного капіталу, сформованого за рахунок привілейованих акцій;

ВКза - величина власного капіталу, сформованого за рахунок звичайних акцій.

Розрахуємо цей показник за минулий і звітний періоди за ви-щенаведеними даними і визначимо фактори зміни його рівня:

Ео = (ВОЕо-РДВпа,= (53,93-20,0) = +7,59 %;

= (іЮЕі-РДВпл,= (48,7-20,0)-- = +6,42 %; Ег = (ЯОЕг -РДВ_ПА, = (48,7-20,0)^^ = +5,22 %.

Загальна зміна ефекту: 5,22 - 7,59 = - 2,37 %, У тому числі за рахунок:

o прибутковості власного капіталу 6,42 - 7,59 = - 1,17 %;

o фінансового важеля 5,22 - 6,42 = - 1,20 %.

У даному прикладі ефект від зміни співвідношення привілейованого і звичайного капіталу знизився як за рахунок зменшення самого рівня важеля, так і за рахунок зниження прибутковості власного капіталу.

.Залежність прибутку на одну звичайну акцію від прибутковості привілейованих акцій можна визначити в такий спосіб:

АЕРЗ = (П_а-Ппа)~.

лза

де EPS - прибуток на звичайну акцію;

Па - прибуток на одну акцію (звичайну і привілейовану);

Япа - прибуток на одну привілейовану акцію;

Кпа - середня кількість привілейованих акцій;

#за - середня кількість звичайних акцій.

У розглянутому прикладі за рахунок різниці між прибутковістю сукупного акціонерного капіталу і прибутковістю привілейованого капіталу прибуток на одну звичайну акцію збільшився:

o за минулий період:

^{ДДР5=(Ла.-Лпа")|^ = (і180 - 200)|?jg = +653,3 грн,}

o за звітний період:

ЛЯРв = (Я_Аі -Япа, )|г^- = (1265-200)- = +710 грн.

У протилежній ситуації, коли прибутковість сукупного акціонерного капіталу нижча прибутковості привілейованого капіталу, прибуток на одну звичайну акцію при високому рівні фінансового важеля буде зменшуватися. Наприклад, у наступному році очікується зниження доходу на одну акцію до 120 грн. При співвідношенні привілейованих і звичайних акцій, що склалося, прибуток на одну звичайну акцію становить 66,7 грн, що нижче середнього рівня на 53,3 грн:

А£Р5 = (Я_Аі-Япа₈)-^ = (120-200) .і£§ =-53,3 грн.

Якщо число привілейованих акцій зменшиться наполовину, то прибуток на звичайну акцію зміниться так:

ДЕРв = (Я_А, -Япа,)-^ = (120-200).|^ = -26,6 грн.

Пильної уваги потребує і мультиплікатор капіталу, що показує співвідношення активів із власним капіталом. Якщо на гривню власного капіталу припадає велика вартість активів, то це свідчить про збільшення частки позикових засобів у їхньому формуванні. Така ситуація більшою мірою відповідає інтересам акціонерів, ніж залучення ресурсів за рахунок випуску нових акцій, оскільки додаткова емісія акцій може викликати зниження прибутку, що припадає на одну акцію, тому що прибуток буде розподілятися між великим числом акціонерів.

Разом з тим високий ступінь залежності від кредиторів при повільній оборотності капіталу і невисокому рівні його прибутковості також небажаний для реальних і потенційних інвесторів, оскільки це пов'язано з прямою загрозою втрати частини чи всього капіталу.

Таким чином, оцінюючи прибутковість акціонерного капіталу, необхідно враховувати всілякі ситуації й оптимізувати структуру капіталу не лише за критерієм максимізації прибутку на одну звичайну акцію, а й за критерієм мінімізації фінансових ризиків, про що піде мова в наступних главах.