Кредитування і контроль - Вовк В.Я. - 2.6. Інші форми кредиту

Лізинговий кредит - це кредит, який надається банком (лізингодавцем) лізингоодержувачу у вигляді передачі останньому майна, що належить лізингодавцю або придбане ним за заявкою лізингоодержувача на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Лізинг є формою майнового кредиту і має особливі риси, що суттєво відрізняють його від інших форм бізнесу. Серед них:

- наявність посередника між лізингоодержувачем та виробником, який бере на себе обов'язки власника майна;

- вид майна, що надається у лізинг, визначається лізингоодержувачем за погодження з лізингодавцем та переважно представлений основними фондами виробничого призначення;

- строк лізингу співвідноситься з періодом амортизації майна, наданого у лізинг;

- періодичність виплат лізингових платежів установлюється договором і узгоджується між лізингодавцем та лізингоодержувачем;

- можливість викупу лізингоодержувачем майна, що надається у лізинг, за залишковою вартістю;

- широке коло учасників (суб'єктів лізингу);

- забезпеченість лізингової угоди майном - предметом лізингу.

Суб'єктами лізингу можуть бути:

- лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу (наприклад банк);

- лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

- продавець (постачальник, безпосередній виробник) майна - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець купує майно, яке в подальшому буде передано як предмет лізингу лізингоодержувачу;

- інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Предметом лізингу є необоротні активи (основні фонди), що є власністю лізингодавця або придбані ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна. Відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг" не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки і інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Залежно від умов лізингової операції щодо передавання всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на актив, виокремлюють:

- фінансовий лізинг;

- оперативний лізинг.

Фінансовий лізинг - це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання лізингоодержувачу активів, придбаних або виготовлених лізингодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння предметом лізингу.

За фінансового лізингу право власності на предмет лізинг може з часом передаватися або не передаватися.

Для визначення банківської операції як фінансовий лізинг використовуються такі критерії:

- право власності на актив (предмет лізингу) переходить до лізингоодержувача наприкінці строку лізингу;

- сума лізингових платежів протягом строку лізингу має дорівнювати первісній вартості предмета лізингу або перевищувати її;

- лізингоодержувач має право на купівлю активу, отриманого на умовах лізингу, за ціною, яка значно нижча від справедливої вартості цього предмета на дату реалізації цього права;

- на дату укладання договору лізингу є обґрунтована впевненість у тому, що право на придбання предмета лізингу буде реалізоване після закінчення обумовленого договором строку;

- строк лізингу становить більшу частину строку корисного використання активу навіть за умови, що право власності не передаватиметься;

- активи, передані в лізинг, повинні мати спеціалізований характер, тобто лише лізингоодержувач може користуватися ними без суттєвих модифікацій.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом встановленого періоду сум, достатніх для повної амортизації капітальних вкладень лізингодавця і здатних забезпечити йому певний прибуток. Фактично фінансовий лізинг - це форма довгострокового кредиту на купівлю певних основних фондів.

Динаміку кредитів, наданих банками України у формі фінансового лізингу протягом 1999-2006 рр., подано на рис. 2.15.

Наведені дані свідчать про зростання обсягів кредитів, наданими у формі фінансового лізингу у національній валюті протягом 2005 р. порівняно з 2004 р. у 2,1 раза, порівняно з 2003 р. - у 2,9, порівняно з 2002 р. - у 3,5 раза.

Оперативний лізинг - це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка не передбачає передавання всіх ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на предмет лізингу.

Оперативний лізинг, у свою чергу, поділяється на рейтинг і хайринг.

Рейтинг - короткострокова оренда від одного дня до одного року без права наступного придбання орендарем майна.

Хайринг - середньострокова оренда, яка передбачає здавання в найом майна, обладнання і машин на строк від одного до трьох років.

Рис. 2.15. Динаміка кредитів, наданих банками України у формі фінансового лізингу у національній валюті за 1999- 2006 рр.* (за даними "Бюлетеня НБУ" розраховано на 1 січня відповідно)

* Дані за 2003-2006 рр. включають нараховані відсотки.

Операції з рейтингу і хайрингу передбачають багаторазову передачу машин і обладнання від одного орендаря до іншого. їх предметом є стандартне обладнання, яке відповідає вимогам численних орендарів.

За оперативним лізингом (орендою) активи відображаються на балансі лізингодавця, а за фінансовим - на балансі лізингоодержувача.

Крім оперативного та фінансово лізингу виокремлюють також такі форми лізингу:

- зворотний лізинг - це договір лізингу, який передбачає придбання лізингодавцем майна у виробника (постачальника) і передачу цього майна йому у лізинг;

- пайовий лізинг - це здійснення лізингу шляхом залучення до угоди кількох кредиторів - лізингодавців, які беруть участь у лізинговій операції, інвестуючи свої кошти;

- міжнародний лізинг - це лізинг, що здійснюється суб'єктами господарювання, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони;

- сублізинг - це вид піднайму майна, відповідно до якого лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачем за договором сублізингу) у користування за плату на певний строк активи, отримані раніше від лізингодавця за договором лізингу.

- оренда землі - лізингова операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням і за орендну плату;

- оренда жилих приміщень - лізингова операція, яка передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у користування іншій фізичній чи юридичній особі на визначений строк або безстроково, для цільового використання та за орендну плату.

Останні три види лізингу банками не здійснюються. За лізинговою операцією лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, які можуть включати:

- суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

- платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

- компенсацію відсотків за кредитом;

- інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Залежно від способу виплати лізингові платежі можна поділити на рівномірні платежі, платежі, що зростають, та платежі, що зменшуються.

В Україні більш поширеним варіантом сплати лізингових платежів є рівномірна виплата з першим внеском, який за розміром часто збігається зі ставкою лізингового відсотка.

Розрахунок лізингових платежів (ЛП) здійснюється за такою формулою:

де Л - вартість лізингової угоди, грн; г - ставка лізингового відсотка, %; р - періодичність лізингових платежів, рази; л - строк угоди, роки.

Визначення лізингового платежу, скоригованого на залишкову вартість предмета лізингу (ЛПзв), здійснюється на підставі такої формули3:

і*

де ЗВ - залишкова вартість об'єкта лізингу.

З метою моніторингу лізингових операцій банк розробляє графік лізингових платежів, відповідно до якого лізингоодержувач має здійснювати погашення заборгованості за лізингом.