Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 2.4. Аналіз напруженості виконання плану товарообороту

Об'єктивна оцінка результатів роботи магазинів та інших структурних підрозділів підприємств є основою для обґрунтування матеріального заохочення їх колективів і розробки планів діяльності на перспективу. Підвищення об'єктивності цієї оцінки вимагає врахування не тільки ступеня виконання планових показників, але і їх напруженості і, в першу чергу, напруженості виконання плану роздрібного товарообороту.

Оцінка напруженості планів товарообігу повинна здійснюватися як на стадії обґрунтування, так і після їх виконання, враховуючи конкретні умови, в яких цей план виконувався, і фактичне ресурсне забезпечення. Це дозволяє не тільки об'єктивніше оцінити результати роботи, але й дати оцінку рівня планування.

Критерієм оцінки напруженості планів вважається ступінь використання резервів інтенсивного розвитку виробничої чи торговельної діяльності у плановому періоді. Тому в основі існуючого підходу до оцінки напруженості планів товарообороту - припущення про необхідність досягнення у процесі планування приблизно однакових співвідношень між планом роздрібного товарообороту і ресурсами, які використовуються для його виконання, з метою досягнення у різних ланках торгівлі приблизно однакової напруженості планів. Це вимагає розробки нормативних показників ресурсного забезпечення товарообороту для різних типів магазинів.

В умовах відсутності цих нормативів для розрахунку показників напруженості планів товарообороту магазинів може бути використана як база для порівнянь фактична ресурсна забезпеченість всього торговельного підприємства. Показником для оцінки напруженості планів товарообороту може виступати коефіцієнт напруженості плану, в основі розрахунку якого - порівняльна характеристика запланованих темпів зростання товарообороту, фактичного виконання планів і ресурсного забезпечення магазинів і торговельного підприємства загалом. Тобто напруженість плану товарообороту торговельного підприємства беруть як базу для порівняння і приймають за одиницю, або 100 %.

Алгоритм розрахунку цього коефіцієнта показаний на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Алгоритм розрахунку коефіцієнта напруженості виконання плану роздрібного товарообороту

Він передбачає восьмиетапну процедуру розрахунків: 1) коефіцієнта еластичності планового завдання (К?,) як відношення запланованого темпу зростання товарообороту магазину порівняно з базисним періодом (Т) до відповідного показника, розрахованого по торговельному підприємству (Т);

2) коефіцієнта еластичності виконання плану товарообороту (КЬі) як відношення відсотка виконання плану товарообороту окремим магазином (В) до виконання плану товарообороту по торговельному підприємству загалом (В);

3) інтегрального коефіцієнта еластичності товарообороту магазину (Ко,);

4) ресурсомісткості товарообороту і-го магазину по 7-му ресурсу (Ру) як відношення наявного ресурсу (Ну) і фактичного товарообороту (О,) у звітному періоді;

5) ресурсомісткості товарообороту торговельного підприємства загалом по 7-му ресурсу (Ру) як відношення величини наявності 7-го ресурсу в цьому підприємстві (Ну) до його товарообороту (О);

6) часткових коефіцієнтів ресурсомісткості товарообороту магазину з кожного виду ресурсів (Кру) як відношення ресурсомісткості товарообороту магазину по -му ресурсу і ресурсомісткості товарообороту всього торговельного підприємства з цього ресурсу;

7) інтегрального коефіцієнта ресурсомісткості товарообороту магазину (Крі);

8) коефіцієнта напруженості виконання плану товарообороту магазином (Кп), як відношення інтегрального коефіцієнта еластичності товарообороту (Ко,) до інтегрального коефіцієнта ресурсоміс-ткості товарообороту цього магазину (Кр ).

Формула (8) розрахунку коефіцієнта напруженості виконання плану товарообороту показує, що Кп_і > 1 за умови, якщо Кр_і < Ко_і. У цьому випадку напруженість виконання плану товарообороту і-м магазином вища, ніж загалом по торговельному підприємству. Якщо ж Кр_і > Ко і, то Кп_і < 1, тобто фактична напруженість виконання плану товарообороту в і-му магазині нижча, ніж по торговельному підприємству загалом.

Основними видами ресурсного забезпечення товарообороту, які можуть братися до уваги в процесі розрахунків, є товарні ресурси, ресурси праці, торгова площа, наявність устаткування та ін.

Розглянемо методику розрахунку коефіцієнтів напруженості виконання плану товарообороту на прикладі торговельної мережі споживчого товариства.

У табл. 2.10 наведено розрахунок інтегральних коефіцієнтів еластичності товарообороту для кожного магазину споживчого товариства. Цей розрахунок реалізує перші три блоки алгоритму.

Інтегральні коефіцієнти еластичності товарообороту магазинів (Ко,) виражають відношення запланованих темпів зростання товарообороту і фактичних рівнів виконання планів окремими магазинами до середніх значень цих показників по торговельній мережі в цілому. Окремі економісти пропонують використовувати ці показни₂ки як коефіцієнти для оцінки напруженості планів товарообороту². Однак тільки на їх основі, без врахування фактичного ресурсного забезпечення, ще не можна об'єктивно судити про напруженість виконання планів магазинами. Очевидно, легше виконувати план при більш високій ресурсній забезпеченості. Тому, оцінюючи напруженість виконання плану поряд з інтегральними коефіцієнтами еластичності товарообороту, до уваги необхідно брати також показники, які характеризують рівень ресурсної забезпеченості магазинів. їх називають показниками ресурсомісткості товарообороту.

У табл. 2.11 фактичні показники ресурсомісткості товарообороту (Ру), обчислені як відношення наявного обсягу кожного виду ресурсів у магазинах до їх товарообороту. В якості товарних ресурсів взято запаси товарів на початок періоду і їх надходження упродовж звітного періоду. Наявність ресурсів праці характеризують відпрацьовані людино-дні, а матеріально-технічної бази - торгова площа магазинів. З цією метою залежно від конкретних умов роботи торговельних підприємств можуть використовуватися й інші показники.

Ресурсомісткість роздрібної реалізації продовольчих і непродовольчих товарів за основними видами ресурсів суттєво відрізняється. Це підтверджують дані табл. 2.11.

Вони свідчать, що за товарним забезпеченням і матеріально-технічною базою найвища ресурсомісткість товарообороту була у непродовольчих магазинах, а за ресурсами праці - в продовольчих і змішаних магазинах споживчого товариства. В зв'язку з цим середню ресурсомісткість товарообороту як базу для порівняння по кожному із ресурсів взято не в цілому по торговельній мережі, а окремо для непродовольчих, продовольчих і змішаних магазинів. Для цієї диференційованої бази розраховано коефіцієнти порівняльної ресур-сомісткості товарообороту кожного магазину за видами ресурсів.

Спеціалізовані торговельні підприємства не мають потреби у такій диференціації базових значень коефіцієнтів ресурсомісткості товарообороту. Тут за базу для порівняння може прийматися середня ресурсомісткість усього товарообороту торговельного підприємства за основними видами ресурсів.

² Тригубова М. ЛОценка напряженности плана товарооборота / Тригубо-ва М. Г., Гулия К. И., Карпенко Э. Д. // Проблемы совершенствования управления кооперативным хозяйством. - М.: МКИ, 1979. - С. 136-142.

Таблиця 2.11

РОЗРАХУНОК ІНТЕГРАЛЬНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ РЕСУРСОМІСТКОСТІ ТОВАРООБОРОТУ МАГАЗИНІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ ПЕРІОДІ

Порівняння розрахованих в табл. 2.11 інтегральних коефіцієнтів ресурсомісткості товарообігу (Кр,), в однотипних магазинах споживчого товариства дозволяє судити не тільки про відмінності в рівнях ресурсомісткості товарообороту, але й про ефективність їх роботи.

В розглянутій табл. 2.11 реалізовані з четвертого по сьомий блоки алгоритму, показаного на рис. 2.3. Виходячи з одержаних результатів, у табл. 2.12 розраховані коефіцієнти напруженості виконання плану товарообороту магазинами (Кп) за формулою із восьмого блоку алгоритму. Ці коефіцієнти дають змогу ранжувати магазини споживчого товариства за рівнем напруженості виконання планів.

Таблиця 2.12

РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ НАПРУЖЕНОСТІ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ТОВАРООБОРОТУ

За допомогою коефіцієнтів напруженості виконання плану обчислюються скориговані значення показників виконання плану товарообороту магазинами, які могли б бути досягнуті за середнього рівня напруженості виконання плану по всій торговельній мережі підприємства. їх розраховують шляхом множення процента виконання плану товарообороту магазинами на коефіцієнти порівнянної напруженості виконання плану товарообороту в кожному із них. Наприклад, за даними табл. 2.12 для магазину "Госптовари" цей показник обчислювався так: 123,5 % х 0,904 = 111,6 %.

Розрахунки свідчать, що магазин "Госптовари" план товарообороту перевиконав на 23,5 %, а магазин "Будматеріали" - тільки на 2,8 %. Однак зусилля колективу магазину "Будматеріали" треба оцінити як більш напружені, оскільки коефіцієнт напруженості виконання плану у нього був значно вищий.

Цей висновок наочно підтверджує порівняння скоригованих показників виконання плану товарообороту цими магазинами. При однаковій напруженості планів й інших тих самих умовах магазин "Госптовари" план товарообороту перевиконав би тільки на 11,6 %, а магазин "Будматеріали" - на 32,4 %. Значні відхилення скоригованих показників виконання плану товарообороту магазинами від фактичних значень свідчать про недостатній рівень обгрунтованості планів.

Використання коефіцієнтів напруженості планів у процесі порівняльного аналізу виконання планів товарообороту торговельними підприємствами дозволяє об'єктивніше оцінити результати їхньої роботи і ще невикористані можливості збільшення товарообороту.

Запропонованій методиці аналізу напруженості виконання плану товарообороту властиві деякі обмеження. Так, вона допускає, що основні види ресурсів, які беруть для розрахунку, мають однакову вагомість в процесі виконання плану. А це не завжди правильно, тому що залежно від ситуації якийсь із цих ресурсів може виступати стосовно до обсягу товарообороту як лімітуючий фактор, що є визначальним для зростання товарообороту. Незважаючи на це, методика аналізу напруженості виконання плану товарообороту є важливим інструментом оцінки результатів роботи магазинів та інших одиниць торговельної мережі.