Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - Розділ 12. Світова інтернет-комерція

12.1. Поняття "інтернет-комерція"

12.2. Зародження і розвиток світової інтернет-ко-мерції

12.3. Інтернет-торгівля у сучасному світі

12.4. Аукціон "е Вау"

12.5. Література

12.1. Поняття "інтернет-комерція"

Важко, а то й неможливо , знайти сферу людського буття, яку б не зачепила електронізація. Вистояти перед нею неможливо. Елек-тронізація прийшла і у сферу бізнесу. Під електронним бізнесом (Е-business) розуміють здійснення підприємницької діяльності за допомогою інтернет-технологій. У рамках електронного бізнесу вирізняють, зокрема, електронну комерцію (Е-commerce) та електронну торгівлю (Е-trade). Поняття електронний бізнес вважається ширшим, ніж електронна комерція. У свою чергу, поняття електронна комерція є ширшим, ніж поняття електронна торгівля. У електронній комерції використовуються мобільні засоби комунікації і це позначається символом (m-commerce). До видів електронного бізнесу належать також електронний консалтинг, електронне видавництво тощо.

У такій поважній книзі як "The Oxford Dictionary for the Bussiness World", яка має обсяг 966 сторінок, немає понять "електронний бізнес", "електронна комерція", "електронна торгівля". Зазначений словник з'явився 1993 року. Можливо, в пізніших словниках ці поняття вже є. У згаданому словнику є пояснення термінів "electronic data interchange" (електронний обмін даними), "electronic funds transfer" (електронна передача фондів),"electronic funds transfer at point of sale" (електронна передача фондів у точці продажу),"е1ес1;гопіс point of sale" (електронна точка продажу). Вказані поняття містяться на сторінці 264-ій словника.

Кілька десятків років тому поняття електронна комерція означало використання спеціальних технологій (таких як взаємообмін електронними даними - electronic data interchange) і передачу електронних фондів (electronic funds transfer). Ці поняття з'явилися наприкінці 70-х років минулого століття. Використовувалися у зв'язку з пересиланням в електронному вигляді рахунків-фактур або замовлень на покупку.

Нині поняття електронна комерція поширюється на всі форми торгівлі товарами та послугами, де використовуються електронні засоби, у тому числі "Інтернет".

Вже з'явилася ціла низка підручників і навчальних посібників з інтернет-торгівлі. Метою цього розділу є ознайомлення менеджерів у сфері зовнішньоекономічної діяльності з основними засадами світової інтернет-комерції. У сфері електронної комерції мають місце ділові операції, де сторони взаємодіють за допомогою електронних технологій. Документи на паперових носіях замінюються електронними. Використання електронного документообігу є однією з головних вирізняльних ознак електронної торгівлі від звичайної. Мережа "Інтернет" розглядається лише як транспортне середовище у контексті електронної торгівлі. Регламентація міжнародної торгівлі не стосується власне розвитку та використання мережі "Інтернет".

За електронної комерції вибір товарів чи послуг виконується через комп'ютерні мережі, а оплата здійснюється шляхом використання електронних документів та платіжних засобів (електронні чеки, електронні гроші). Зазначене-не що інше як система інтер-нет-комерції (system of Internet commerce - SIC).

В електронній комерції беруть участь:

o власники пластикових карток (вони через Інтернет мають доступ до віртуальних постачальників послуг - крамниць, банків, туристичних фірм, страхових компаній тощо);

o віртуальні постачальники послуг (он-лайн крамниці, банки, туристичні фірми, страхові компанії (через комп'ютерні мережі вони надають доступ до своїх каталогів));

o платіжні системи (вони представлені банками-емітентами карток, банками есквайрами, процесинговими компаніями та центрами);

o телекомунікаційні інфраструктури (вони є досить дешевими і надійними, мають розвинену систему стандартизації та автентифікації клієнтів і постачальників). З технічної точки зору Інтернет є сукупністю комп'ютерів, об'єднаних у мережу. У ній відбувається зберігання та передача інформації.

Електронна комерція вимагає спеціального врегулювання, оскільки традиційні механізми часто не можуть охопити всі аспекти цього явища.

30 січня 1997 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено розроблений Комісією ООН з права міжнародної торгівлі "Типовий закон про електронну торгівлю". Генеральна Асамблея рекомендувала всім державам при ухваленні чи перегляді своїх законів у цій сфері належним чином враховувати положення "Типового закону", оскільки існує гостра потреба в уніфікації законодавства, що застосовується до методів, альтернативних паперовим, у зв'язку з передачею та зберіганням інформації комерційного характеру.

Окрім нормотворчої діяльності ООН, у формуванні міжнародного права у сфері електронної торгівлі активну участь бере Європейський Союз. ЄС має програму "Електронна Європа". Є директива Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу "Про деякі аспекти електронної торгівлі на внутрішньому ринку". У грудні 1999 року ухвалено директиву ЄС "Про правові основи Співтовариств для використання електронних підписів". Низка країн вже прийняла закони, що регулюють діяльність у сфері Інтернет. Станом на середину 2009 року США мали 12 федеральних законів, що регулюють відносини у сфері Інтернет.

Досвід засвідчив, що проблеми регулювання інтернет-комерції неможливо державам розв'язати автономно. Це спонукає держави світу спільно докласти зусиль до вдосконалення та уніфікації правового регулювання інтернет-комерції.