Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 12.2. Зародження і розвиток світової інтернет-комерції

Часто, досліджуючи зародження і розвиток того чи іншого явища, його коріння відшукують аж у сивій давнині. Що ж стосується світової інтернет-комерції, то історія цього явища є справді дуже короткою. Датою народження інформаційних технологій електронної комерції вважається 1993 рік. Саме тоді розпочалося масове використання WEB технології у мережі Інтернет. До того часу з комерційною метою використовувалися кредитні / дебетні картки з відповідними мережами банкоматів. Вони, як правило, розташовувалися у місцях торгівлі. Існували і міжбанківські клірингові центри. Глобалізація банківських операцій із застосуванням сучасних комунікацій розпочала проявлятися у 80-х роках минулого століття.

Слід зазначити, що запровадження інтернет-технологій у комерційній сфері відбувалося поступово. На початку 1960-х років у США започаткувалися роботи з автоматизації управління запасами. Після Другої світової війни стало зрозумілим, що масове виробництво товарів широкого споживання вимагає створення і використання математичних моделей планування попиту та управління запасами. Це дозволило забезпечити значну економію коштів у вигляді скорочення запасів та зменшення обсягів незавершеного виробництва. Стало зрозумілим, що вибір оптимального обсягу партії замовлення є однією з найважливіших умов зростання ефективності торговельно-закупівельної діяльності фірми. У випадку відсутності оптимуму недостатній обсяг партії замовлення призводив до зростання транзакційних витрат при повторних замовленнях. Надмірний обсяг замовлення породжував замороження коштів.

1961 року Леонард Клейнрок (Leonard Kleinrock) з Масачусет-ського університету (США) опрацював концепцію комутації пакетів для передачі даних. Цей вчений сформулював наріжні засади організації глобальних інформаційних мереж. Він обґрунтував перевагу своєї концепції щодо способів передачі даних. Вважається основоположником принципів комутації каналів.

Вперше кредитні картки з'явилися у середині 60-х років ХХ століття. Вони виготовлялися з пластика. На них наносилася магнітна стрічка. Ці магнітні картки створили можливість автоматизувати фінансово-розрахункові операції.

1967 року американський вчений Лоренс Робертс ^а¥гепсе G. Roberts) оприлюднив план побудови мережі ARPAnet. 18 липня 1968 року у каліфорнійському містечку Маунтін В'ю було засновано корпорацію "INTEL". Вона стала виробником напіввиробни-кових пристроїв, що здатні запам'ятовувати. Було три засновники корпорації "INTEL": Роберт Нойс (Robert Noyce), Гордон Мур (Gordon Moore) та Ендрю Гроув (Andrew Grove). Згодом корпорація "INTEL" перетворилася у найбільшого у світі виробника мікропроцесорів, устаткування для обчислювальної техніки та засобів телекомунікацій.

1968 року у Великій Британії з метою обслуговування комерційного безготівкового обороту була створена електронна система переказів та клірингу BACS. Абревіатура англійською мовою розшифровується Bankers Automated Clearing Services (Банкірські автоматизовані клірингові послуги). У США Нью-Йоркською асоціацією клірингових палат 1970 року була створена подібна система. Її абревіатура - CHIPS розшифровується як Clearing House Interbank Payment System. У перекладі означає - Кліринговий дім міжбанківської платіжної системи. Ця система дозволила перейти від розрахунків із застосуванням паперових чеків до електронних розрахунків.

Наприкінці 1960-х років у публікаціях Олівера Вайта (Oliver Wight) та Американської громади з управління запасами та виробництвом (APICS) були сформульовані алгоритми планування. Вони відомі як MRP. Заслуга О. Вайта полягає у тому, що він запропонував розглядати у комплексі виробничі, постачальницькі та збутові процеси. Застосування обчислювальної техніки дозволило реалізувати зазначену концепцію. Вперше з'явилася можливість оперативно коректувати планові завдання у процесі виробництва.

Наприкінці 1960-х років "Bank of America" та "Interbank Cards Association" організували спільне розсилання поштою пластикових карток. Кількість власників карток стрімко зросла. Зазначений банк та асоціація вважаються піонерами великомасштабних електронних систем обслуговування пластикових карток. Діяльність "Bank of America" та "Interbank Cards Association" змусила інші американські банки, які мали локальні карткові системи, приєднатися до однієї з існуючих великомасштабних систем.

Наприкінці 1970 року Федеральна торговельна комісія США заборонила розсилати поштою картки тим клієнтам, які не виявили на це бажання.

Карткова програма "Bank of America",- "American Express", -1970 року стала лідером у сфері туризму та розваг за кількістю клієнтів. Програма у кілька разів перевершила досягнення своїх конкурентів - "Diners Club" та "Carte Blanches. Лідерство "American Express* надалі ставало ще чіткішим.

Перша пакетна мережа ALOHAnet розпочала функціювати 1970 року. Її опрацювали у Гавайському університеті. Автор - Норман Абрамсон (Norman Abramson). До APRAnet ця мережа була підключено 1972 року.

Біржа цінних паперів NASDAQ ("Автоматизовані котирування Національної асоціації професійних учасників ринку цінних паперів") була створена в 1971 році у США. Звичного біржового майданчика у неї спочатку не було. Дилери біржі були сполучені між собою електронною мережею.

1972 року у США була створена централізована електронна мережа обліку банківських чеків. Така мережа з'явилася вперше у світі. Федеральна резервна система США (іншими словами - центральний банк країни) 1972 року стала першим у світі відомством, яке почало регулювати діяльність у сфері пластикових карток.

Американський вчений Джек Найллс (Jack Nilles) запропонував концепцію організації діяльності, яку він назвав "Telecommuting" (телекомютинг). Поняття означає "теледоступ". Дж. Найллс зазначав, що у низці випадків дешевше і зручніше доставляти роботу до працівника, ніж працівника до місця роботи.

Закон, що забезпечує захист власників пластикових карт від несанкціонованого використання рахунків та інформації з плас-тикових карт, було ухвалено у США в 1973 році. Розпочинаючи з середини 1980-х років почали використовуватися засоби для електронного обміну даними (Electronic Data Interchangе-EDI) та електронного переказу фінансових коштів (Electronic Funds Transfer). Перші системи мали і недоліки. Їм були притаманні висока вартість та нестандартність програмних і апаратних складових. Початкові витрати на придбання устаткування були значними. Такими ж були і затрати на експлуатацію приватних мереж. З огляду на це лише обмежена кількість банків та великих компаній могли вкладати кошти у такі засоби.

1975 року французький винахідник Ролан Моренно винайшов електронну карту пам'яті. На неї він отримав патент. Спираючись на цей винахід французька компанія "Bull" на початку 80-х років розробила смарт-карту з вбудованим мікропроцесором. На неї також було одержано патент. 1976 року карткова програма банку "Bank of America" змінила свою назву з "Americard" на "Visa

International". Цей крок розглядався як захід для спрощення проникнення на міжнародний ринок.

Ямайська конференція 1976 року започаткувала функціонування однойменної світової валютної системи. Скасовувався золотий вміст валют. Запроваджувалися плаваючі валютні курси та конвертація валют. Платіжними засобами стали національні валюти. Ринок FOREX став головним механізмом, за допомогою якого здійснюються міжнародні валютні операції. З кінця 70-х -початку 80-х років банки використовували закриті VAN - мережі для формування ринку FOREX.

Два молодих математики з Стендфордського університету (США), Уїтфілд Діффі (Whitfield Diffie) та Мартін Хеллман (Martin Hellman) 1976 року оприлюднили статтю. У ній була сформульована концепція цифрового підпису як законного способу підтвердження достовірності та авторства електронного документу. Сформульовані цими авторами принципи заклали основи електронної автентифікації, електронного висновку операцій та електронних грошей.

9 травня 1977 року офіційно розпочала діяти міжбанківська мережа передачі фінансових повідомлень SWIFT. Це - Society for World - wide Interbank Financial Telecommunication - Громада всесвітніх фінансових комунікацій. На початку існування SWIFT до цієї мережі належали 239 банків з 15 країн Європи та Північної Америки. Щодобовий трафік повідомлень сягав 500 тисяч. Система SWIFT замінила телетайп. Вона стала першою світовою системою фінансових телекомунікацій.

Кількість фінансових та кредитних установ у складі SWIFT невпинно зростала. На початку другої половини першого десятиліття ХХІ століття їх налічувалося понад 7600. Практично всі країни світу були охоплені цією мережею. Щодобовий трафік повідомлень перевищував 10 млн. Сума - понад 6 трлн. доларів.

Наприкінці 70-х років Олівер Вайт та Джордж Плосл сформулювали концепцію MRP II. Концепція,зокрема, уможливила розраховувати початкові дані для формування фінансових планів та бюджетів.

В 1980-х роках програма "MasterCharge" перейменувалася в "Master Card International". Платіжні системи "VISA" та "Master Card" стали панівними у сфері електронних платіжних систем на основі пластикових карт.

У США на початку 1980 років зявилися перші системи виконання клієнтами банківських операцій в закритих електронних мережах. Ці мережі використовували спеціальне програмне забезпечення.

Наприкінці 1984 року "Citybank" запровадив першу систему "Клієнт-банк". Вона мала назву "^ome Base". Система поширювалася лише на Нью-Йорк.

В середині 1980 років з'явилася система EDIFACT (Eletronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport (Електронний обмін даними для адміністрування, комерції та транспорту). Міжнародною організацією стандартів зазначена система була прийнята як стандарт IS0 9735. Стандарт спростив ведення комерційної діяльності з використанням засобів телекомунікацій. В 90-ті роки було створено стандарт EDIINT (EDIFACT over Internet) для використання в Інтернеті.

Американська комісія з цінних паперів 1985 року запровадила на ринку NASDAQ систему виконання малих доручень (SOES). Дрібні інвестори одержали доступ до біржових торгів на ринку цінних паперів. Використання SOES стало 1987 році обов'язковим для всіх брокерів.

1988 року система "SABRE" перетворилася на "GDS" ^^а! Distribution System - Глобальна розподільна система). Вона надає туристам інформаційні послуги, резервує місця тощо. Система пов'язала понад 30 тисяч агентів туристичних бюро та 3 млн. інтерактивних клієнтів з 400 авіакомпаніями, 50 фірмами з прокату автомобілів, 35 тисячами готелів і десятками залізничних та туристичних компаній, що опікуються організацією круїзів.

1989 року у Нью-Джерсі з'явилася перша дилингова зала. Там не було ані брокерів, ані екрану з котируваннями. Були лише комп'ютери. Трейдери, які сиділи за комп'ютерами, через електронний термінал передавали брокерам доручення про придбання або продаж акцій. Ті вводили доручення в роботу станції NASDAQ.

На початку 1990 років з'явилися системи планування ресурсів підприємства. Конгрес США 1992 року схвалив комерціалізацію мережі Internet.

1993 року голландський математик Девід Чаум запропонував механізми практичної реалізації електронних грошей.

Перший офіційно зареєстрований факт спаму мав місце в 1994 році - американська юридична компанія "Canter and Siegel" надіслала рекламу своїх послуг тим, хто хотів би брати участь у лотереї "US Green Card".

1994 року Джеф Безос (Jeff Bezos) заснував фірму "Amazon". 16 липня 1995 року інтернет-крамниця "Amazon" започаткувала свій веб-сайт. Крамниця опікувалася електронним продажем книг. Активна маркетингова політика зумовила перетворення крамниці "Amazon" у найбільшу інтернет-крамницю світу. Перша дебетова електронна платіжка системи NetCash з'явилася наприкінці 1994

року.

У жовтні 1995 року почала пропонувати свої послуги з оплати товару компанія "First Virtual". Вона вважається першою електронною платіжною системою в Інтернеті.

1996 року на ринку FOREX з'явилися системи інтернет-трей-дингу. Вони працювали цілодобово. Забезпечували інтернет-бро-керам зниження накладних витрат на обслуговування приватних інвесторів.

1995 року в США 90% всіх банківських платежів виконувалися в електронній формі. Того року, за підрахунками National Automated Clearing House Association, в електронній формі було здійснено транзакцію на 533 трлн. доларів, в той час як чеками -73 трлн. доларів і готівкою 2,2 трлн. доларів.

18 жовтня 1995 року у США було відкрито перший інтернет-банк - "Security First National Bank" International". 1 лютого 1996 року платіжні системи "Visa International" та "MasterCard International" спільно з технологічними компаніями оголосили про розробку єдиного відкритого стандарту захищених інтернет-платежів з використанням пластикових карт SET.

Світова організація торгівлі у травні 1998 року ухвалила рішення про звільнення від обкладання митом даних та програмних продуктів, придбаних та доставлених за допомогою Інтернету. Низка країн створила власні спеціальні програми стимулювання розвитку інтернет-комерції.

У США була створена система PayPal, що дозволяє користувачам комп'ютерів пересилати електронною поштою гроші один іншому. У Росії розпочала працювати перша система інтернетбан-кингу "Інтернет Сервіс Банк". Її розробив "Автобанк".

У листопаді 1999 року московська Міжбанківська валютна біржа створила автоматичний інтернет-шлюз. Цей могутній термінал був здатний одночасно обробляти велику кількість заявок на купівлю та продаж будь-якого виду цінних паперів.

Мораторій на оподаткування інтернет-комерції було запроваджено у США 18 травня 2000 року. У травні 2000 року створено об'єднання провідних світових фінансових організацій та виробників стільникових телефонів "Mobey Forum". У липні 2000 року компанія "France Telecom" презентувала систему мобільних платежів "Paiement CB sur mobile". Для оплати використовувався мобільний телефон разом з пластиковою карткою.

На початку 2001 року Світовий банк розповсюдив проект про шляхи та форми розвитку електронних державних закупівель.

2002 року на складах компанії "Tesco" запровадили технологію RFID. Влітку 2003 року розпочалося оснащення відповідним устаткуванням крамниць компанії. Про роботи з підготовки до переходу на дані технології заявили найбільші підприємства роздрібної торгівлі Wal-Mart, Marks&Spencer, Metro AG.

У квітні 2003 року розпочала діяти інтернет-крамниця "і Times", що торгувала музичними засобами. За рік її роботи було продано понад 70 млн. композицій. Щотижневий обсяг збуту сягнув 600 тисяч файлів.

На початку 2004 року 22 млн. чоловік використовували он-лайновий банкинг десяти найбільших банків США.

У 2006 році за допомогою Інтернету здійснював покупки кожний десятий житель планети. Найпопулярнішим товаром були книги, DVD, відеоігри, авіаквитки, одяг та взуття.