Механізм економічної політики - Уманців Ю.М. - Державна політика в галузі освіти

Визначення пріоритетних напрямів соціальної політики ґрунтується на об'єктивній оцінці економічної ситуації. Це - наявність тіньової економіки і не задекларованих доходів у незначної частини зайнятого населення, низький рівень оплати висококваліфікованої праці, високий рівень розшарування населення за рівнем доходів.

Зважаючи на цю специфіку та враховуючи світовий досвід, соціальна політика в Україні може бути побудована за двома моделями розвитку: демократичним або аристократичним. Демократична модель ґрунтується на реалізації людиною своїх можливостей, поліпшенні системи розподілу в напрямку скорочення розриву у рівні життя між бідними і більш забезпеченими верствами населення, високому рівні соціальних зобов'язань держави перед своїми громадянами. Аристократична модель передбачає глибоку соціально-економічну диференціацію у суспільстві, передачу з покоління у покоління набутого соціального статусу, нерівних можливостей громадян у користуванні державною та суспільною власністю.

Економічний розвиток України тяжіє до такої моделі соціального стану, для якої характерними є низький рівень оплати праці, висока частка доходів від особистого підсобного господарства, втрата високих моральних ідеалів та матеріальних стимулів до висококваліфікованої та інтелектуальної праці, засиллі у політичній та духовній сферах великих фінансових груп. Проте можливості для демократичної моделі розвитку Україна остаточно не втратила. Але це вимагає проведення тонко викресленої економічної політики з акцентом на розвиток людського капіталу, соціальної справедливості та обмеження засилля бюрократичного державного апарату і монополістичних формувань.

Це є пріоритетом соціальної політики поряд з формуванням значного прошарку середньо забезпечених громадян. Реалізація цього напрямку передбачає, по-перше, політику сприяння економічному зростанню та підвищенню на цій основі платоспроможного попиту. По-друге, необхідність реформування системи надання соціальних виплат громадянам на основі адресної соціальної допомоги бідним і малозабезпеченим громадянам відміну пільг забезпеченим і працюючим особам, суттєві зміни у системі соціального та пенсійного страхування, удосконалення та посилення діяльності служб соціального захисту для боротьби з бідністю.

Важливим напрямом соціально-економічної політики України на найближчу перспективу повинно стати скорочення розриву між вартістю робочої сили та рівнем оплети праці. Розрив між заробітною платою та витратами на відтворення робочої сили веде до скорочення таких необхідних витрат на робочу силу як ЇЇ виховання, освіта загальна та вища, медична допомога, забезпечення житлом.

У світовій практиці для аналізу розподілу населення за різними групами доходів послуговуються коефіцієнтом Джині. Збільшення коефіцієнта вказує на посилення розшарування населення, а зменшення - на згладжування різниці в доходах.

Державна допомога малозабезпеченим верствам населення

Глибока соціальна диференціація потребує заходів щодо її згладжування. Це є пріоритетом соціальної політики разом з формуванням "середньої верстви населення". Реалізація цієї мети передбачає, по-перше, політику сприяння економічному зростанню та підвищенню на цій основі платоспроможного попиту. По-друге, конче треба реформувати систему надання соціальних виплат громадянам на підставі адресної соціальної допомоги бідним і малозабезпеченим громадянам, скасувати пільги забезпеченим і працюючим громадянам, суттєво змінити систему соціального та пенсійного страхування, удосконалити та посилити діяльність служб соціального захисту для боротьби з бідністю.

Для того, щоб надавати цілком підставну соціальну допомогу, спід визначити критерії бідності й нормативи допомоги. Найраціональнішою є пропозиція, що єдиним критерієм для надання допомоги має бути сукупний дохід сім'ї. Однак практичне впровадження цього критерію зазнає чималих труднощів через методичні хиби. Критерій для надання соціальної допомоги треба ретельно узгодити з мінімальною заробітною платою, з мінімальною пенсією, з прожитковим мінімумом для членів сім'ї, який відрізняється для дітей неоднакових вікових категорій, студентів, інвалідів тощо, а також з неоподатковуваним мінімумом.120

Соціальна політика допомоги має враховувати, що частина бідного населення входить до цієї групи тимчасово і може самотужки поліпшити своє становище за умов, коли соціальна служба сприятиме забезпеченню їх роботою, перекваліфікації, створенню можливостей для ведення особистого підсобного господарства чи зайнятості індивідуальною трудовою діяльністю. А отже, до категорії громадян, якій надаватиметься адресна соціальна допомога, належатимуть тільки найбідніші верстви, котрі не можуть бути включеними в якусь діяльність, що дає доходи.

Розрив між заробітною платою та вартістю робочої сили

Безперечно, визначення критеріїв бідності, адресна соціальна допомога, допомога у працевлаштуванні і т. ін. можуть поліпшити соціальне становище в Україні, проте кардинального впливу на нього вони не справлятимуть, поки залишатиметься великий розрив між вартістю робочої сили та рівнем оплати праці. Відставання заробітної плати і доходів населення від реальної вартості робочої сили спричиняє утворення значної верстви населення, яка не може забезпечити себе фінансово, а відтак не може забезпечити відтворення робочої сили і тим більше - кваліфікованої робочої сили. Розрив між заробітною платою та витратами на відтворення робочої сили призводить до скорочення таких украй потрібних витрат на робочу силу, як витрати на її виховання, освіту загальну та вищу, на медичну допомогу, забезпечення житлом тощо.

Державна політика в галузі освіти

Регулювання розвитку освіти має охоплювати мережу дошкільних закладів, загальних шкіл, шкіл і груп з подовженим днем, шкіл-інтернатів тощо. Для задоволення потреб населення в дошкільних закладах використовують дані про чисельність дітей на перспективу. Крім того, враховують зростання кількості осіб, зайнятих у суспільному виробництві, працюючих жінок, у тому числі віком 18-44 роки, а також рівень забезпеченості дітей постійно діючими дошкільними закладами.

На підставі даних про потребу в дитячих дошкільних закладах розробляють зведену програму будівництва цих закладів. Регулювання розвитку загальноосвітніх шкіл здійснюється за багатьма показниками, які розраховують по кожному регіону окремо з урахуванням міського і сільського населення. Регулювання розвитку галузей культури передбачає вивчення умов формування суспільних потреб в культурному обслуговуванні, а також аналіз ресурсних можливостей їх задоволення. Потребу в об'єктах культури визначають за встановленими нормами (кількість місць на 1000 осіб).

Система охорони здоров'я

В містах та сільській місцевості систему охорони здоров'я треба розглядати як єдину систему

Для оцінки якості роботи закладів охорони здоров'я використовують такі показники:

o тривалість перебування хворого в лікарні;

o оборот ліжка;

o рівень госпіталізації.

Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів установлюють на основі нормативів кількості відвідувань лікарень одним жителем за рік, загальної чисельності населення і даних про пропускну спроможність існуючої мережі амбулаторно-поліклінічних закладів.

Основними показниками функціонування санаторно-курортних, оздоровчих закладів і закладів відпочинку є кількість ліжок у санаторіях і місць у будинках відпочинку, пансіонатах і на туристичних базах.

Контрольні запитання та завдання

1. Розкрийте основні принципи соціальної політики.

2. Назвіть основні соціальні пріоритети соціального спрямування.

3. У чому полягають цілі та завдання соціальної політики?

4. Що таке соціальні амортизатори та якою є їхня роль в економіці?

5. Проаналізуйте елементи механізму розподілу та перерозподілу доходів.

6. Які цілі переслідує держава, регулюючи мінімальний розмір заробітної плати?

7. Проаналізуйте проблеми, що стримують формування середнього класу в Україні.

8. Яку роль у реалізації соціальної політики відіграє соціальне страхування?