Центральний банк і грошово-кредитна політика - Косова Т.Д. - 4.6. Порядок надання стабілізаційного кредиту

17.05.2009 набрало чинності Положення про кредитну підтримку Національним банком України банків України в разі реальної загрози стабільності їх роботи, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.04.2009 № 262.

Положенням регламентовано порядок надання кредиту банку в разі реальної загрози стабільності його роботи та порядок пролонгації раніше наданих кредитів, відстрочення погашення нарахованих процентів та зміни процентної ставки за кредитами, наданими відповідно до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.09.2006 № 378, Тимчасового положення про надання Національним банком України кредитів для підтримки ліквідності банків у разі реальної загрози стабільності банківської системи, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25.12.2008 № 459, постанови Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків", які втратили чинність.

Програма фінансового оздоровлення банку має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку з питань регулювання діяльності банків в Україні та спрямовуватися на поліпшення його фінансового стану (ліквідності, платоспроможності, достатності капіталу, структури активів, дохідності, рентабельності тощо).

Національний банк визначає можливість кредитування банку з урахуванням категорії, до якої віднесено банк згідно зі встановленими Національним банком кількісними та якісними показниками.

Рішення про надання Національним банком кредиту банку приймається постановою Правління Національного банку.

Кредит може надаватися банку строком до одного року як одноразово, так і у формі кредитної лінії залежно від потреби в ньому. Кредитна лінія має бути освоєна банком не пізніше 30 календарних днів з дати її відкриття.

Національний банк відповідно до розпорядчих документів у разі зміни ситуації на грошово-кредитному ринку та в банківській системі має право встановлювати додаткові вимоги до банків щодо строків, умов та виду забезпечення кредитів.

Кредит банку надається за процентною ставкою, що не нижча, ніж ставка Національного банку за результатами останнього тендера з підтримки ліквідності, яка може бути скоригована за рішенням Правління Національного банку.

Проценти за користування кредитом нараховуються згідно з умовами кредитного договору між Національним банком та банком, починаючи з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчуючи днем, який передує даті повернення коштів.

Банк має право достроково повернути кредит і проценти за користування ним повністю або частково, письмово повідомивши про це, але не пізніше ніж за один робочий день до дня повернення коштів, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (територіальне управління), Департамент з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку (відповідний структурний підрозділ) та Операційне управління Національного банку.

Правління Національного банку за наявності обґрунтованих підстав має право прийняти рішення у формі постанови про пролонгацію дії кредитного договору та/або відстрочення сплати нарахованих процентів за користування кредитом, та/або зміну процентної ставки за кредитним договором.

Зміна умов кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному цивільним законодавством України.

Національний банк здійснює кредитну підтримку банків лише під відповідне забезпечення, зокрема:

державними облігаціями України (облігації внутрішньої державної позики України, облігації зовнішньої державної позики України, цільові облігації внутрішньої державної позики України);

нерухомим майном (будівлі і споруди), яке може бути предметом застави (іпотеки), за умови, що на час укладення договору застави (іпотеки) немає жодних обтяжень щодо цього майна;

майновими правами, що виникли в банку в результаті укладення кредитних договорів (майнові права) між ним і юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (суб'єкти господарювання), за кредитами, які визначені як "стандартні," "під контролем" та "субстандартні" відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, забезпеченням за якими є застава (іпотека) нерухомості.

Зазначений перелік не є вичерпним, і банки мають право пропонувати Національному банку інше високоліквідне забезпечення.

Національний банк має право вимагати від банків як додаткове забезпечення кредитів акції/частки у розмірі, встановленому постановою Національного банку України.

Національний банк під забезпечення кредиту приймає державні облігації України (усіх випусків), строк погашення яких настає не раніше ніж через 10 днів після строку погашення кредиту, за умови, що вони перебувають у власності банку - клієнта депозитарію державних цінних паперів Національного банку (або депонента клієнта депозитарію) і не обтяжені будь-якими іншими зобов'язаннями.

Національний банк приймає в іпотеку нерухоме майно (будівлі і споруди) за ринковою вартістю, визначеною на підставі оцінки незалежного суб'єкта оціночної діяльності, проведеної не пізніше ніж за два місяці до дати подання банком заяви на отримання кредиту відповідно до законодавства України.

Національний банк під час розрахунку вартості предмета іпотеки за кредитом застосовує коригуючий коефіцієнт, що встановлюється в постанові Правління Національного банку про надання Національним банком кредиту банку.

Національний банк надає кредит під забезпечення майновими правами, якщо:

строк дії кредитного договору між банком і суб'єктом господарювання не менший, ніж строк погашення банком відповідної суми кредиту, який надається Національним банком;

кредит банку, що наданий суб'єкту господарювання, забезпечений іпотекою, яка не обтяжена іншими зобов'язаннями і щодо якої немає спорів, заставою ощадними (депозитними) сертифікатами іншого банку, державними цінними паперами, заставою майнових прав на депозит у національній чи іноземній валюті, банківських металах або іншим високоліквідним забезпеченням;

банк здійснив оцінку майна, майнових прав, які надаються під забезпечення кредиту, відповідно до законодавства України.

Національний банк під час розрахунку суми необхідного забезпечення за кредитом у вигляді майнових прав за кредитами може застосовувати такі коригуючі коефіцієнти.

для майнових прав за кредитами, що класифіковані як "стандартні" та "під контролем", - 0,8;

для майнових прав за кредитами, що класифіковані як "субстанда-ртні", - 0,6.

Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку Національний банк має право приймати рішення щодо прийняття під забезпечення кредиту однорідної або змішаної застави.

Банк для отримання кредиту має подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку (далі - Дирекція) або територіального управління залежно від розподілу функцій з нагляду за діяльністю банків між центральним апаратом і територіальними управліннями Національного банку такі документи:

а) клопотання банку про надання кредиту з обґрунтуванням потреби його отримання, зазначенням суми кредиту, строку користування ним, інформації про види та розмір забезпечення, інформації про виконання банком економічних нормативів. Клопотання має бути засвідчене підписом голови правління (ради директорів) і відбитком печатки банку та зареєстроване в банку;

б) економічне обґрунтування розміру кредиту з описом спрямування коштів, прогнозних розрахунків фінансових результатів діяльності банку, дотримання економічних нормативів тощо, засвідчене підписами голови правління (ради директорів) і голови спостережної ради банку;

в) програму фінансового оздоровлення банку;

г) графік погашення кредиту, засвідчений підписами голови правління (ради директорів) і голови спостережної ради банку;

ґ) документи, що підтверджують право власності банку на запропоноване забезпечення за кредитом;

д) документи, які підтверджують право власності (майнові права) на нерухоме майно (будівлі, споруди), що є предметом застави (іпотеки) за укладеним кредитним договором між банком та суб'єктом господарювання;

е) акт незалежного суб'єкта оціночної діяльності (що не є пов'язаною особою банку) про оцінку нерухомого майна, майнових прав, які є забезпеченням кредиту, із зазначенням їх ринкової вартості.

Територіальне управління за результатами розгляду пакета документів про отримання кредиту банку (крім банків Київського регіону) протягом п'яти робочих днів подає до Дирекції висновок щодо доцільності надання банку відповідного кредиту і прийнятності запропонованого ним забезпечення.

Дирекція після отримання пакета документів від банків Київського регіону/територіального управління протягом двох робочих днів готує запити до департаментів монетарної політики, з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку, валютного регулювання та Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області (для банків Київського регіону) з питань, що належать до їх компетенції, щодо можливості надання кредиту.

Дирекція з урахуванням отриманих висновків і пакета документів протягом трьох робочих дніє приймає рішення про прийнятність забезпечення та готує для подання на розгляд Правління Національного банку відповідний висновок, пропозиції щодо доцільності надання банку кредиту у формі пояснювальної записки та проект постанови про надання кредиту із зазначенням суми, відповідних строків і забезпечення.

Дирекція в разі прийняття рішення про недоцільність надання банку кредиту протягом двох робочих днів письмово повідомляє про це банк і територіальне управління з доданням відповідного обґрунтування.

У постанові Правління Національного банку про надання кредиту банку мають зазначатися сума кредиту, строк користування ним, процентна ставка, порядок надання та погашення кредиту, перелік визначених обмежень діяльності банку, цільове використання коштів, а також вид і розмір забезпечення.

Постанова Правління Національного банку про надання Національним банком кредиту банку може містити обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку та/або вимоги до банку стосовно прийняття ним на себе окремих зобов'язань, зокрема таких:

установлення обмежень щодо здійснення активних операцій в обсягах, досягнутих за станом на дату подання клопотання банку про надання кредиту;

заборона надання нових кредитів, у тому числі на міжбанківському ринку, та/або придбання цінних паперів чи здійснення прямих інвестицій;

зупинення проведення банком будь-яких активних операцій з пов 'язаними особами банку на строк користування кредитом;

проведення операцій з погашення заборгованості, що виникла за кредитними операціями банку, винятково в грошовій формі;

заборона здійснення викупу акцій власної емісії та дострокового погашення цінних паперів власної емісії;

заборона укладення нових депозитних договорів, що передбачають авансову виплату процентів;

заборона передавання власникам/учасникам банку (уповноваженим ними особам), які прямо або опосередковано володіють п'ятьма і більше відсотків статутного капіталу банку (у тому числі пов'язаним особам банку), будь-якого майна та здійснення банком операцій на користь цих осіб.

На засіданні Правління Національного банку, на якому розглядається питання про надання кредиту банку, доповідачами є голова правління (ради директорів) цього банку, керівник структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що здійснює безвиїзний банківський нагляд (начальник відповідного територіального управління).

Дирекція не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття надсилає постанову Правління Національного банку про надання кредиту банку, що звернувся з клопотанням про надання кредиту, територіальному управлінню за місцезнаходженням банку та відповідному структурному підрозділу, який забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом.

Кредитний договір і договір застави (іпотеки) укладаються банком з територіальним управлінням не пізніше ніж у семиденний строк після отримання постанови Правління Національного банку про надання кредиту.

Територіальне управління під час укладення кредитного договору та договору застави (іпотеки) має перевірити правильність їх оформлення відповідно до законодавства України і повноваження осіб банку, які їх підписали.

У кредитному договорі мають зазначатися.

а) реквізити сторін та їх місцезнаходження;

б) строк дії договору;

в) сума кредиту, на яку укладається договір;

г) порядок, строки надання і погашення кредиту; ґ) розмір процентної ставки за кредитом;

д) порядок обчислення та сплати процентів за користування кредитом (базовою кількістю днів для нарахування процентів є 365 днів);

е) вид забезпечення, яке пропонується банком;

є) право перегляду виду та обсягу заставленого майна в разі зменшення його вартості;

ж) право та умови дострокового повернення банком кредиту та процентів за користування ним;

з) право Національного банку на дострокове розірвання кредитного договору, списання коштів з кореспондентського рахунку банку відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" з попереднім (за два робочих дні) повідомленням його про це та продаж майна, що перебуває у заставі (іпотеці), у разі неповернення банком кредиту у визначені умовами кредитного договору строки, несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, невиконання умов договору про надання кредиту, у тому числі щодо вартості та схоронності забезпечення, або порушення банком хоча б однієї з умов щодо обмеження його діяльності, що визначені у відповідній постанові Правління Національного банку та кредитному договорі; и) зобов'язання банку-позичальника щодо:

дотримання вимог з обмеження його діяльності та виконання зобов'язань, установлених постановою Правління Національного банку про надання кредиту банку та умовами кредитного договору;

надання Дирекції або територіальному управлінню в передбачені строки інформації про дотримання банком програми фінансового оздоровлення;

і) інші права, обов'язки та відповідальність сторін.

Усі документи щодо отримання банком кредиту підписує голова правління (ради директорів) банку або особа, яка виконує обов'язки голови правління (ради директорів) банку та уповноважена на укладання договорів відповідно до вимог законодавства України та статуту банку, і вони засвідчуються відбитком печатки банку.

Територіальне управління надсилає повідомлення про одночасне укладення кредитного договору та договору застави (іпотеки) з банком у день їх підписання Дирекції і відповідному структурному підрозділу, який забезпечує перерахування банку коштів за наданим кредитом. Одночасно Дирекції передаються також і копії цих документів.

Територіальне управління веде реєстр укладених кредитних договорів за виданими кредитами та контролює їх виконання.

Банк-позичальник у разі обґрунтованої потреби не пізніше ніж за два тижні до настання строку виконання своїх чергових зобов'язань перед Національним банком за отриманим кредитом має право звернутися до територіального управління/Дирекції з клопотанням щодо пролонгації строку дії кредитного договору та/або відстрочення сплати нарахованих процентів за користування ним, та/або зміни процентної ставки.

Розмір процентної ставки за користування пролонгованими кредитами Національного банку встановлюється відповідно до умов укладеного кредитного договору та постанови Правління Національного банку про пролонгацію строку дії кредитного договору, про що зазначається в додатковому договорі, який є невід'ємною частиною кредитного договору.

Банк для пролонгації строку дії кредитного договору та/або відстрочення сплати нарахованих процентів за ним, та/або зміни процентної ставки має подати до територіального управління /Дирекції такі документи:

а) клопотання банку з економічним обгрунтуванням необхідності пролонгації строку дії кредитного договору та/або відстрочення сплати нарахованих процентів за ним, та/або зміни процентної ставки із зазначенням напрямів використання коштів кредиту, розрахунків фінансових результатів діяльності банку, дотримання економічних нормативів тощо. Клопотання має бути засвідчене підписами голови правління (ради директорів) і відбитком печатки та зареєстроване в банку;

б) інформацію про стан виконання програми фінансового оздоровлення банку та/або плану заходів з підвищення ліквідності та в разі потреби про внесені зміни із зазначенням строків виконання, засвідчену підписами голови правління (ради директорів) і голови спостережної ради банку;

в) зміни, що вносяться до графіка погашення кредиту, засвідчені підписами голови правління (ради директорів) і голови спостережної ради банку;

г) документи, що підтверджують право власності банку на запропоноване забезпечення за кредитом (у разі заміни забезпечення);

д) інформацію про додаткове забезпечення (у разі потреби).

Територіальне управління зобов'язане у десятиденний строк провести перевірку наявності наданого банком забезпечення і підготувати відповідний висновок.

Інформація про результати цієї перевірки має бути відображена в пояснювальній записці, що подається Правлінню Національного банку під час розгляду питання щодо пролонгації строку дії кредитного договору та/або відстрочення сплати нарахованих процентів за користування ним, та/або зміни відсоткової ставки.

Дирекція/територіальне управління здійснює контроль за виконанням банком зобов'язань за кредитним договором, програми фінансового оздоровлення банку, а також за станом наданого забезпечення. Банки повинні забезпечити своєчасне надання Дирекції/територіальному управлінню інформації стосовно зміни класифікації кредитів,, або в разі знецінення/зміни вартості іншого майна, що є забезпеченням за кредитом. Дирекція/територіальне управління зобов'язані здійснювати звірку наданої класифікації кредитів з класифікацією, яка була надана на момент укладення договорів забезпечення.

Якщо за результатами проведеної звірки Дирекцією/територіальним управлінням установлено зміну класифікацій кредитів, майнові права за якими є забезпеченням за кредитним договором, необхідно протягом двох робочих днів вимагати від банку надання іншого забезпечення, потрібного для покриття заборгованості за отриманими кредитами або погашення заборгованості за кредитами пропорційно зменшенню забезпечення.

Банк повинен повідомити Національний банк про зменшення заборгованості за кредитами, майнові права за якими є забезпеченням за кредитним договором, та протягом трьох робочих днів надати нове забезпечення.

Банк зобов'язаний у разі знецінення вартості майна, майнових прав, що є забезпеченням за кредитним договором, надати додатково в заставу інше високоліквідне майно в розмірі, достатньому для задоволення вимог за кредитним договором і процентів за користування ним або погашення заборгованості за кредитом пропорційно зменшенню забезпечення.

Банк протягом трьох робочих днів повинен у разі зміни ним класифікації кредитів, майнові права за якими є забезпеченням за кредитним договором, а саме із категорії "стандартна" та "під контролем" на категорію "субстандартна", з урахуванням зменшення вартості забезпечення та коригуючого коефіцієнта для такої категорії кредитів, повідомити Дирекцію та територіальне управління, що здійснює банківський нагляд, про таку зміну та протягом двох робочих днів надати додаткове забезпечення з відповідним унесенням змін до договорів застави (іпотеки).

Банк у разі віднесення ним класифікації кредитів, майнові права за якими є забезпеченням за кредитним договором, до категорії "сумнівна" повинен здійснити заміну майнових прав за цим кредитом на інші майнові права або надати інше високоліквідне забезпечення в розмірі, достатньому для задоволення вимог за кредитним договором і процентів за користування ним або погашення заборгованості за кредитом пропорційно зменшенню забезпечення.

Куратор банку, перебуваючи безпосередньо в банку за дорученням керівництва Національного банку, здійснює контроль за його діяльністю, а саме за використанням коштів, отриманих від Національного банку, та за станом майна, майнових прав, наданого банку під забезпечення та наданого Національному банку в забезпечення.

Дирекція/територіальне управління протягом строку дії кредитного договору між банком і Національним банком не рідше одного разу на шість місяців здійснює інспекційну перевірку банку щодо виконання ним програми фінансового оздоровлення, зобов'язань за кредитним договором, відображення в бухгалтерському обліку наданих під забезпечення кредиту предметів застави (іпотеки) та в разі потреби проводить перевірку стану цього забезпечення. За наявності обґрунтованих підстав Дирекція може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки цих питань.

Банк, що отримав кредит, зобов'язаний щомісяця, до 5 числа наступного місяця, надавати Дирекції/територіальному управлінню інформацію про стан виконання банком програми фінансового оздоровлення і звіт про використання банком кредитних коштів та про дотримання ним обмежень, установлених постановою Правління Національного банку про надання кредиту.

Територіальне управління щомісяця до 10 числа, наступного за звітним, має надати Дирекції інформацію про стан виконання банком програми фінансового оздоровлення і звіт про використання банком кредитних коштів та про дотримання ним обмежень, установлених постановою Правління Національного банку про надання кредиту.

Територіальне управління в разі погіршення фінансового стану банку, який отримав кредит, невиконання ним програми фінансового оздоровлення або зниження вартості забезпечення повідомляє про це Дирекцію протягом одного робочого дня.

Дирекція протягом двох робочих днів з дати отримання від територіального управління відповідної інформації (або за результатами звітності чи інформації банку) аналізує її і подає свої пропозиції на розгляд Правління Національного банку для прийняття відповідного рішення.

Національний банк у разі неповернення банком кредиту та процентів за користування ним у строки, що встановлені кредитним договором, невиконання умов договору застави (іпотеки), вимог цього Положення та відповідних постанов Правління Національного банку реалізує переважне і безумовне право задовольнити свої вимоги шляхом списання в безспірному порядку заборгованості з кореспондентського рахунку банку в повному обсязі відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України" та умов кредитного договору.

Якщо на кореспондентському рахунку банку немає коштів для стягнення заборгованості, Національний банк має вжити заходів щодо продажу предмета застави і задоволення вимог Національного банку за кредитом і процентами за користування ним за рахунок коштів від його продажу відповідно до умов кредитного договору.

У разі неможливості реалізації предмета застави Національний банк має право залишити його за собою за його балансовою вартістю.

Література [2, 23-26, 29-32, 34, 39]