Центральний банк і грошово-кредитна політика - Косова Т.Д. - 6.2. Створення і державна реєстрація банків

Реєстрація банків здійснюється Національним банком шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи відповідно до Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: затверджено Постановою Правління НБУ від 31.08.2001 № 375

Банки створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України після отримання позитивного висновку Національного банку про намір заснування державного банку, який надається на підставі отриманої інформації про:

розмір статутного капіталу державного банку на час його реєстрації, строки та джерела формування, що підтверджуються у тому числі Законом про Державний бюджет України на відповідний рік статтею витрат;

перелік банківських та інших операцій;

бізнес-план, що визначає види діяльності, які державний банк планує здійснювати на поточний рік, з обґрунтуванням їх економічного ефекту; стратегію банку на наступні три роки.

Місцевий кооперативний банк створюється юридичними і фізичними особами відповідно до вимог Закону та чинного законодавства України про кооперацію. Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку має бути не менше ніж 50 осіб, кожна з яких незалежно від розміру своєї участі в капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку про організаційно-правову форму банку.

Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, що повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк.

Уживання в найменуванні банку слів "Україна", "державний", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку. Згода на використання у своєму найменуванні слів "Україна", "державний", "національний" та похідних від них може бути надана лише державним банкам.

Згода на використання у своєму найменуванні слова "центральний" та похідних від нього може бути надана лише центральному кооперативному банку та материнському банку банківської холдингової групи.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі в банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, щодо яких неможливо встановити їх власників і джерела коштів, за рахунок яких такі юридичні особи здійснюють внески до статутного капіталу або купують акції банків.

Місцеві кооперативні банки та центральний кооперативний банк можуть залучати вклади (депозити, у тому числі на поточні рахунки) тільки від своїх учасників.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків учасників.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - юридичні особи, фізичні особи-іноземці - в іноземній вільно конвертованій валюті або в гривнях.

Перерахування сум з іноземної вільно конвертованої валюти, унесених нерезидентами, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату підписання установчого договору про створення банку, а в разі збільшення статутного капіталу банку - на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу або на дату прийняття рішення про перетворення банку в банк з іноземним капіталом (якщо набуття банком статусу банку з іноземним капіталом проводиться без збільшення статутного капіталу банку). Кошти можуть перераховуватися лише з власних поточних рахунків юридичними особами та фізичними особами у безготівковій формі та вноситися фізичними особами в готівковій формі.

Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені. Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу. Забороняється використовувати для формування статутного капіталу банку бюджетні кошти, якщо ці кошти мають інше цільове призначення, банківські метали, а також кошти, одержані в кредит та під заставу.

Для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа або голова спостережної ради подає до територіального управління Національного банку за місцем створення банку такі документи:

а) заяву про реєстрацію банку, засвідчену підписом уповноваженої особи або голови спостережної (наглядової) ради;

б) установчий договір, підписаний засновниками (учасниками) банку та засвідчений відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб-засновників (учасників) засвідчуються в нотаріальному порядку. Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається;

в) статут банку, затверджений установчими зборами (зборами учасників) і підписаний головою правління банку;

г) протокол установчих зборів (зборів учасників), підписаний головою та секретарем зборів, у якому зазначаються місце та дата проведення зборів, їх правочинність, порядок денний, порядок голосування;

ґ) бізнес-план і додатки до нього, складені згідно з вимогами;

д) відомості про склад спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

е) документи, що дають змогу зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників та членів спостережної (наглядової) ради банку,

є) копію звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства), зареєстрованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку з доданням переліку акціонерів банку;

ж) угоду про передавання приміщення у власність (шляхом дарування, продажу тощо) для розміщення банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи або договір оренди приміщення на строк не менше ніж п'ять років у разі його укладення;

з) документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та його заступників, членів виконавчого органу (правління або ради директорів) і головного бухгалтера, його заступників;

и) копії платіжних документів про здійснення юридичними та фізичними особами - учасниками банку сплати внесків до статутного капіталу;

і) висновки аудиторських фірм (аудиторів), що складені за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки фінансової звітності юридичних осіб - учасників банку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності;

ї) фізичні особи - учасники банку, які вносять кошти до статутного капіталу банку в розмірі, що дорівнює чи перевищує 80 тис. грн. (або в іноземній вільно конвертованій валюті, еквівалент якої дорівнює чи перевищує 80 тис. грн., - для фізичних осіб-іноземців), для підтвердження наявності доходів у достатньому розмірі для внесення до статутного капіталу банку та джерел походження цих коштів подають довідки Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) (або довідку компетентного органу країни проживання іноземця про його доходи за останній звітний період (рік), або довідку банку, у якому відкрито рахунок, про наявність коштів на рахунку фізичної особи-іноземця на дату їх перерахування);

й) фінансову звітність юридичних осіб - учасників банку, які матимуть істотну участь у банку, за останні чотири звітних періоди (квартали), а також за станом на перше число місяця, у якому вносяться кошти до статутного капіталу банку, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності посади), а також відбитком печатки юридичної особи;

к) установчі документи учасників банку (нотаріально засвідчені копії);

л) копію свідоцтва про державну реєстрацію учасників, засвідчену в нотаріальному порядку;

м) копію ліцензії Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення діяльності зберігача або торговця цінними паперами засновників (акціонерів), учасників банку (якщо вони здійснюють таку діяльність);

н) копію рішення органів Антимонопольного комітету України про надання згоди на створення відповідного банку у випадках, передбачених чинним законодавством України;

о) документи, які підтверджують ділову репутацію юридичних осіб

- учасників банку (крім місцевого кооперативного банку);

п) копії установчих документів власників істотної участі в юридичній особі - учаснику банку, яка матиме істотну участь у банку, засвідчені в нотаріальному порядку, їх фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) та висновки аудиторських фірм (аудиторів) про підтвердження їх звітності за останній звітний період (квартал);

р) анкету згідно з додатком 13, заповнену фізичною особою, яка має істотну участь в юридичній особі, - учаснику банку, який матиме істотну участь у банку;

с) документи, що підтверджують ділову репутацію фізичних осіб

- учасників банку (крім місцевого кооперативного банку), які матимуть істотну участь у банку,

т) копію платіжного документа про внесення плати за державну реєстрацію банку.

Документи для отримання учасником дозволу на придбання істотної участі в банку подаються одночасно з документами для державної реєстрації банку.

У разі потреби Національний банк має право вимагати від засновників банку подання додаткових документів, які містять потрібну для прийняття рішення щодо реєстрації банку інформацію, зокрема: установчі документи засновників (акціонерів), учасників власників істотної участі банку (оригінали або копії, засвідчені в нотаріальному порядку), фінансову звітність юридичних осіб за формами, зазначеними в підпункті "й" цього пункту, а також інформацію про відсутність заборгованості за платежами до бюджету.

Акціонери та учасники банку повинні до дня скликання установчих зборів та державної реєстрації банку сплатити кошти в розмірі не менше 30 % (для закритих акціонерних товариств - 50 %) номінальної вартості акцій/часток, але не менше розміру, передбаченого статтею 31 Закону та нормативно-правовими актами Національного банку, та оплатити повну вартість акцій/часток у строки, передбачені усталовчими документами, але не пізніше 12 місяців з часу державної реєстрації банку.

Національний банк приймає рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку не пізніше ніж за три місяці з часу подання повного пакета документів. Рішення про державну реєстрацію банку приймає Правління Національного банку України.

Кандидати на посади голови, головного бухгалтера банку, а також членів виконавчого органу державного банку до розгляду питання про реєстрацію банків на засіданні Правління Національного банку проходять тестування в порядку, установленому Національним банком, та співбесіду з членами Комісії Національного банку.

Протягом трьох робочих днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію банку.

Реєстрація банку здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Рішення про реєстрацію банку надсилається листом уповноваженій особі банку та територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку за підписом директора Департаменту реєстрації та ліцензування банків з доданням статуту зареєстрованого банку, титульна сторінка якого засвідчена підписом заступника Голови і відбитком печатки Національного банку (статут банку повинен бути прошитим і засвідченим на звороті відбитком печатки Управління справами Національного банку).

Після реєстрації банку в територіальному управлінні Національного банку за його місцезнаходженням відкривається кореспондентський рахунок, на який не пізніше наступного дня після його відкриття із накопичувального рахунку перераховуються зібрані кошти, що утворюють статутний капітал банку.

Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку в разі:

порушення порядку створення банку;

невідповідності установчих документів, потрібних для реєстрації банку, чинному законодавству України;

подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правовим актам Національного банку;

незадовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, які мають істотну участь у банку;

відсутності бездоганної ділової репутації принаймні одного із власників істотної участі в банку;

професійної непридатності чи відсутності бездоганної ділової репутації голови та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера банку.

У разі відмови в реєстрації банку кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку за їх заявою протягом трьох робочих днів.

За станом на 01.01.2009 р. в Державному реєстрі банків зареєстровано 198 банків, з яких 167 - акціонерні товариства: 127 - відкриті акціонерні товариства і 40 - закриті акціонерні товариства; 31 банк створено як товариства з обмеженою відповідальністю.

Із зареєстрованих у Державному реєстрі банків 184 банки мали ліцензію на здійснення банківських операцій, у тому числі 182 банки мали письмовий дозвіл на здійснення банківських операцій та операцій з валютними цінностями.

З метою розмежування функцій нагляду між центральним апаратом та територіальними управліннями Національного банку України та здійснення аналізу діяльності системи банків України проводиться групування банків за визначеними параметрами.

На 2008 рік було визначено чотири групи банків за розміром регулятивного капіталу і активів:

до І групи віднесено 18 банків (або 9.8 % від їх загальної кількості), регулятивний капітал яких більше 1500 млн. грн. та активи більше 14000 млн. грн.;

до II групи віднесено 20 банків (або 10.9 %), регулятивний капітал яких більше 500 млн. грн. та активи більше 4 000 млн. грн.;

до III групи віднесено 24 банки (або 13.0 %), регулятивний капітал яких більше 200 млн. грн. та активи більше 1 500 млн. грн.;

до IV групи віднесено 122 банки (або 66.3 %>), регулятивний капітал яких менше 200 млн. грн. та активи менше 1 500 млн. грн.

В Україні функціонувало 2 банки, у яких 100 % статутного капіталу перебуває у власності держави - ВАТ "Державний Ощадбанк банк України" і ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України". За підсумками 2008 року державні банки входили до десятки найбільших банків України за розміром регулятивного капіталу і активів. Діяльність ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" спрямована на кредитування базових та перспективних галузей економіки України насамперед експорто-орієнтованих, які мають стабільні показники зростання.

ВАТ "Державний Ощадбанк банк України" був єдиним серед українських банків, який мав відповідно до законодавства України державну гарантію збереження вкладів населення.

Питома вага капіталу державних банків у власному капіталі банківського сектору України становила 16.8 % (при 6,8 % у 2007 році), в активах - 11,5 % (при 8,0 % у 2007 році), в наданих кредитах 9,6 (при 7,1 % у 2007 році), в зобов'язаннях 10,7 % (при 8,1 % у 2007 році), в прибутку 12,7 (при 10,7 % у 2007 році).

Упродовж 2008 року кількість діючих банків за участю іноземного капіталу збільшилася з 47 банків до 53 банків, з 26,9 до 28,8 °% від загальної кількості діючих банків, у тому числі 17 (кількість за рік не змінилась) створені зі 100 % іноземним капіталом.

Частка прямої участі іноземного капіталу є зареєстрованих статутних капіталах банків України становила 41,14 %, а з урахуванням опосередкованого володіння через акціонерів банків -43,16 %, що на 7.96 процентного пункту більше показника 2007 року.