Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - 7.1. Міжнародні торгові класифікації товарів

Ключові поняття

Міжнародна торгівля сировинними та промисловими товарами; міжнародна торгівля послугами; міжнародні торгові класифікації товарів; світові товарні ринки; світова ціна; світовий ринок послуг; класифікація послуг; міжнародні транспортні послуги; міжнародні поїздки; зовнішня торгівля України.

Залежно від параметра й характеру здійснення зовнішньоторговельних операцій існують різноманітні форми міжнародної торгівлі. Найпоширенішою з них є торгівля відносно предмета торгівлі.

Щодо специфіки предмета торгівлі розрізняють такі форми міжнародної торгівлі:

I. Торгівля сировинними товарами, до яких відносяться: мінеральна сировина, продукти її збагачення і переробки (чорні і кольорові метали), сільськогосподарська сировина рослинного й тваринного походження та продукти їх первинної переробки, а також продовольчі товари.

II. Торгівля промисловими товарами, машинами, устаткуванням, у тому числі:

а) товарами широкого вжитку. Наприклад, одяг, взуття, мийні засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфуми і косметика, аксесуари, ювелірніприкраси, хутряні вироби, автомобілі;

б) машинно-технічною продукцією, в тому числі:

§ готовою продукцією. Це - постачання машин і устаткування в готовому до експлуатації вигляді. Наприклад, транспортні засобн, продукція верстатобудування, технічні товари культурно-побутового призначення;

§ продукцією в розібраному вигляді. Ця форма торгівлі особливо розвинута в автомобільній промисловості (частка автомобілів у розібраному вигляді і комплектуючих виробів на даному ринку становить 40-50%), у виробництві тракторів, мотоциклів, електропобутових приладів, радіо- та електронної апаратури, сільськогосподарських машин;

§ комплектним устаткуванням. Під комплектними об'єктами розуміють промислові чи інші підприємства в цілому, окремі цехи, установки, агрегати, що утворюють готовий технологічний комплекс чи його самостійну частину. При цьому комплектним устаткуванням вважається набір органічно пов'язаних єдиним технологічним процесом машин і устаткування, шо забезпечують випуск готової продукції чи завершують технологічну стадію. В обсяг постачання в контрактах на комплектне устаткування входять: проектна, технологічна документація (інженерно-консультаційні послуги); устаткування визначеної продуктивності із зазначенням втрат сировини, палива і виходу готової продукції, технічні послуги (.монтаж, налагодження, пуск устаткування в експлуатацію, навчання фахівців).

III. Торгівля послугами. Наприклад, транспортні послуги, туризм, оренда, комп'ютерні, фінансові, інженерні послуги, послуги зв'язку тощо.

Співвідношення між торгівлею товарами та послугами у світовій торгівлі в 2005 р. наведено в табл..7.1.

7.1. Міжнародні торгові класифікації товарів

Світові товарні ринки охоплюють ринок якого-небудь конкретного товару чи групи товарів, що характеризуються певними ознаками виробничого характеру чи слугують для задоволення однієї й тієї самої потреби (світовий ринок кондиціонерів, світовий ривок взуття, світовий ринок зерна тощо).

Зовнішньоторговельний оборот будь-якої країни характеризується визначеними класифікаційними ознаками, тобто критеріями угруповання товарів за статтями експорту й імпорту. Найпоширеніші такі угруповання товарів:

§ за галузями виробництва;

§ за статтями оброблення продуктів;

§ за призначенням;

§ за матеріалами виготовлення.

Вибір ознаки лежить в основі класифікації, що поділяє всі товари на розділи, групи і підгрупи. Перелік товарних найменувань у відповідній класифікаційній системі називається номенклатурою товарів.

Метою міжнародних товарних номенклатур є упорядкування відомостей про зовнішньоторговельні зв'язки, ефективний метод збереження інформації і спрощення процедури пошуку потрібної товарної позиції.

Для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використовують: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК) ООН (3-я редакція 1986 p.), Гармонізовану систему опису і кодування товарів (ГС); Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями (КУБУ) ООН (редакція 1989р.) [9, с. 82; 55, с. 54; 82, с. 64-70; 88, с. 292-298].

У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за видами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем оброблення товару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній торгівлі.

У 3-м виданні СМТК складається з 9 розділів, 67 груп, 261 підгруп, 1033 базисних товарних позицій і 3118 субпозицій, що можуть деталізуватися в національних номенклатурах (табл. 7.2).

Таблиця 7.2

Класифікаційна схема СМТК (3-тя редакція)

Класифікатор використовується для публікації даних щодо зовнішньої торгівлі країнами - членами ООН і міжнародними організаціями. На основі цієї класифікації визначаються порівняльні показники обсягу і структури експорту й імпорту різних країн, крім того, за допомогою спеціального "ключа" можна робити перегрупування товарів в інші класифікації.

Гармонізована система опису і кодування товарів являє собою міжнародні вимоги до класифікації і статистичної інформації, шодо товарів, які надходять у зовнішню торгівлю (табл.7.3).

Гармонізована система була розроблена Комітетом з гармонізованої системи Ради по митному співробітництву (PMC). РМС - це міжурядова організація, що відіграє провідну роль у роботі з багатостороннього регулювання митно-тарифної практики, що є координаційним і методичним центром у галузі митного контролю. РМС у 1983 р. при йняла Міжнародну Конвенцію про ГС, яку наприкінці 1987 р. ратифікувало 53 країни і країни -члени ЄС. Гармонізована система є додатком до Конвенції. З 1 січня 1988 р. більшість країн світу перейшла на новий митний тариф, побудований за ГС. Усі 150 країн-учасниць міжнародної організації СОТ, на частку яких припадає понад 90% світової торгівлі, прийняли Гармонізовану систему.

Метою ГС є:

§ спрощення складання й оброблення комерційних і митних документів;

§ скорочення витрат по переписуванню, класифікації й обліку зовнішньоторговельних вантажів за обсягом, вартістю, країнами призначення та іншими параметрами;

§ спрощення збору, обліку даних, проведення економічного аналізу про зовнішню торгівлю;

§ спрощення обміну тарифними знижками в рамках СОТ.

Структура номенклатури Гармонізованої системи (НГС) складається із системи класифікації і системи кодування.

Система класифікації складається з 21 розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій, 5019 субпозицій, тобто система має 6 ступенів.

Товари в НГС групуються за такими ознаками:

§ походження (продукти рослинного, тваринного походження);

§ призначення (продовольчі товари і напої; промислова сировина; паливо і мастильні матеріали; машини й устаткування, які включають інструменти; транспортні засоби; промислові товари народного споживання);

§ ступінь оброблення (сировинні товари виробничого і невиробничого призначення; напівфабрикати виробничого і невиробничого призначення; готові вироби).

Гармонізована система містить докладні пояснення, що сприяють однаковому розумінню класифікаційних угруповань, визначенню ставок мита, порівнянності статистичних даних по зовнішній торгівлі.

Система кодування в ГС дає змогу надати інформацію в зручній формі для збирання, передачі й оброблення, а також здійснювати її комп'ютерне оброблення. Код кожного товару має шість цифр. Перші дві цифри позначають товарну групу, чотири (дві перші і дві наступні) - товарну позицію, шість дві останні і чотири попередні) - субпо-зицію.

Систему ГС застосовує більшість країн світу. На ній грунтується і товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України (товарна номенклатура). Це сприяє уніфікації, вдосконалюванню статистичного обліку і посиленню контролю за експортно-імпортними операціями. Товарна номенклатура України систематизована в 21 розділі, 97 групах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях.

Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями застосовується для статистики міжнародної торгівлі. Схема КУБУ представлена в табл.7.4.

Таблиця 7.4 Класифікаційна схема КУБУ

Класифікатор заснований на товарах, включених у СМТК і ГС. Усі товари, перераховані в цих класифікаціях (СМТК і ГС), розподілені відповідно до їх призначення на 7 груп, а всередині кожної групи - за ступенем оброблення. Крім того, деякі товари об'єднані в групи за ознакою промислового чи особистого споживання залежно від терміну використання.

У КУБУ дано визначення основних понять:

§ сировинні товари - продукти сільського господарства, лісового господарства, рибальства і полювання або будь-які корисні копалини, вартість яких незначно залежить від оброблення;

§ напівфабрикати - продукти, що потребують подальшого оброблення або включені до складу інших товарів, перш ніж вони стали знаряддям виробництва або предметом споживання;

§ готові вироби - всі промислові вироби, призначені для споживання і використання в домашньому господарстві, а також капітальне обладнання для промисловості, сільського господарства і транспорту, промислові товари нетривалого користування, що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо;

§ готові промислові товари короткотермінового користування, призначені для промисловості, - товари з терміном користування рік і менше;

§ готові вироби тривалого користування - вироби з терміном споживання понад один рік, призначені для промисловості, а також для державних і приватних установ. Класифікуються як капітальне устаткування, крім зброї, яка класифікується як товари, не віднесені до інших категорій;

§ споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування - товари з терміном споживання один рік чи менше, включаючи товари, які використовують державні та приватні установи;

§ товари середньострокового користування — товари з терміном користування 1-3 роки і з порівняно низькою вартістю;

§ товари тривалого користування — товари з терміном користування понад З років, а також товари з терміном користування 1-3 роки, але з високою вартістю.