Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - Острів Мен

Найбільш типовим прикладом європейської традиційної податкової гавані є острів Мен. Це самоврядна територія, яка належить Великій Британії. Острів Мен розташований в Ірландському морі, між Ірландією й узбережжям Англії. Столицею території є місто Дуглас. Населення острова становить

70 тисяч жителів, які розмовляють англійською мовою. Близькість до найбільших промислових центрів Європи, наявність найсучасніших засобів зв'язку, політична й економічна стабільність роблять цю територію винятково привабливою для розміщення тут офшорних підприємств і філій. Безперечною перевагою с й те, що острів Мен - член ЄС, хоча з обмеженими правами.

До найважливіших переваг юрисдикції острова належать:

§ низький рівень прибуткового податку (20%) на прибуток резидентних компаній;

§ відсутність податку на дарування і спадкування;

§ суворе (навіть порівняно з іншими офшорними центрами) дотримання банківської таємниці;

§ можливість реєстрації офшорних компаній декількох типів.

Остання з перерахованих переваг мас винятково важливе значення для офшорного бізнесу. Зареєстровані на острові компанії можуть одержати статус резидентних, нерезидентних і звільнених (exempt) компаній. Перші з названих належать, як правило, місцевим власникам, а нерезидентні і звільнені від податків створюються іноземцями для ведення офшорного бізнесу. За домовленістю з податковою владою їм надається пільговий режим - податкові ставки 0-20%, а на офшорні операції таких компаній податок мінімальний або не накладається зовсім.

Закон 1986 р. взагалі звільнив нерезидентні компанії від прибуткового податку. Цей же закон вимагає, щоб усі акціонери нерезидентно! компанії проживали за кордоном. Там же повинні проводитися засідання ради директорів компанії і загальні збори акціонерів.

Звільнення від податків компаніям острова Мен надається у разі дотриманні ряду умов. Звільненій від податків компанії заборонено займатися торговою чи іншою комерційною діяльністю на острові Мен. Не допускається участь у банківській і страховій справі. Закон зобов'язує, щоб секретар компанії чи один з її директорів були резидентами острова.

До інших важливих переваг варто віднести й те, що острів Мен користується митними привілеями Спільного ринку і несе зобов'язання, пов'язані з регулюванням торгівлі в рамках Європейського Економічного Співтовариства.

Особливо потрібно відзначити привабливість острова для клієнтів з погляду збереження банківської таємниці. Закон про банки (1975 р.) з доповненнями 1986 р. не дозволяє надавати інформацію щодо банківських вкладників ні своєму уряду, ні уряду іноземних країн. Вироком британського Верховного суду від 1981 р. визначено, що навіть британська податкова влада не має права перевіряти банківські документи громадян острова. І хоча фінансовий контроль над банками острова здійснює банк Англії, однак і йому не дозволено проводити перевірку рахунків і розголошувати інформацію, отриману в ході його контрольної діяльності. У випадку порушення банківської таємниці передбачене судове покарання.

Але законом не передбачена екстрадиція осіб, підозрюваних у здійсненні податкових злочинів.

Усі ці зобов'язання зробили острів Мен одним з най відоміших і популярних для клієнтів офшорних центрів. Зареєстровані тут іноземні компанії спеціалізуються в сфері зовнішньої торгівлі, операцій із землею і нерухомістю - головним чином в Англії та інших країнах Європи. На острові Мен діють численні міжнародні холдингові компанії, інвестиційні компанії, компанії з управління інтелектуальною власністю, фінансові компанії, які займаються внутрішньофірмовим кредитуванням, а також судновласницькі компанії.

Однак останнім часом, разом зі світовою спільнотою, влада острова Мен активно проводить у життя політику „знай свого клієнта", що багато в чому ускладнює заснування та ведення бізнесу закордонними підприємцями. Тому багато компаній (особливо з сумнівною репутацією) змушені або припинити своє існування, або „переїжджати" до інших, більш привабливих, юрисдикцій.