Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - Оброблення даних

Інформація, зібрана і накопичена в реєстрах наявних внесків і отримана з інших банківських джерел, підлягає оброблення в рамках програми розпізнавання, прийнятої і реалізованої в ряді країн. Цей етап включає дії, пов'язані з кореляцією, доповненням, аналізом, переробкою у формі тексту, а також з передачею даних, необхідних для виявлення спроб відмивання грошей. Відповідальність за виконання цієї роботи в цілому покладається на одного з працівників банку. Це звичайно службовець, спеціально призначений керівництвом банку або його відділення. Особа, яка займається оброблення накопичених даних, призначається з урахуванням:

§ якості процедури реєстрації;

§ ступеня участі банку в протидії відмиванню грошей;

§ розмірів банку;

§ виду його діяльності;

§ організаційної структури банку.

Найчастіше для розпізнавання сумнівних операцій призначаються працівники високої кваліфікації і з великим досвідом роботи. Це службовці в ранзі завідувача відділенням, головного бухгалтера, координатори програм протидії відмиванню грошей, відібрані з людей, які заслуговують на довіру і користуються гарною репутацією, керівники структурних підрозділів, начальники відділів внутрішнього контролю, працівники і керівники служби безпеки банків.

Кількість працівників, виділених банками з цією метою, залежить насамперед від розмежування організаційних структур банків. Тому це найчастіше керівники різних ланок, працівники яких відповідають за ведення реєстрів. Аналогічні завдання вирішують у банках економічні відділи і відділи розрахунків. Призначення того чи іншого керівника на цю посаду можна вважати вдалим тільки після оцінювання ефективності його роботи. Значно менше користі приносить перекладання завдання з розпізнавання на плечі завідувача якого-небудь відділу. Заслуговує на велику увагу така ситуація, коли рядовий працівник банку, наприклад, касир, який зіткнувся з підозрілою чи нетиповою трансакцією, негайно ж повідомляє про неї своєму безпосередньому начальнику і приносить йому на стіл відповідну документацію. Між ними відбувається обмін думками і приймається рішення про передачу справи працівникові, який відповідає за подальші дії в рамках процедури розпізнавання.

Інформація повинна оброблятися систематично. Реєстри, які включають операції з готівкою, бажано аналізувати й обробляти частіше, наприклад, відразу ж після закінчення зміни роботи оператора. У тих же випадках, коли інформація накопичується поступово (наприклад, у бухгалтерських звітах, у картотеці клієнтів, в інших видах документації), то обробляти її можна рідше, наприклад, наприкінці тижня чи місяця. Ритмічність процесу обробляти даних залежить від зайнятості службовими справами працівника, який відповідає за розпізнавання, а також від обсягу надходжень інформації або від виникнення яких-небудь несподіванок, небажаних у практиці банківської діяльності.

Оброблення інформації має на меті визначити серед усіх трансакцій такий тип угод, які проходять через банківську систему, що, найімовірніше, може бути використане для відмивання "брудних" грошей. Йдеться насамперед про виявлення угод нетипових (незвичайних), тобто таких, котрі відрізняються від інших, раніше багато раз реалізованих цим клієнтом чи певною категорією клієнтів (наприклад, торговими підприємствами, які займаються збутом електронного устаткування), а також незрозумілих угод, тобто таких, у чиїх фінансових характеристиках немає повноти і завершеності або мета їхньої реалізації невизначена і неясна. Часто такого типу угоди виділялися як підозрілі. Офіційне вживання такого терміну вважається незаконним. Проте в процесі розпізнавання процедури відмивання грошей цей термін вживають для характеристики угод, відносно яких з'являються обгрунтовані підозри у використанні їх для здійснення злочину. Остаточно угода як підозріла буде визначена найчастіше в результаті моніторингу відібраних і класифікованих раніше нетипових і неясних операцій.

Для оброблення інформації застосовують ряд методів. Найчастіше це порівняння, яке полягає в зіставленні елементів, які характеризують певну угоду із заздалегідь підготовленою і прийнятою в ролі шаблона базою даних. Остання є еталоном для порівняння. Це стандартна операція для даного клієнта чи для групи клієнтів, наприклад, для суб'єктів, зайнятих виробництвом косметичної продукщї, фізичних осіб певного віку, зайнятих у даній професії і т. ін. Мета такого методу - встановити подібність і розходження в певних фінансових угодах, а також динаміки тих же самих трансакцій у часі. Порівняння проводиться за допомогою підведення балансу, аналогії або протиставлення (конфронтації).

Підведення балансу можна віднести до трансакцій, реалізованих тим самим клієнтом за два різних проміжки часу. Результатом може стати зіставлення і порівняння кількісних величин, які характеризують угоди, наприклад, суми внесків на рахунок клієнта в березні й квітні.

Аналогія полягає в пошуках подібності між визначеними елементами трансакції й такими, що піддаються порівнянню (наприклад, особистість партнера), напрямками переливу фінансових коштів, частотою використання певної банківської операції тим самим клієнтом і т. ін.

Протиставлення (конфронтація), на відміну від двох вищезгаданих способів, стосується банківських документів і може полягати в порівнянні бухгалтерських звітів, дослідженні різних примірників того самого документа, наприклад, звірення оригіналу з копіями, різних документів, що кореспондують між собою, документів, розроблених за тим самим зразком і т. ін.

інший метод, який застосовують під час оброблення інформації, - структурний аналіз, який полягає у виділенні і дослідженні окремих фінансових операцій. Як приклад можна навести структурний аналіз операції з використанням акредитива. Крім документів (наприклад, фактур), можуть бути перевірені умови акредитива, такі як час і спосіб транспортування, особливості, які стосуються експортованого товару, терміни акредитива і т. ін. Цей метод дає можливість знайти незаконність проведення операції з використанням такого фінансового інструмента, випадки шахрайства, а також відмивання грошей.

Для оброблення інформації можна використовувати ще метод систематизації й угруповання даних про фінансові угоди, який полягає в об'єднанні певних виділених елементів з метою встановлення між ними причинно-наслідкових зв'язків. Він дозволяє, наприклад, виділити повторювані операції і вичленувати групи суб'єктів, які можуть потенційно стати учасниками процедури відмивання грошей.

Виявлення нетипових і неясних угод за допомогою перерахованих методів може бути полегшене, якщо заздалегідь у практиці банківської діяльності будуть визначені симптоми використання банків з метою відмивання "брудних" грошей. У зв'язку з цим рекомендується створити каталог „симптомів" різних видів відмивання грошей, у якому повинні бути названі чіткі критерії. Такий каталог може містити симптоми, пов'язані з:

§ поведінкою працівників банків;

§ нетиповими операціями з готівкою або серією таких операцій, чи володінням банківським рахунком; усе це варто погоджувати з певними клієнтами (симптоми суб'єктивні) і використанням ними певного виду банківських послуг (симптоми об'єктивні);

§ нетиповими безготівковими операціями;

§ видом діяльності, проведеної клієнтом банку;

§ місцем походження (резиденції, громадянства) банківського клієнта (поручителя, бенефіціара);

§ величиною фінансових показників, які характеризують банківську діяльність, або якісними змінами, що стосуються дотримання законодавчо установлених фінансово-правових зобов'язань.

Прийняття на озброєння окремих груп специфічних симптомів може мати вирішальне значення для ефективності розпізнавання способів відмивання грошей. Можна запропонувати певні зразкові тлумачення окремих категорій таких симптомів.

Симптоми, пов'язані з поведінкою працівників банків

1. Зміна результатів роботи банківського службовця, коли, наприклад, значно зростають обороти в оператора чи касира, а відповідним величинам не відповідає кількість проведених ідентифікацій клієнтів і їхня адекватна реєстрація, або коли істотно зростають обороти, виконані працівником, який реалізує пропозицію банківської готівки.

2. Часті випадки недбалого і неповного виконання обов'язку реєстрації угод з готівкою, які перевищують визначену розпорядженнями межу.

3. Установлені випадки недовиконання обов'язкової ідентифікації банківського клієнта, який виконує трансакцію готівкою в сумі, що перевищує межу, встановлену законодавством.

4. Зміни матеріального становища працівника банку, які заслуговують на увагу і не пов'язані з доходами, одержаними ним чи членами його родини (у випадку можливості хоча б приблизної оцінки таких фактів).

5. Зневага керівниками виконання обов'язків контролю над дотриманням банківських процедур, наприклад, непризначення координатора з протидії відмиванню "брудних" грошей, відсутність контролю над реєстрами, відсутність інтересу до діючих інструкцій і розпоряджень, які стосуються цієї процедури, небажання співробітничати з органами правосуддя щодо повідомлення їх про порушення законів і підзаконних актів і т. ін.

6. Часті контакти банківських службовців середньої і вищої ланки з особами, які пов'язані зі злочинним світом.

Симптоми, пов'язані з нетиповим характером угод з готівкою, а також зі збереженням банківського рахунка

1. Незвичайно великі внески, зроблені господарюючим суб'єктом (чи фізичною особою), діяльність якого вказує на те, що тут повинні переважати безготівкові операції.

2. Багаторазові виплати готівкою, які ускладнюють визначення загальної суми грошових операцій.

3. Значне зростання внесків готівкою, зроблених фізичною особою або господарюючим суб'єктом без видимої причини, особливо коли це пов'язано з переміщенням коштів протягом короткого періоду - зняті я з рахунків чи переказ їх в інше місце, яке не входить до сфери ділових інтересів клієнта.

4. Внески на рахунки господарюючих суб'єктів, а також виплати з них готівкою, а не безготівковими переказами, які характерні для певного виду господарської практики, наприклад, для суб'єктів торговельної діяльності в їх іноземних торговельних операціях.

5. Обмін клієнтами великої кількості банкнот низького номіналу на банкноти високого номіналу.

6. Частий обмін клієнтом готівки на іноземну валюту з одночасним внеском грошей на банківський рахунок.

7. Купівля за готівку цінних паперів, які потім здаються на збереження в сейф при обставинах, які ніяк не в'яжуться з фінансовим становищем клієнта.

8. Багаторазові внески готівкою, зроблені в тому самому банку в різних касирів з використанням різних форм (простих і складних) камуфляжу зовнішніх ознак угоди.

9. Наявність і використання безлічі банківських рахунків, не обґрунтованих специфікою діяльності.

10. Відкриття рахунків через суб'єкта, який не схильний до подачі інформації, необхідної банківським працівникам для виконання відповідних внутріш-ньобанківських процедур, які забезпечують ефективне обслуговування клієнта.

11. Покриття виплат з рахунків внесками готівкою, одержаною в той же самий день або напередодні таких виплат.

12. Реалізація чеків на велику суму, виставлених на власника рахунка третьою особою.

13. Реалізація великих виплат готівкою з рахунка, на якому протягом тривалого часу не відзначено яких-небудь операцій або на який надійшла велика сума з-за кордону.

14. Виконання трансакцій готівкою клієнтами, які діють спільно, але користуються при цьому одночасно різними касами для проведення великих операцій готівкою або для обміну великих грошових сум на іноземну валюту.

15. Часте використання банківського сейфа, залишення на депозитах у сейфах запечатаних предметів і вилучення через короткий проміжок часу після їхньої закладки.

16. Виконання угод з готівкою через уповноважених представників господарюючих суб'єктів — приховування прізвищ та імен осіб, які фактично володіють підприємством.

17. Часті внески у вигляді дорожніх чеків або чеків в іноземній валюті, особливо тих, які надходять з-за кордону.

18. Раптова виплата кредиту без правдоподібного пояснення.

19. Клопотання клієнта про одержання кредиту в ситуації, коли представлені гарантії збуджують сумніви щодо їх надійності.

20. Відмова в наданні документів, що вимагаються працівником банку на предмет ідентифікації особистості клієнта.

Специфічні симптоми, пов'язані з нетиповим характером безготівкових угод

1. Виставлення акредитива чи інших форм безготівкового обслуговування торговельних угод з метою переказу фінансових засобів за кордон, коли такі форми не відповідають характеру діяльності, яка проводиться клієнтом.

2. Часте використання нових форм електронних систем платежів ("на пробу") з метою переказу значних грошових сум.

3. Міжнародні перекази грошей на рахунки без "передісторії" таких переказів.

4. Посилення активності телеграфних переказів, тоді як раніше таких переказів у клієнта не було.

5. Часті телеграфні перекази для осіб, які не мають рахунка в банку, з дорученням виплати готівкою або чеками.

Симптоми, пов'язані зі специфікою діяльності клієнта банку

У ряді країн від банків вимагають ідентифікації усіх вкладників банків, які проводять будь-які операції, якщо 50% доходів цих осіб беруть початок від роздрібної торгівяі. До такої категорії відносять також власників пунктів обміну валют, казино, ресторанів, автозаправних станцій, магазинів, які торгують ювелірними виробами, базарів, піцерій, пунктів прокату відеокасет, усіх установ побутового обслуговування населення (пралень, хімчисток), ломбардів, антикварних крамниць, комісійних автомагазинів, пунктів з торгівлі нерухомістю, бюро подорожей.

Симптоми, пов'язані з місцем походження банківського клієнта, поручителя чи бенсфіціара

Трансакції, учасниками яких є клієнти, поручителі чи бенефіціари, які прибули з певних географічних регіонів планети, в ряді країн являють особливий об'єкт для розпізнавання. Такі регіони містять у собі:

§ країни, в яких виробляється найбільша кількість наркотиків: країни "золотого трикутника'* (Бірма, Лаос і Таїланд), країни "золотого півмісяця" (Афганістан, Пакистан, Іран), Нігерія і Колумбія;

§ країни, оголошені податковими гаванями, наприклад, Кайманові і Багамські острови, Голландські Антили, Віргінські острови, Ліхтенштейн, Монако, острови Мен, Джерсі, Гернсі і т. ін.;

§ країни, які підтримують терористичну діяльність: Ірак, Іран, Лівія, Судан;

§ країни, які використовуються для транзиту наркотиків, наприклад, Туреччина, Болгарія, Боснія, Сербія, Чорногорія, Єгипет.

На жаль, у деяких державах до країн з нестабільною банківською системою (і які завдяки цьому вважаються розсадником економічної злочинності) відносять майже всі країни, які виникли на руїнах СРСР, включаючи Росію, Білорусь і Україну.

Специфічні симптоми, пов'язані або з рівнем показників, які визначають фінансову діяльність банків, або з якісними змінами, які виникають у результаті дотримання ними фінансово-правових зобов'язань і спеціальних інструкцій

1. Раптове і значне зростання кількості трансакцій з готівкою в деяких відділах банку.

2. Значне зростання кількості операцій із сумами, які трохи нижчі від ліміту, що зобов'язує проводити ідентифікацію і реєстрації клієнтів.

3. Значне зростання переказів за кордон і назад.

4. Значне зростання частки кредитів, у тому числі й інвестиційних, пов'язаних з появою нетипових показників, наприклад, зростанням обсягу прийнятих гарантій чи кредиту для іноземних суб'єктів.

5. Збільшений обіг банкнот великих номіналів, нетиповий для місця розташування банку і його клієнтів.

6. Значне зростання кількості телеграфних переказів за дорученням осіб, які не мають рахунків у банку.

7. Зростання надходжень готівкою, який не пов'язаний із зростанням кількості відкритих рахунків.

8. Зростання операцій з банківськими чеками і грошовими переказами, проведеними особами, які не мають рахунків у банках.

9. Занадто великі внески готівкою порівняно з кількістю й обсягом зареєстрованих угод.

У процесі оброблення банківської інформації застосовують, залежно від виду інформації, а також від методів дослідження, різні способи передачі оброблених даних. Найчастіше використовуються:

§ діаграма переказів, за допомогою яких переливаються фінансові засоби;

§ діаграма відносин, яка відображає зв'язок між клієнтами банку, як фізичними, так і юридичними особами;

§ календар подій, який полегшує аналіз угод, проведених у той самий час;

§ діаграма частоти фінансових угод;

§ пам'ятки, які стосуються найважливіших спостережень банківських працівників, які обробляють інформацію про нетипові і неясні угоди;

§ зіставлення і таблиці ознак, які характеризують неясні й нетипові угоди, а також специфічні симптоми трансакцій такого виду.

Дані повинні оброблятися з використанням сучасних інформаційних технологій. До того ж потрібно ознайомитися (хоча б загалом) із процедурою відмивання грошей і з використанням для цього банківських операцій. Відповідальний за розпізнавання працівник банку, використовуючи накопичену інформацію і застосовуючи відповідні методи, повинен прагнути з'ясувати, які трансакції нетипові або сумнівні. У ході досліджень розробляють гіпотези щодо зловживань банківською діяльністю з метою відмивання "брудних" грошей. У результаті їхнього прийняття чи неприйняття будуть розроблятися подальші заходи, спрямовані на посилення ефективності процесу розпізнавання.