Центральний банк і грошово-кредитна політика - Косова Т.Д. - 10.2.4. Операції з державними цінними паперами (ДЦП)

Облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Операції з купівлі (продажу) державних облігацій України можуть здійснюватися Національним банком шляхом участі в торгах, які проводяться організаторами торгівлі цінними паперами, що офіційно зареєстровані відповідно до законодавства України (далі - організатори торгівлі), згідно з установленими ними правилами.

Упродовж 2008 року було проведено 212 аукціонів із розміщення ОВДП, з яких відбулося лише 50. За їх результатами до Державного бюджету України залучено 9,8 млрд. грн., що в 2,7 раза більше, ніж у 2007 році. При проведенні 162 аукціонів Міністерством фінансів України було прийняте рішення не реалізовувати державні облігації через невідповідність цінових пропозицій потенційних покупців реальній вартості грошових коштів або через повну відсутність заявок на придбання ОВДП. На відміну від попереднього року у 2008 році розміщення ОВДП здійснювалось упродовж усього року.

Крім того, на виконання статті 2 Закону України від 31.10.2008 року № 639-УІ "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" для збільшення формування статутного капіталу банків, Міністерством фінансів України протягом листопада-грудня 2008 року було випущено ОВДП на загальну суму 13,8 млрд. грн., що становило 58,5 % від загального обсягу ОВДП, розміщених у 2008 році.

Упродовж 2008 року Міністерство фінансів України розміщувало переважно середньострокові державні облігації, середній термін обігу яких становив 1047 днів та порівняно з 2007 роком збільшився на 181 день. Лише наприкінці грудня Міністерством фінансів України було розміщено короткострокові та довгострокові ОВДП. середній термін обігу яких становив 44 та 2653 дні відповідно.

Протягом звітного періоду ОВДП користувалися попитом переважно у вітчизняних інвесторів. Незважаючи на високу ступінь надійності ОВДП порівняно з іншими фінансовими інструментами, у 2008 році тривала тенденція до зменшення зацікавленості нерезидентів у придбанні державних цінних паперів, яка спостерігалась і у 2006-2007 роках. Так, обсяг ОВДП у власності нерезидентів за 2008 рік зменшився на 1,6 млрд. грн. та на 01.01.2009 р. дорівнював 467,3 млн. грн., що становило 1,6 % від загальної суми ОВДП, які знаходяться в обігу (у 2007 році - зменшився на 0,6 млрд. грн.). Разом зі збільшенням середнього терміну обігу внутрішніх державних облігацій їх середньозважена дохідність також збільшилася (2008 рік - 11,86 % порівняно з 6,71 % у 2007 році).

У 2008 році Міністерство фінансів України погасило державних облігацій та сплатило дохід їх власникам на загальну суму 4,4 млрд. грн., у тому числі погашення основного боргу - 3,4 млрд. грн., сплата доходу - 1,0 млрд. грн., виконавши всі свої зобов'язання за різними видами державних облігацій.

Унаслідок перевищення обсягів розміщення ОВДП над обсягами їх погашення заборгованість уряду України за державними облігаціями (за номіналом) у 2008 році збільшилася на 20,0 млрд. грн. і на кінець року становила 29,2 млрд. грн.

Положення про депозитарну діяльність Національного банку України затверджено Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. № 114.

Національний банк України може здійснювати такі види депозитарної діяльності: зберігання і обслуговування обігу ДЦП на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним ДЦП; кліринг і розрахунки за угодами щодо ДЦП.

Національний банк України як учасник Національної депозитарної системи виконує функції депозитарію та зберігача ДЦП.

Національний банк укладає в порядку, установленому законодавством України, договори з:

уповноваженим державним органом, що виконує обов'язки емітента за ДЦП (далі - емітент);

особами, які згідно з вимогами законодавства України одержали дозволи та/або ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

організаторами торгівлі цінними паперами;

іншими особами, що визначені законодавством України.

Національний банк обслуговує операції емітента щодо випущених ним ДЦП на підставі договору про обслуговування емісії ДЦП.

Національний банк відкриває емітенту такі рахунки в цінних паперах: емісійний рахунок;

рахунок для викуплених емітентом ДЦП, що погашаються та анулюються;

рахунок для викуплених емітентом ДЦП.

Національний банк України, виконуючи функції депозитарію ДЦП, здійснює:

зберігання глобальних сертифікатів, якими оформляються випуски ДЦП;

контроль за відповідністю обсягу випуску ДЦП їх кількості в обігу;

ведення рахунків у цінних паперах емітента за операціями розміщення, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання та іншими операціями щодо випущених ним ДЦП відповідно до законодавства України;

подання на запит емітента довідок з його рахунку в цінних паперах;

обслуговування грошових розрахунків між Державним казначейством України (далі - Державне казначейство) і зберігачами - клієнтами Національного банку за результатами розміщення ДЦП, виплатами доходу за ДЦП та/або їх погашення шляхом проведення взаємозаліку грошових зобов'язань Державного казначейства та зберігачів - клієнтів Національного банку, якщо строки їх виконання збігаються.

Національний банк здійснює відкриття рахунків у цінних паперах зберігачам ДЦП на підставі депозитарних договорів з ними.

Відповідно до цих договорів Національний банк:

надає послуги щодо відкриття та ведення рахунків у цінних паперах зберігачів, зберігання ДЦП, обслуговування операцій на рахунках у цінних паперах (уключаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо ДЦП) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним ДЦП;

обслуговує грошові розрахунки між зберігачами - клієнтами Національного банку і Державним казначейством за результатами розміщення ДЦП, виплатами доходу за ДЦП та/або їх погашення шляхом проведення взаємозаліку грошових зобов'язань зберігачів - клієнтів Національного банку та Державного казначейства, якщо строки їх виконання збігаються;

здійснює контроль за відповідністю кількості ДЦП, що належать зберігачам та/або їх депонентам - банкам/нерезидентам, та кількістю, що визначається зберігачами в розпорядженнях на переказ ДЦП;

надає на запити зберігачів довідки з їх рахунків у цінних паперах;

блокує рахунки в цінних паперах зберігачів у порядку, що визначений законодавством України.

Національний банк на договірних засадах обслуговує укладання угод щодо ДЦП на торгах, які проводяться організатором торгівлі, та їх виконання в порядку, що визначений правилами організатора торгівлі, зареєстрованими в Державній комісії, з урахуванням вимог цього Положення, виконуючи операції щодо:

ведення рахунків у цінних паперах клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, які проводяться організатором торгівлі, та щодо обліку ДЦП, заблокованих для здійснення розрахунків за результатами торгів, які проводяться організатором торгівлі;

обслуговування розрахунків за угодами щодо ДЦП, укладеними на торгах, які проводяться організатором торгівлі, з урахуванням принципу "поставка проти оплати".

Національний банк України, виконуючи функції зберігача ДЦП, здійснює:

зберігання та обслуговування обігу ДЦП і операцій емітента щодо випущених ним ДЦП на рахунках у цінних паперах щодо ДЦП, що належать йому і які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах;

відкриття та ведення рахунків у цінних паперах депонентів;

контроль за відповідністю кількості ДЦП, що належать депонентам, кількості, що визначається ними в розпорядженнях на переказ ДЦП;

подання депонентам виписок з їх рахунків у цінних паперах;

блокування рахунків у цінних паперах депонентів у порядку, що визначений законодавством України.

Національний банк України як депозитарій має право:

здійснювати контроль за дотриманням депозитарного балансу між обсягом емісії ДЦП та їх кількістю, що обліковується на рахунках клієнтів, а також розподілом ДЦП на цих рахунках за кодами належності цінних паперів відповідним групам власників, що визначені законодавством України з питань депозитарної діяльності;

обслуговувати укладання та виконання угод щодо ДЦП;

не обслуговувати операції з ДЦП у разі порушення встановлених вимог щодо подання, заповнення та захисту електронних документів;

на безоплатній основі одержувати у випадках, передбачених законодавством України, інформацію від зберігачів про стан рахунків у цінних паперах у розрізі їх депонентів;

подавати в письмовій формі розпорядження зберігачам про усунення недоліків у депозитарному обліку ДЦП якщо це передбачено умовами депозитарного договору;

застосовувати відповідно до депозитарного договору штрафні санкції до зберігачів у разі порушення ними вимог законодавства України щодо депозитарної діяльності з ДЦП, невиконання вимог служби захисту інформації, розпоряджень Національного банку України та ненадання належної інформації;

здійснювати блокування рахунків у цінних паперах зберігачів у випадках, що передбачені законодавством України.

Національний банк може надавати розпорядження на переказ/ одержання ДЦП за письмовими дорученнями клієнтів, які самостійно не можуть здійснити їх надання з об'єктивних обставин (збою програмно-технологічного забезпечення, припинення дії депозитарного договору, тощо), за умов:

якщо операції за цими розпорядженнями (переведення ДЦП унаслідок реорганізації або ліквідації зберігача, анулювання угоди, якщо вона визнана недійсною організатором торгівлі, тощо) відповідають вимогам законодавства України;

надходження письмових звернень клієнтів Національного банку, організаторів торгівлі;

прийняття відповідного рішення керівництвом Національного банку України.

Інформація та відомості, що зберігаються в Національному банку, не підлягають розголошенню, крім випадків, передбачених законодавством України. Розголошенням визнається факт передавання інформації особі чи групі осіб, які не мають до неї доступу згідно з їх службовими обов'язками. Винні в розголошенні конфіденційної інформації несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Довідки з рахунків у цінних паперах Національний банк видає: клієнтам; іншим особам за письмовим дорученням клієнтів; уповноваженим державними органам у випадках, передбачених законами України. Здійснюючи діяльність депозитарію ДЦП, Національний банк України отримує плату відповідно до депозитарних договорів.

Література [2, 23-26, 29-32, 31, 33, 34, 36, 60, 83, 89, 92, 93, 111, 123]