Так само, як і при купівлі акцій, кожний інвестор повинен мати стратегію поведінки у випадку продажу своїх акцій.
Перший принцип продавця ґрунтується на аналізі коефіцієнта ціна-доход (Р-Є Ratio), котрий характеризує співвідношення між поточним курсом акції і величиною чистого доходу корпорації, що припадає на одну акцію". Наприклад, якщо продажна ціна акції на даний момент - $40, а чистий доход корпорації за останній звітний рік $8 за одну акцію, то коефіцієнт ціна-доход дорівнює 5($40/$8). При курсі акції $16 і такому ж, як і згаданий вище, чистому доході на одну акцію ($8), цей коефіцієнт становитиме 2($16/$8). Природно, що кожна акція має певний коефіцієнт, за винятком тих корпорацій, у котрих нема прибутку.
Коефіцієнт ці на-доход є індикатором того, наскільки у порівнянні з середнім рівнем впаде курс акцій на початку циклу "ведмежого" ринку. Так, за інших рівних умов, акції, у котрих цей коефіцієнт вищий, будуть більше "втрачати" в ціні, ніж ті, у котрих він нижчий. Причина полягає в тому, що при загальному падінні курсу в першу чергу "страждають" акції тих корпорацій, курс яких не відповідає їх істинному фінансовому стану. І, як свідчить зарубіжна статистика, ціни акцій корпорацій з високим рівнем цього коефіцієнту на "ведмежому" ринку знижуються у відсотковому відношенні більше, ніж середні показники в цілому (наприклад, індекс Доу-Джонса).
Звідси принцип 1: за прогнозами початку "ведмежого" ринку слід продавати (або продавати на строк) акції з найбільш високими значеннями коефіцієнта ціна-доход.
Другий принцип продавця ґрунтується на аналізі коефіцієнта дивідендської віддачі акції (Stock Yield), котрий встановлює зв'язок між величиною дивіденду і ціною акції. Наприклад, якщо курс акції корпорації Л $60, а дивіденд за підсумками року був нарахований на цю акцію в розмірі $3, то коефіцієнт дивідендної віддачі становить 5% ($3/$60). Якщо при тому ж рівні дивіденду курс акції корпорації В становить $30, то даний коефіцієнт дорівнюватиме 10% ($3/$30).
Коефіцієнт дивідендної віддачі - другий індикатор того, якою є очікувана тенденція зниження курсу акцій окремих корпорацій в умовах "ведмежого" ринку. Як правило, курс акцій, у котрих даний коефіцієнт виший, знижується у відсотковому відношенні менше, ніж курс тих акцій, у котрих цей показник нижчий. Тут позначається принцип рентабельності інвестицій: завжди буде більшим попит на ті акції, котрі при однакових доходах, які приносяться ними на одиницю, коштують інвестору дешевше.
Звідси принцип 2: при прогнозах початку "ведмежого" ринку слід продавати (або продавати на строк) акції тих корпорацій, у яких найменші значення коефіцієнтів дивідендної віддачі акції.
Третій принцип продавця за своєю суттю протилежний першому принципу покупця. Зрозуміло, що курси акцій різних корпорацій з різними темпами будуть зростати на хвилі "бичачого" ринку. У одних величина подвоїться або потроїться, а в інших зросте всього на декілька відсотків. Причому, у перших найчастіше це результат не лише оптимістичних очікувань на майбутній розквіт корпорації, а й спекулятивний ентузіазм і азарт.
Однак, як правило, необґрунтований оптимізм змінюється песимізмом і ажіотажний попит на акції різко знижується (особливо коли їх ціна вже дуже висока). Відтак з початком "ведмежого" ринку курс акцій таких корпорацій починає в такому ж темпі палати, випереджаючи середній рівень.
Звідси принцип 3: при прогнозах початку "ведмежого" ринку слід продавати (або продавати на строк) акції тих корпорацій, курс котрих найзначніше (у відсотковому відношенні) зріс протягом попереднього "бичачого" ринку.
1.4.41. Які є основні показники діяльності ринку цінних паперів за методом обчислення?
1.4.42. Як визначається ринкова вартість акції на фондовому ринку?
1.4.43. Як зробити оцінки вартості облігації?
1.4.44. В чому полягають основні завдання реформування на фондовому ринку України?
1.4.45. В чому полягає суть фондової політики держави?
1.4.46. На яких основних принципах можливе ефективне функціонування фондового ринку України?
1.4.47. Яким є механізм державного регулювання фондового ринку України?
1.5. Особливості міжнародного фінансового менеджменту
1.5.1. В чому полягає суть міжнародного фінансового менеджменту?