Національна економіка - Савченко В.Ф. - 5.4. Інституційне середовище підприємницької діяльності

При переході до ринкової економіки винятково важливу роль відіграє створення активно діючого підприємництва в державі, а це неможливо без відповідного інституційного середовища. Тому цей чинник також має бути серед інституційних факторів розвитку національної економіки. Формування ринкового інституційного середовища щодо підприємництва потребує активного втручання держави як головного суб'єкта інституційних змін.

Історичні обставини помітно відобразилися на процесі становлення інституційного середовища підприємницької діяльності в колишніх країнах планової економіки. При цьому ринкова системна трансформація у країнах Центральної та Східної Європи здійснювалася значно швидше, ніж у державах, що виникли в процесі розпаду СРСР. Успішно проводять реформи країни, в яких створено інституційні передумови переходу до ринку та розвитку підприємництва. Найвищого ступеня розвитку досягли Польща, Угорщина і Чехія. В їх інституційних перетвореннях важливе значення мало функціонування протягом "планового періоду" ринкових елементів, а також збереження у свідомості людей принципів ринкової поведінки. Інституційні зміни у цих країнах активізували підприємництво. Недооцінення ролі інституційного середовища в пострадянських державах і в Україні зокрема стримує його розвиток.

Інституційне середовище, його впровадження в Україні мають такі позитивні напрацювання, а також негативні чинники при оцінюванні результатів:

1) сформовано базові інститути ринкової економіки, правові основи підприємницької діяльності. Проте ці інститути не забезпечені ефективними механізмами захисту. Крім того, регламентування їх діяльності нечітке, допускає двозначне трактування, часто змінюється за окремими складовими без достатнього обгрунтування змісту та строків виконання;

2) становлення системи відбувається на ґрунті багатовікової культури українського народу в протидії із представниками колишнього адміністративного апарату та стереотипами планової економіки. Потрібно розв'язати проблеми якісних змін українського господарського менталітету шляхом першочергового прийняття морального кодексу підприємця;

3) створено інститут оподаткування. Водночас нестабільність податкового законодавства, велика кількість податків, складне і заплутане питання порядку їх сплати, високі соціальні платежі штовхають суб'єктів підприємництва до діяльності в умовах "тіньової" економіки та неформальних правил поведінки;

4) започатковано процеси фінансового забезпечення сектору, однак доступ до отримання зовнішнього фінансування суб'єктів підприємницької діяльності обмежується недостатнім рівнем фінансової підтримки, ускладнюється фінансовою кризою 2008- 2009 рр., а також високими процентними ставками і вимогами щодо заставного та іншого забезпечення кредитів.

Такі проблеми в усіх напрямах створення інституційного середовища ускладнюють підприємницьку діяльність та сповільнюють темпи й ефективність впровадження реформ у важливому секторі національної економіки.

Першочерговий розвиток інституційного середовища створює передумови для того, щоб суб'єкти господарювання економіки безболісно перейшли до ринкових відносин і в подальшому успішно функціонували. Потрібні узгоджені дії державних органів і приватних підприємців щодо організації ефективного ринкового інституційного середовища за такими напрямами:

- створення товарних бірж і оптових ринків продукції місцевих виробників;

- формування ринкової інфраструктури наукової та інноваційної діяльностей;

- орієнтація комерційних банків на реальний сектор;

- створення консалтингових та лізингових фірм;

- розвиток фондового ринку, в тому числі формування ринку корпоративних цінних паперів;

- формування логістичних центрів.

Розбудова такого інституційного середовища має підвищити адаптованість підприємницьких структур шляхом зниження трансакційних витрат. На сьогодні їх надмірний розмір призводить до банкрутства чи згортання діяльності суб'єктів підприємництва. Цьому сприяють брак відповідного консультативного забезпечення, недосконалість методичного супроводу при виході на ринок та виборі контрагентів, жорсткі умови кредитування перспективних інноваційних проектів. Тому саме вихід на ринок зазначених вище інститутів має забезпечити підтримку підприємницьким суб'єктам на початковому етапі організації їхньої діяльності та при реструктуризації і перепрофілюванні.