Національна економіка - Савченко В.Ф. - 9.3. Економічний і соціальний порядок

Економічний порядок - це сукупність усіх правил, які стосуються організаційної будови національного господарства та процесів, що у ньому відбуваються, а також установ, котрі управляють і регулюють національну економіку та надають їй конкретної організаційної форми. Він створюється і вдосконалюється у вигляді законодавчих та інших нормативних документів.

До головних завдань економічного порядку належать:

1) забезпечення здатності економіки ефективно функціонувати;

2) цілеспрямована координація економічної діяльності;

3) створення можливості участі у політичному житті всіх громадян певної країни;

4) встановлення певних суспільних норм у вигляді власності на засоби виробництва, способів виробництва та розподілу вироблених благ.

Один із основоположників теорії економічного порядку Л. Хайнц розрізняє такі моделі економічного порядку, як авторитарна (ієрархічна), ринкова та виборна.

Авторитарна модель - це прийняття управлінських рішень в односторонньому незаперечному порядку. До її переваг належать: неможливість соціально-економічної експлуатації; додана вартість залишається у виробника; брак економічних криз унаслідок повної зайнятості та стабільної грошової системи; можливість довгострокового планування. Серед проблем виокремлюють: неможливість досягнення швидкого технічного прогресу та максимальної ефективності економіки; повільне і неадекватне реагування на економічні процеси; необ'єктивне визначення соціально-економічних прагнень населення.

Ринкова модель - прийняття управлінських рішень відповідно до наявних ресурсів з метою досягнення максимального ефекту. Модель ґрунтується на саморегулюванні та вільному ціноутворенні. Щоб забезпечити функціонування, необхідні приватна власність, конкуренція та обмеженість державного регулювання. До її переваг належать: орієнтація на науково-технічний прогрес, децентралізація економічної влади, задоволення більшості мінливих потреб населення. Проблемами є необмежене прагнення до прибутку, потреба забезпечення соціального захисту населення, брак можливості саморегулювання.

Виборна модель - управлінські рішення приймаються більшістю на основі демократичних виборів. Для її функціонування необхідне демократичне свідоме суспільство, здатне зробити правильний вибір і впровадити його в життя. Проблемами моделі є парадокс Ерроу (при логічній несуперечності суджень про систему пріоритетів суспільна думка є суперечною), ступінь інформо-ваності та компетентності більшості.

Кожна країна, спираючись на загальнолюдські цінності та потреби й особливості свого суспільства, формує власний економічний порядок. Країн з ідеальним дотриманням певної моделі економічного порядку немає.

Важливу роль для суспільства відіграє соціальний порядок, який слід розглядати як сукупність інститутів і норм, що регулюють соціальний стан індивідуальностей та їх груп у суспільстві, а також економічно обґрунтовані соціальні відносини між членами суспільства.

До функцій соціального порядку належать: досягнення соціальної справедливості, забезпечення соціальної злагоди, соціальний захист населення, дотримання мінімальних соціальних умов існування суспільства.

Кожен економічний порядок має соціальний зміст, який можна визначити на основі таких показників: забезпечення соціального захисту для незахищених верств населення, розподіл доходів відповідно до норм суспільної справедливості, запобігання інфляції, забезпечення купівельної спроможності населення, повна зайнятість, гарантування необхідних обсягів соціальних прав для кожного громадянина суспільства.

Серед соціальних завдань моделей економічного порядку виокремлюють: розподіл доходів та майна, додаткові соціальні витрати, розвиток особистості.

Особливе значення соціальні аспекти мають в економічному порядку, який називається соціальним ринковим господарством. Цей вид господарства є прикладом найбільш гармонійного поєднання економічного та соціального порядків.