Національна економіка - Старостенко Г.Г. - 12.3. Цінове регулювання економіки

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їх купівельної здатності, що проявляється у явному чи прихованому підвищенні цін на товари, що не обумовлене зростанням їх якості. Прихована інфляція спостерігається в умовах, коли ціни штучно підтримуються на певному рівні та виникає товарний дефіцит, що обмежує можливість придбання товарів за цими цінами на відкритих ринках. Тому значна частина товару реалізується на тіньових "чорних" ринках за більш високими цінами. Тому і за умов прихованої інфляції запобігти зростанню цін не вдається.

Основна причина інфляції полягає в перевищенні грошової маси, порівняно з кількістю товарів та послуг, що продаються та затребувані покупцями.

Інфляція виникає, як правило, в умовах гострого дефіциту державного бюджету, що вимушує уряд отримувати кредит у національному банку країни у вигляді грошей, які банк випускає шляхом додаткової грошової емісії. Надійшовши в обіг, такі гроші створюють додатковий попит на товари, послуги, тверду валюту. А коли цей попит не може бути задоволеним через нестачу запропонованої до продажу товарної маси, і попит перевищує пропозицію, це призводить до зростання цін.

Інфляція в незначних розмірах (2-3 % в рік) вважається допустимою, інколи уряд і Національний банк навіть свідомо йдуть на такий крок з метою підвищення ділової активності. Проте інфляція у великих розмірах (десятки відсотків у місяць) переростає у гіперінфляцію, що надзвичайно загрозливо для держави, економіки, населення. Вона призводить до руйнування грошового обігу, знецінення грошових заощаджень, зниження життєвого рівня громадян. В умовах інфляції важливо проводити індексацію доходів, вкладів із урахуванням підвищення цін і зниження купівельної спроможності грошей, однак це не завжди і не всіма здійснюється у зв'язку з відсутністю достатніх грошових коштів.

Часто уряд країни вимушений змиритися з інфляцією чи свідомо йти на неї, коли він не має можливості забезпечити державні витрати іншим шляхом, окрім грошової емісії. Тільки збалансованість доходів і витрат учасників ринку, насиченість ринку товарами і послугами, задоволення платоспроможного попиту населення гарантує від інфляції. Саме тому завдання держави щодо процесів інфляції полягає у свідомому створенні необхідних умов для такої збалансованості.

12.3. Цінове регулювання економіки

Влив на економічні об'єкти та процеси шляхом цін має назву цінового регулювання. Метою цінового регулювання є не лише сама зміна цін, а досягнення шляхом такої зміни бажаних результатів в економіці та соціальній сфері, насамперед, недопущення інфляції, сприяння добросовісній конкуренції, підтримка прожиткового мінімуму. В ринковій економіці держава може встановлювати граничний рівень цін, забороняючи їх підвищення понад цей рівень. Збитки, що зазнають продавці, можуть бути компенсовані державними дотаціями. В умовах централізованої економіки держава може сама призначати ціни. Інколи цінове регулювання проявляється у формі встановлення граничних рівнів рентабельності для підприємств-монополістів. Таким чином цінове регулювання включає як саму зміну цін. так і використання ціни в якості економічного регулятора.

Тому важливо розрізняти поняття регулювання цін та регулювання через механізм цін. Регулювання цін являє собою вплив на рівень, величину цін, що здійснюється продавцями, покупцями, а також державними органами з метою отримання власної вигоди чи в інтересах держави, населення, компанії, фірми. Регулювати ціни здатен і сам ринок через свої ринкові механізми, формуючи попит і пропозицію, спрямовуючи дію учасників ринкових відносин. "Невидима рука ринку" в такому випадку забезпечує ринкове саморегулювання. Сукупна дія всіх суб'єктів на ціни призводить, у кінцевому підсумку, до формування та зміни величини ціни, що являє собою ціноутворенню

Регулювання за допомогою цін є свідомий вплив держави чи Інших суб'єктів господарювання на соціально-економічні процеси, при якому ціни являють інструмент впливу, що використовується для раніше поставлених цілей, не обов'язково пов'язаних з отриманням вигоди.

Регулювання за допомогою цін може співпадати з регулюванням цін. Це у тому випадку, коли цілі, Інтереси учасників ринку, котрі формують ціни, і осіб, які управляють соціально-економічними процесами, що залежать від цін, співпадають.

Держава застосовує державне регулювання цін задля досягнення фінансової стабільності, вирішення соціальних проблем, задоволення попиту на товари І послуги, захист внутрішнього ринку від зовнішньої конкуренції в той час, коли суб'єкти господарювання управляють цінами та регулюють їх, щоб досягти збуту продукції, переваг перед конкурентами, отримання прибутку.

Можливість використання цін в якості Інструменту регулювання економічних процесів закладена у функціях, які вони виконують. Це, насамперед, вимірююча функція завдяки якій ціну вдається виміряти, визначити вартість товару.

Поряд з цією функцією є співставна функція, що полягає у співставленні цінностей різних товарів. Завдяки вимірюючій функції ціна набуває облікову функцію. Показники якості та кількості товарів у фізичних одиницях переводяться в адекватні показники, що відображені в грошових одиницях. Завдяки цьому ціна стає допоміжним засобом обліку.

Як вимірювач ціна може бути одним з важливих інструментів аналізу, прогнозування, планування, які використовують показники у грошовій формі.

У ринкові економіці ціни - основний інструмент урівноваження попиту і пропозиції, що узгоджує грошові запити виробника чи продавця товарів на іх оплату з відповідною реакцією споживача. покупця. Тобто тут реалізується саморегулювання ринкової економіки. В неринковій економіці ціни нав'язуються державою, що робить їх малоефективним засобом збалансування доходів і витрат та, в кінцевому підсумку, регулювання економіки.

Ціни виконують також розподільчу функцію, що полягає в можливості впливати на пропозицію товару (дефіцитного) через розширення виробництва і, навпаки, скорочення виробництва товару, яким перенасичений ринок. В умовах централізованої економіки така функція використовувалася державою для впливу на структуру виробництва і доходи. Підвищуючи чи знижуючи оптові або роздрібні ціни, держава тим самим перерозподіляла доходи і прибуток регіонів, галузей, підприємств, окремих соціальних груп, сімей, громадян. Це призводило до викривлення економічних відносин між господарюючими суб'єктами, виникнення конфліктів 1 на економічному, і на соціальному ґрунті.

В умовах ринкової економіки держава сприяє окремим прошаркам населення, суб'єктам господарювання не шляхом прямого впливу на ціни, що їх цікавлять, а через податкові пільги, акцизи, дотації, надання пільгових кредитів, введення цінових обмежень, що опосередковано впливає на ціни.

Соціальна функція що виконують ціни, проявляються через зміни в структурі та обсягах споживання благ і послуг, витратах, рівні життя, прожиткового мінімуму, споживчого бюджету сім'ї.

Поряд з переліченими внутрішніми функціями, ціни виконують і зовнішньоекономічна функції, через які держава може впливати на торгові угоди, зовнішні платежі, взаємні розрахунки з окремими країнами.

Держава також використовує стимулюючу функцію цін, через неї впливаючи на зацікавленість товаровиробників у підвищення обсягів виробництва та якості. Механізм такого впливу у бажанні товаровиробників до зростання доходу 1 прибутку, що прямо пов'язано Із цінами, хоча в ринковій економіці ціни і використовуються переважно як чисто ринкові регулятори та стимулятори, повністю реалізуючи свій грошовий зміст. Адже об'єктивні ціни формуються тільки на вільному конкурентному ринку. Наявність такого ринку суттєво обмежує можливості зовнішнього впливу на ціни, управління ними чи використайня їх з метою управління соціально-економічними процесами. Ціна - об'єктивна економічна категорія, її величина зумовлена дією законів попиту і пропозиції, грошового обігу. Проте і в умовах ринкової економіки держава повинна сприяти створенню і підтримці умов, за яких ціни наближатимуться до соціально справедливих, відображатимуть еквівалентний обмін та дійсну цінність речей. На досягнення таких цілей і повинно бути спрямоване державне регулювання цін.