Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків - Донець Л.І. - 10.4.2 Ризик-позиція ОПР

Перепустимо, що ОПР оцінює ризик певної операції як R і середній очікуваний доход від операції, тобто ефективність Е . Розглянемо функцію f = f(R, Е), яка відноситься до класу функцій корисності. Будь-яка ліня рівня функції f = f (R, Е) описує операції, які є рівно прийнятними для ОПР, тому ці лінії мають назву кривих байдужості.

В залежності від відношення ОПР до ризику функція f = f (R, Е) може монотонно зростати, монотонно спадати або бути постійною (рис. 10.9)

Рисунок 10.9 - Криві байдужості

Крива байдужості, яку зображено на рис. 10.9 а, відповідає неприйняттю ризику: ОПР компенсує збільшення ризику збільшенням доходу; крива байдужості, яку зображено на рис. 10.9 б, відповідає байдужому відношенню до ризику; крива байдужості, яку зображено на рис. 10.9 в, відповідає прийнятному відношенню до ризику: ОПР вважає, що йому повезе і вважає за краще ризиковані операції. Найбільш природною вважається поведінка ОПР з неприйняттям ризику.

Ставлення ОПР до ризику називається ризик-позицією ОПР.

Умовно виділяю три позиції ОПР стосовно ризику:

збалансована;

агресивна;

консервативна.

Характеристики кожної позиції представлено в таблиці 10.7.

Слід відзначити, що кожна ризик-позиція має свої переваги і вади, тому вибір тієї чи іншої ризик-позиції обумовлюється, індивідуальними особливостями підприємця (керівника підприємства), особливостями фінансового стану підприємства та значимістю для підприємства події, з приводу якої виникає ризикова ситуація.

Оскільки управління ризиком у широкому розумінні представляє собою особливий вид діяльності, що спрямована на зниження або повне усунення впливу його несприятливих наслідків на результати проведених господарських операцій, то на практиці це допускає пошук компромісу між вигодами від зменшення ризику й необхідними для цього витратами, а також ухвалення рішення про те, які дії для цього слід реалізувати (включаючи відмову від певних дій).

Кінцева ціль управління ризиком повинна сприяти реалізації загальної стратегії ведення бізнесу. При обґрунтуванні господарського рішення вона полягає в одержанні найбільшої вигоди при оптимальному або прийнятному для підприємця співвідношенні доходу й ризику.

Таблиця 10.7. Характеристика ризик-позиції ОПР

Із сучасних позицій ухвалення рішення по попередженню можливих втрат розрізняють наступні підходи до управління ризиками: активний, адаптивний і консервативний (пасивний).

Активне управління означає максимальне використання наявної інформації й коштів для мінімізації ризиків. При такому підході керуючі впливи повинні випереджати або попереджати ризикові фактори й події, які можуть вплинути на реалізацію проведеної операції. Очевидно, що даний підхід припускає витрати на прогнозування й оцінку ризиків, а також організацію їх безперервного контролю й моніторингу.

Адаптивний підхід до управління ризиком будується на принципі "вибору меншого із злиднів", тобто на адаптацію до ситуації, яка склалася. При такому підході керуючі впливи здійснюються в ході проведення господарської операції як реакція на зміни середовища. У цьому випадку запобігає лише частина можливих втрат.

При консервативному підході керуючі впливи запізнюються. Якщо ризикова подія настала, збиток від нього поглинається учасниками операції. У цьому випадку управління спрямоване на локалізацію збитку, нейтралізацію його впливу на наступні події. Звичайно витрати на управління ризиком при такому підході мінімальні, однак можливі втрати можуть бути досить великі.