Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків - Донець Л.І. - 10.5.2. Стратегічний ризик

Кожний вид підприємницької діяльності передбачає розробку стратегій управління підприємством. Навіть відсутність довгострокової стратегії - це насправді стратегія короткострокового пристосування до поточних змін. У деяких галузях і ця стратегія може бути правильною. Якщо ж керівництво підприємства займає пасивну позицію, то підприємство неминуче почне втрачати свою ринкову вартість під впливом конкуренції та не передбачуваних обставин.

Чим більш агресивна й швидка в розвитку конкретна галузь і чим амбіційніше керівництво підприємства, тим більше потенціал можливих помилок в управлінні. Можливість таких помилок утворює сукупність ризиків, яку поєднують під загальною назвою - стратегічний ризик.

Для успішного управління підприємством її керівники повинні чітко уявляти собі свій стратегічний ризик. Це означає наявність необхідності враховувати можливість настання несподіваної події, яка знижує здатність керуючих вчасно і якісно розробляти стратегію управління підприємством й впроваджувати прийняту керівництвом стратегію управління. Особливе положення цього ризику полягає в тому, що будь-який його прояв загрожує її середньо - і довгостроковій перспективі.

Система управління підприємством може виявитися нездатною для реалізації стратегії з кількох причин, які виходять:

від процесу ведення бізнесу (операційний ризик);

від можливостей погіршення активів фірми;

від зміни конкурентної обстановки;

від втрати репутації, довіри.

Розглянемо причини виникнення стратегічних ризиків.

Операційні ризики - це можливості незапланованих і небажаних зупинок виробничого процесу підприємства. Вони тією чи іншою мірою загрожують будь-якій фірмі. У своєму нормальному стані операційні ризики не є стратегічними. Будь-який керівник у рамках своєї щоденної роботи повинен усувати їх у міру прояву помітної загрози. Операційний ризик може стати стратегічним, якщо удар буде занадто сильним. Стратегія ведення бізнесу в конкретній формі може суттєво впливати на загальну експозицію по операційних ризиках.

Другою причиною стратегічного ризику є можливість ослаблення активів фірми. Активи забезпечують грошовий потік у підприємство. Ослаблення активів означає скорочення величини цих припливів, що має системний вплив на підприємство. Цей вид ризику так само, як і попередній, з одного боку, впливає на здатність здійснювати стратегію, а з іншого - сам перебуває під впливом особливостей прийнятої стратегії конкуренції.

Особливо важливі в цьому напрямку розкладання фінансової ринкової вартості активів, збиток правам інтелектуальної власності й фізична деградація активів. Фінансові ризики фактичного зменшення або завищення передбачуваної вартості активів особливо небезпечні, тому що їх важко виявити до того, як буде потрібно використовувати активи як джерело фондів. У цьому випадку актив зазнає несприятливу оцінку з боку покупця, орендатора, інвестора й т.п. Стратегія підприємства буде покладатися на передбачувану стабільно високу вартість активів, а їх реалізація буде проводитися по значно менш стійкій поточній ринковій вартості. Це чревате дуже високим ризиком і великими втратами. Фінансове зниження найчастіше викликається зміною ринкової ситуації. Особливо небезпечно це зниження для підприємства, що працює із високим фінансовим левериджем.

Зниження фактичної вартості активів може відбутися раптово не тільки через аварії, але й із причин їх різкого морального старіння через нові винаходи й ноу-хау або розголошення ключової інформації.

Третє джерело стратегічного ризику - зміни конкурентної обстановки. Цей вид ризику й адекватні дії керівників найдокладнішим образом вивчені М.Портером.

На відміну від позначених трьох джерел стратегічного ризику репутаційний ризик сам по собі не є джерелом ризику. Він скоріше наслідок надлишкового ризику, що необачно був прийнятий керівництвом підприємства по інших напрямках. Це втрата віри споживачів у здатність підприємства виконувати свої обіцянки й зобов'язання.

У всіх аспектах стратегічного ризику є загальна риса: у більшості випадків він починається або закінчується неправильними діями керівного складу. Керівники підприємства, які зустрічаються із загостренням стратегічного ризику, повинні мати на увазі, що неправильні дії й помилки керуючий персонал допускає тільки при одночасній присутності трьох умов: тиску, можливостей і виправдання, які, діючи разом, створюють спокусу легкого розв'язання проблеми.

При розробці систем управління ризиками фірми стратегічний ризик, найчастіше є нищівним ризиком, повинен бути раніше інших узятий під контроль. Усі ризики внутрішні й зовнішні тією чи іншою мірою загрожують стратегії. Деякі з них не настільки нищівні, але можуть заподіяти підприємству істотної шкоди. Для того щоб послідовно захистити підприємство від ризику зриву виконання прийнятої стратегії управління, необхідно будувати систему захисту на основі виразного способу опису самої стратегії управління ризиком

Стратегія містить у собі перехід із сучасного стану в бажане майбутнє. Перший крок в усвідомленні й описі цього переходу полягає в аналізі етапів життя підприємства, продукту й ринкової ніші сьогодні й у прогнозованому на майбутнє. Цей рух може бути й свідомо побудованим, і об'єктивно неминучим у силу дії безлічі некерованих причин, хоча найкраще, коли бажання стратегія й об'єктивні реалії не суперечать один одному. Насправді один з фундаментальних талантів успішного керівника в тому й полягає, щоб раніше інших передбачити об'єктивно неминуче майбутнє й будувати свої плани згідно з ним.

Таким чином, стратегічні ризики слід відслідковувати особливо уважно, чому можуть допомогти симптоми раннього оповіщення, які слід уточнювати й прив'язувати до конкретних умов. Стратегічний ризик - це ризик, що пролягає через поведінку керівних кадрів, обумовлений особливостями стресів. Однак ця поведінка стає неадекватним головним чином при одночасній наявності трьох обставин - тиску на людину, можливостей для неправильних дій і виправдання неправильних дій. Антикризива програма підприємства повинна попереджати можливість ситуацій такого сінергизму.