Організація виробництва - Гриньова В.М. - 3.6. Сутність і методи організаційного проектування

Організаційне проектування — це комплекс робіт зі створення підприємства, формування структури і системи менеджменту, забезпечення його діяльності всім необхідним. Метою організаційного проектування є забезпечення високого рівня організованості діяльності підприємства (організації). Для забезпечення високого рівня організованості будь-якої діяльності необхідно, щоб вона була спроектована, націлена, регламентована, нормована, забезпечена необхідними інструкціями, інформацією і ресурсами, здійснювалася за раціональною для певних умов технологією.

Організаційне проектування може проводитися поетапно:

— формування ідеї організаційного проектування на основі маркетингових досліджень;

— системний аналіз і структуризація проблеми (об'єкта);

— розробка виробничої структури організації (числа і взаємозв'язків виробничих підрозділів, форм об'єднань, планування підрозділів та ін.);

— розробка організаційної структури організації;

— розробка положень (посадових інструкцій) про служби;

— розробка норм і нормативів;

— підбір персоналу і комплектування штату організації;

— розрахунок потреби в різних видах ресурсів (за їх видами, об'єктами та ін.);

— техніко-економічне обґрунтування організаційного проекту;

— узгодження і затвердження проекту, передача його для використання (реалізації).

Головною умовою розробки якісних організаційних проектів є аналіз і за можливістю дотримання принципів раціоналізації структури організації, зокрема таких:

— орієнтації діяльності на досягнення конкурентоспроможності;

- застосування маркетингового підходу до формування структури організації та її стратегій;

— структуризації цілей організації;

— забезпечення кількісної визначеності структури управління;

— глобалізації стратегії організації;

— забезпечення інноваційного характеру структури організації;

— підвищення рівня автоматизації виробництва й управління;

— забезпечення адаптивності структури організації до зовнішнього середовища;

— застосування комплексних, інтегральних, нормативних, ситуаційного підходів до формування структури організації;

— уніфікації та стандартизації компонентів структури організації;

— забезпечення оптимального рівня спеціалізації організації та її підрозділів;

— забезпечення пропорційності структури організації;

— забезпечення прямоточності структури організації.

За окремими розділами або проблемами організаційного проекту можуть застосовуватися різні методи розробки. Планування підрозділів може бути спроектоване з застосуванням методів аналогії і ґрунтуватися на апробованих проектах. Норми і нормативи витрат ресурсів, нормативні документи, що регламентують функціонування елементів організації, можуть бути розроблені з застосуванням дослідно-статистичних методів, що базуються на використанні досвіду працівників, або з застосуванням експериментальних (дослідно-промислових) і розрахунково-аналітичних методів. Під час проектування окремих складових організаційного проекту може застосовуватися також блоковий метод.

В умовах автоматизації управління значного застосування набувають методи моделювання об'єктів організаційного проектування.

Моделювання — це адекватне заміщення об'єктів-оригіналів іншими об'єктами-моделями, які є більш зручними для вивчення властивостей об'єкта-оригіналу. Моделювання дає змогу виконувати теоретичні узагальнення, здійснювати проектування, не застосовуючи дорогих дослідів на реальних об'єктах. Це обставина вкрай важлива для наукового вивчення організаційних систем. Моделювання можна класифікувати за такими видами.

Макетування, що передбачає уявне аналогове моделювання, яке ґрунтується на порівнянні одного або декількох загальних властивостей функціонування різних об'єктів-аналогів у подібних умовах; уявне гіпотетичне моделювання, яке використовується за умов недостатності інформації для побудови формальних моделей.

Символьне моделювання властивостей майбутнього об'єкта. Як приклад знакового моделювання можна навести використання дорожніх знаків для організації вуличного руху.

Математичне моделювання на основі використання спеціальних математичних співвідношень, або моделей. До основних математичних моделей належать моделі лінійного програмування, моделі нелінійного програмування, спеціальні моделі дослідження операцій. У проектуванні структур застосовуються рівняння регресії, поліноми різного ступеня, імітаційні моделі, що відтворюють поведінку досліджуваної організаційної системи в динаміці, а також комбіновані математичні моделі, що враховують різні структурні і функціональні співвідношення об'єкта організаційного проектування.

Реальне моделювання, що ґрунтується на проведенні різних наукових, організаційних і виробничих експериментів у реальних або дослідних умовах. Реальне моделювання є підсумковою оцінкою практичної придатності результатів проектування.