За своїм змістом і характером отриманих результатів наукові дослідження можуть бути фундаментальними, пошуковими і прикладними.
Фундаментальні дослідження поділяються на теоретичні й експериментальні. Основою фундаментальних досліджень є відкриття нових явищ, закономірностей і принципів, що можуть бути використані під час створення техніки, технології виробництва, організації виробництва і споживання та ін. Результати фундаментальних досліджень, як правило, є основою для проведення пошукових і прикладних досліджень, що прямо стосуються питань створення нових видів матеріалів, засобів і способів виробництва. Формами інформації є теорії, гіпотези тощо.
Пошукові наукові дослідження спрямовані на вивчення більш конкретних проблем, наприклад можливостей створення нових матеріалів, техніки, технології, підвищення продуктивності праці та якості продукції, що випускається. Результатом пошукових досліджень є науково-технічна інформація, що у багатьох випадках має матеріально-технічне втілення.
За позитивних результатів висновки пошукових робіт мають цілком конкретний характер і видаються у вигляді звітів, технічної документації, макетів, експериментальних зразків.
Прикладні наукові дослідження безпосередньо спрямовані ва створення нових конкретних виробів або на вдосконалення наявних, а також на розробку способів їх виробництва, засобів механізації й автоматизації виробництва, систем і методів контролю за якістю продукції та ія. Результати прикладних досліджень у формі звітів, технічної документації, макетів, дослідних зразків тощо є основою подальших розробок з метою впровадження в практику наукових ідей. Прикладні дослідження, що належать до матеріального виробництва, у результаті яких здійснюється технічне і робоче проектування, виготовляються і випробовуються дослідні зразки, називаються дослідно-конструкторськими роботами. У процесі цих робіт вирішуються технічні завдання на основі можливостей, знайдених у результаті прикладних досліджень.
Роботи фундаментального і пошукового характеру здійснюються, як правило, у наукових установах Академії наук, а також у науково-дослідних лабораторіях при кафедрах вищих навчальних закладів. Роботи пошукового і прикладного характеру виконуються в галузевих науково-дослідних інститутах, конструкторських бюро і підрозділах підприємств. У проведенні наукових досліджень особливе місце займають конструкторські бюро і наукові лабораторії підприємств. Як правило, вони здійснюють конструкторську підготовку серійного виробництва й іноді самостійно розробляють проекти.
Цикл НДР, проведених підрозділами підприємств й інших організацій, складається зі стадій, а також можливих етапів на цих стадіях.
Стадією є логічно обґрунтований розділ НДР, що має самостійне значення і є об'єктом планування та фінансування.
На першій стадії — розробка технічного завдання — підбирається і вивчається науково-технічна література, патентна інформація й інші матеріали з теми, обговорюються отримані дані, на їхній основі складається аналітичний огляд і висуваються гіпотези. За результатами аналізу обираються напрями роботи і шляхи реалізації вимог, яким має відповідати виріб. Складається звітна науково-технічна документація за стадіями, визначаються необхідні виконавці, готується і видасться технічне завдання.
На другій стадії — проведення теоретичних і експериментальних досліджень — здійснюється теоретична розробка теми, у процесі якої перевіряються наукові і технічні ідеї; розробляються методики досліджень; відбувається вибір схем; обираються методи розрахунків і досліджень; виявляється необхідність проведення експериментальних робіт, розробляються методики їх проведення (перший етап).
На другому етапі, якщо визначено необхідність проведення експериментальних робіт, здійснюються проектування і виготовлення макетів та експериментального зразка.
На третьому етапі проводяться стендові і польові експериментальні випробування зразка за розробленими програмами і методиками, аналізуються результати випробувань, визначається ступінь відповідності отриманих даних на експериментальному зразку розрахунковим і теоретичним висновкам. Якщо мають місце відхилення, то допрацьовується експериментальний зразок і проводяться додаткові випробування, за необхідності вносяться зміни в розроблені схеми, розрахунки, технічну документацію.
На третій стадії — оформлення результатів ІІДР — складається звітна документація, що включає матеріали про новизну і доцільність використання результатів НДР, економічну ефективність. Якщо отримані позитивні результати, то розробляються науково-технічна документація і проект технічного завдання на дослідно-конструкторські роботи. Складений і оформлений комплект науково-технічної документації подаються замовникові для приймання. Якщо часткові технічні рішення мають новизну, то вони оформляються через патентну службу незалежно від закінчення складання всієї технічної документації. Керівник теми перед поданням НДР комісії складає повідомлення про її готовність до приймання.
На етапі приймання теми проводиться обговорення та затвердження результатів НДР (науково-технічного звіту) і підписання акта замовника про прийняття роботи.
Якщо отримані позитивні результати і підписаний акт приймання, то розроблювач передає замовникові прийнятий комісією експериментальний зразок нового виробу; протоколи приймальних випробувань і акти приймання дослідного зразка (макет) виробу; розрахунки економічної ефективності використання результатів розробки; необхідну конструкторську і технологічну документацію з виготовлення експериментального зразка. Розробник бере участь у проектуванні й освоєнні нового виробу і разом із замовником несе відповідальність за досягнення гарантованих ним показників виробу.
Комплексне проведення НДР за визначеною цільовою програмою дає змогу не тільки вирішити науково-технічну проблему, а й створити достатній заділ для більш оперативного та якісного проведення дослідно-конструкторських робіт, конструкторської і технологічної підготовки виробництва, а також значно скоротити обсяг допрацювань і строки створення й освоєння нової техніки.
16.2.4. Роль і місце патентної та науково-технічної інформації
16.3. Організація конструкторської підготовки виробництва
16.3.1. Основні завдання, стадії та етапи проектно-конструкторської підготовки
16.3.2. Стандартизація й уніфікація в конструкторській підготовці виробництва
16.3.3. Організація креслярського господарства на підприємстві
16.3.4. Система автоматизованого проектування в конструкторській підготовці виробництва
16.3.5. Техніко-економічне обґрунтування на стадії проектування нової техніки
16.4. Організація технологічної підготовки виробництва
16.4.1. Завдання і зміст єдиної системи технологічної підготовки виробництва