Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - 1.2. Методи та системи класифікації товарів

Побудувати класифікацію можна двома методами: ієрархічним і фасетним.

Ієрархічний метод класифікації — послідовний розподіл великої кількості об'єктів на підлеглі класифікаційні угрупування. Особливість цього методу полягає у тісному взаємозв'язку між окремими класифікаційними угрупуваннями, який виявляється через спільність і відмінність основних ознак.

Ієрархічна система класифікації вимагає дотримання певних правил:

— класифікація повинна легко читатися, для чого число її ступенів і кількість згрупувань не повинно бути великим;

— ознаки класифікації повинні бути суттєвими, максимально відображати споживні властивості товарів;

— на кожному ступені класифікації товари об'єднують тільки за однією ознакою;

— класифікація повинна починатися з найбільш загальної суттєвої ознаки з поступовим переходом на подальших ступенях до специфічних для даної групи товарів ознак;

— кожна наступна ланка повинна конкретизувати, уточнювати ознаку попередньої ланки.

Класифікація побудована за цим методом гармонійна, але в окремих випадках занадто громіздка.

Схематично сутність ієрархічного методу класифікації надана на рис. 1.1.

Фасетний метод класифікації — це паралельний розподіл великої кількості об'єктів на незалежні класифікаційні угрупування по одній із ознак в кожній групі.

' Особливістю фасетного методу є те, що різні ознаки класифікації не зв'язані між собою. Цей термін походить від французького слова facete, що означає "грань відшліфованого каменя". Дійсно, як кожна грань каменя існує окремо, так і різні класифікаційні угрупування при фасетному методі не залежать і не підкоряються один одному (рис. 1.2).

Рис. 1.1. Ієрархічний метод класифікації

Рис. 1.2. Фасетний метод класифікації

Завдяки цьому фасетна система відзначається більшою гнучкістю, можливістю обмежувати кількість ознак і угрупувань.

Використовуючи фасетний метод класифікації, молоко можна класифікувати за видом тварин, від яких воно одержане (коров'яче, козине, овече, оленяче, верблюжаче); за видом термічної обробки (сире, пастеризоване, стерилізоване, томлене); за вмістом жиру (знежирене, 2,5%; 3,2%; 6,0%), За видом тари, в яку воно упаковане (у флягах, у скляних пляшках, у полімерних пакетах, у тетра-паках, у фін-паках), за біологічною цінністю (звичайне, вітамінізоване, білкове).

Кожен з цих методів класифікації має свої переваги і недоліки (табл. 1.1), знання яких дозволить раціонально використовувати їх з урахуванням цільового призначення.

Залежно від порядку утворення класифікаційних угрупувань розрізняють десятинну, сотенну, довільну системи класифікації.

Таблиця 1.1

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МЕТОДІВ КЛАСИФІКАЦІЇ

При десятинній і сотенній системах класифікації кожен вищий клас поділяється відповідно на 10 або 100 наступних класів. Кількість класів в основному залежить від номенклатури товарів: з розширенням номенклатури товарів зростає число класів.

Розробка системи класифікації супроводжується присвоєнням кожному найменуванню товару номенклатурного номера (коду), величина якого залежить від прийнятої системи класифікацій і системи цифр, якими визначають кожен клас.

Для товарознавства першочергове значення мають три класифікації товарів: загальнодержавна, торгово-товарознавча, економіко-статистична.

Загальнодержавна класифікація представлена Номенклатурою товарів народного споживання (НТНС), яка затверджена Міністерством статистики України 14.01.94 за № 12. Вона уніфікована відповідно до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи обліку та звітності в роздрібній і оптовій торгівлі.

НТНС побудована з урахуванням основних принципів класифікації, передбаченних Гармонізованою системою опису і кодування товарів (ГС), прийнятою ООН, Вищими класифікаційними угрупуваннями загальнодержавного класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції (ЗКП/ВКУ), Міжнародною стандартною торговою класифікацією та іншими нормативними документами. В ній максимально враховані структурні зміни та уточнення, внесені в діючі стандарти, номенклатуру статистичної звітності, систему оптового і роздрібного товарообороту. Групування товарів здійснено, насамперед, за їх споживчим призначенням.

Кодова система НТНС дозволяє одержувати інформацію в зручній для збору, передачі та обробки на ЕОМ формі, яку можна легко співставити з даними інших видів звітності і використовувати для комплексного економічного аналізу.

Для цього служать відповідні коди Гармонізованої системи (ГС) опису і кодування товарів, товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та Вищих класифікаційних угрупувань діючого класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції, які проставлені біля товарних груп, підгруп і позицій НТНС і є перехідними ключами між зазначеними номенклатурами.

У Номенклатурі Гармонізованої системи (НГС) об'єктом класифікації є усі товари, що обертаються у міжнародній торгівлі. НГС має шість рівнів класифікації: розділи, групи, підгрупи, товарні позиції, підпозиції та субпозиції. Вищим рівнем класифікації є розділи (їх нараховується 21). У табл. 1.2 наведено розподіл номенклатури товарів за розділами, групами, підгрупами, товарними позиціями, підпозиціями та субпозиціями.

Таблиця 1.2

РОЗПОДІЛ НОМЕНКЛАТУРИ ТОВАРІВ У ГАРМОНІЗОВАНІЙ СИСТЕМІ

Гармонізована система побудована на основі різноманітних принципів і особливостей. На рівні розділів класифікація товарів проводиться на основі таких принципів:

(1-й) — за походженням товарів — товари сільського господарства, рибальства, тваринництва, мінералогії. За цією ознакою класифікують товари розділів: І, II, V

(2-й) — за хімічним складом — жири та олії, пластмаси, каучук. За цією ознакою класифікують розділи: III, IV VI, VII, XI, XII, XVI—XXI.

При утворенні груп закладено принцип послідовної обробки товарів: вид сировини, напівфабрикатів та готових виробів, що створює сприятливі умови для використання ГС у митних тарифах.

При побудові товарних позицій та субпозицій у кожній групі використовують певну послідовність ознак. Але з усієї сукупності ознак можна виділити такі: ступінь обробки, призначення, вид сировини, значення товару у світовій торгівлі, сезонність, форма тощо.

У Міжнародній Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів у Статті 3 передбачається, що країни, які використовують цю систему, не будуть змінювати класифікацію товарів і їхні коди в межах перших шести знаків. При додержанні цього обов'язку застосування ГС дає такі вигоди:

• більш точний опис товарів з використанням об'єктивних характеристик, що можуть легко враховуватися при митному контролі;

• меншу ймовірність помилок класифікації та кодування товарів, оскільки експортні та імпортні документи мають уніфікований характер;

• більш точну зовнішньоторгову статистику, що дозволяє прослідкувати рух товарних потоків через національні кордони, ефективніше проводити ділові переговори, а також вивчати кон'юнктуру ринку і складати прогнози.

У номенклатурі Гармонізованої системи прийнято дев'яти значне цифрове позначення (рис. 1.3):

Рис. 1.3. Модель структури кодового позначення ГС

• перші дві цифри — товарна група;

• третя і четверта цифри - товарна позиція;

• п'ята й шоста цифри — товарна підпозиція;

• сьома — дев'ята цифри — субпозиція.

Довжина коду в номенклатурі ЗКП/ВКУ має 10 знаків (рис. 1.4):

• перші дві цифри означають — клас;

• третя цифра — підклас;

• четверта цифра — група;

• п'ята цифра — підгрупа;

• шоста цифра — вид;

• сьома — десята цифри — внутрішньовидові угрупування.

Рис. 1.4. Модель структури кодового позначення ЗКП/ВКУ

В НТНС по ЗКП/ВКУ представлені тільки шестизначні коди, тобто в цих кодах немає позначок внутрішньовидових угрупувань. Наприклад, код товару 92 1411 розшифровується так:

92 - клас товару - "М'ясопродукти".

1 - підклас товару - "М'ясо і птиця, включаючи субпродукти".

4 - група товару — "М'ясні напівфабрикати".

1 — підгрупа товару - "М'ясні напівфабрикати січені".

1 - вид товару — "Котлети м'ясні, м'ясо-рослинні та з іншими добавками".

Код товару 84 1114 розшифровується так:

84 - клас товару — "Продукція трикотажної промисловості".

1 — підклас товару — "Білизняний трикотаж".

1 — група товару — "Вироби білизняні із бавовняної пряжі".

1 — підгрупа товару - "Вироби білизняні із бавовняної пряжі для чоловіків".

Розділ І. Класифікація споживчих товарів

4 — вид товару — "Вироби білизняні із бавовняної пряжі, чоловічі верхні сорочки".

Торгово-товарознавчу класифікацію поділяють на торгову й учбову класифікації.

Торгова класифікація стосується тільки товарів широкого вжитку. Вона не являє собою послідовну систему класифікації а базується на розподілі товарів на групи відповідно до способів виробництва, можливостей використання, способів транспортування та збереження тощо.

В практиці торгівлі продовольчі товари розподілені на такі групи:

— хлібобулочні вироби;

— кондитерські вироби;

— молоко та молочні товари;

— гастрономічні товари;

— бакалійні товари;

— плоди та овочі;

— м'ясо й риба;

— горілчані вироби, вина, пиво;

— мінеральна вода та безалкогольні напої.

Основна частина непродовольчих товарів в практиці торгівлі поділяється на товарні групи:

— товари побутової хімії;

— вироби із пластичних мас;

— будівельні товари;

— меблеві товари;

— керамічні вироби та вироби із скла;

— металево господарські товари;

— електротовари, побутові електромашини і прилади;

— текстильні, швейні, трикотажні товари;

— взуття;

— галантерейні товари;

— парфюмно-косметичні товари;

— хутряні вироби;

— ювелірні вироби та прикраси;

— товари культурно-побутового призначення, годинники тощо. Необхідність раціоналізації торговельного процесу обумовила розробку класифікації товарів за споживчими комплексами. У такі комплекси об'єднують товари за спільністю призначення й попиту. Так, товари господарського призначення можна об'єднати в комплекси:

"Житло, благоустрій, ремонт та індивідуальне будівництво"; "Домашнє господарство", "Сад, город, індивідуальне підсобне господарство".

Учбова класифікація має за мсту створити логічну систему вивчення всього курсу товарознавства. Вона більш послідовна ніж торгова, але має з останньою багато спільного.

Продовольчі товари згідно з учбовою класифікацією поділяються на такі групи:

• зерно і зерноборошняні товари;

• плодоовочеві товари та продукти їхньої переробки;

• крохмаль, цукор і кондитерські вироби;

• смакові товари;

• харчові жири;

• молоко і молочні товари;

• м'ясо і м'ясні товари;

• риба і рибні товари;

• яйця та продукти їхньої переробки.

В учбовій класифікації непродовольчих товарів передбачено дев'ять класів:

• матеріали для одягу і штучні текстильні вироби;

• одяг і головні убори; взуттєві товари;

• товари культурного призначення;

• товари спортивного призначення;

• транспортні засоби особистого користування;

• предмети домашньої обстановки;

• товари господарського і побутового призначення;

• предмети санітарії, гігієни та рукоділля.

Економіко-статистичну класифікацію використовують для обліку виробленої продукції, при плануванні виробництва. Відповідно до цієї класифікації відбувається й кодування товарів.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення поняття "класифікація".

2. З якою метою використовують класифікацію предметів, подій?

3. Які вимоги пред'являють до кваліфікації товарів?

4. Які категорії використовують у класифікації?

5. За якими ознаками класифікують товари?

6. З'ясуйте сутність ієрархічного методу класифікації; переваги та недоліки цього методу.

7. З'ясуйте сутність фасетного методу класифікації; переваги та недоліки цього методу.