Основи ринкової економіки України - Селезньов В.В. - 6.2.2. Організація

Організація - це процес створення структури підприємства, що дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення загальних цілей.

Найкращою структурою управління є така, що найкращим чином дає змогу фірмі ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем та продуктивно розподіляти і спрямовувати зусилля своїх працівників, задовольняючи потреби споживачів і досягаючи при цьому своїх цілей.

Менеджером можна назвати людину тільки тоді, коли вона приймає організаційні рішення і реалізує їх через інших людей.

Організаційне рішення - це вибір, який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, обумовлені обійманою ним посадою. Метою організаційного рішення є забезпечення просування до поставлених перед підприємством цілей.

Управління реалізацією рішень неможливе без взаємодії з людьми, тому що виробничий процес здійснюється, насамперед, людьми. Тому однією з найважливіших задач менеджменту є організація роботи з людьми, виробничим персоналом.

Управляти людьми. - значить вести їх до досягнення чітко поставленої цілі. У зв'язку з цим величезне значення мають такі чинники психологічного характеру, як сприйняття, засвоєння, переконання, міжособові відносини.

Менеджмент - це ще і ділове спілкування, а мистецтво менеджера полягає в умінні спілкуватися з різними людьми та аудиторіями (начальником, підлеглими, партнерами, слухачами). Тому менеджер повинен вміти переконувати начальника, виступати перед широкою аудиторією тощо.

Для того щоб ефективно впливати на людей, необхідно додержуватися дев'яти простих правил спілкування, розроблених американським фахівцем з управління Д. Карнегі:

1. Починати з похвали і визнання позитивних якостей співрозмовника.

2. Вказувати на помилки інших не прямо, а лише побічно.

3. Спочатку зазначити свої помилки, а вже потім критикувати співрозмовника.

4. Ставити співрозмовнику запитання замість того, щоб давати йому накази.

5. Давати людям можливість зберегти свій престиж.

6. Виражати людям схвалення з приводу найменших їхніх удач і відзначати кожний їхній успіх.

7. Створювати людям добру репутацію, яку вони намагатимуться виправдати.

8. Робити так, щоб те, до чого спонукають людей, здавалося їм не важким.

9. Домагатися, щоб люди були раді зробити те, що їм пропонують.

При цьому важливо не просто знати основні правила спілкування, а й уміти застосовувати їх у конкретній ситуації для досягнення поставлених цілей.

Управління - це вміння виконувати роботу чужими руками. Важливим чинником такого вміння є видача розпоряджень. При видачі розпоряджень необхідно дотримуватись таких правил:

1. Чітко сформулювати задачу для виконавця.

2. Переконатися, що виконавець правильно розуміє задачу.

3. Ціль має бути досяжною, робота не повинна бути розрахована на максимум.

4. Не припускати "самороблення".

5. Не припускати зустрічного делегування.

Менеджеру в його повсякденній роботі доводиться не тільки давати, а й виконувати розпорядження. Процес виконання розпоряджень можна розбити на кілька етапів:

1. Одержання розпорядження.

При одержанні розпорядження необхідно уточнити задачу і переконатися, що ЇЇ розуміють так само, як і керівник; слід намагатися уникати зустрічних планів.

2. Підготовка до виконання.

Потрібно спробувати знайти власний інтерес у виконанні завдання; скласти план (обов'язково письмово).

3. Виконання.

Перш ніж приступати до справи, необхідно з ким-небудь обговорити хід її виконання для кращого розуміння.

4. Доповідь про виконання.

Доповідаючи про виконання, іноді варто закласти незначну навмисну помилку, .щоб дати керівнику можливість її "виправити", але в цьому треба бути обережним, щоб не перестаратися.

Виконання розпоряджень буде найефективнішим лише тоді, коли воно підкріплене старанно налагодженою системою заохочень і санкцій або системою мотивацій.