Завдання та форми контролю знань студентів
Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До його основних завдань належать:
• оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;
• інформування студентів про якість їх роботи над вивченням дисципліни;
• мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;
• аналіз успішності та вплив викладача на процес самостійної роботи студентів й ефективність навчального процесу в цілому.
Контроль дає можливість вимірювати й оцінювати здобуті студентами у процесі навчання знання, уміння та навички, тому відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.
Під час вивчення дисципліни "Проектний аналіз" застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі іспиту. Зазначені форми контролю тісно взаємопов'язані й проводяться так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об'єктивне оцінювання їх знань.
Підсумкове (завершальне) оцінювання знань студентів з дисципліни "Проектний аналіз" здійснюється за 100-бальною шкалою з урахуванням результатів поточного контролю та іспиту. При цьому загальна 100-бальна шкала оцінювання знань розподіляється так:
• оцінювання поточної успішності – 0–40 балів;
• оцінювання результатів підсумкового іспиту – 0–60 балів.
Такий порядок контролю та оцінювання знань застосовується до студентів денної форми навчання. За заочної форми навчання контроль і оцінювання знань є підсумковими і здійснюються у формі традиційного іспиту. Екзаменаційне завдання для студентів заочної форми навчання містить 10 завдань, кожне з яких оцінюється 10 балами.
Поточний контроль знань студентів
У процесі поточного контролю перевіряються запам'ятовування та розуміння програмного матеріалу, набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу (презентації) певних питань дисципліни.
Поточний контроль здійснюється у двох формах:
• контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру під час вивчення програмного матеріалу дисципліни;
• модульний (проміжний) контроль.
Оцінка за кожною з цих форм поточного контролю не може перевищувати 20 балів, тобто загальна максимальна оцінка за поточний контроль у 40 балів розподіляється між ними порівно.
Отримана студентом сума балів за результатами поточного контролю округлюється до числа кратного 5 за загальними правилами округлення і виражається числами: 0, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40.
За результатами поточного контролю студент повинен отримати не менше 20 балів (50% від максимальної кількості).
Якщо поточна успішність менша 20 балів, студент не допускається до іспиту.
У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студент має право скласти їх індивідуально до останнього практичного заняття за дозволом декана факультету. Порядок організації такого контролю визначає викладач, який проводить семінарські заняття.
Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 балів і більше, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну шкалу.
Поточний контроль систематичності та активності роботи
Систематичність і активність роботи студента протягом семестру контролюються й оцінюються за такими видами роботи: відвідування практичних занять; виступи на практичних заняттях; участь в обговоренні питань з певної теми; відповіді на запитання викладача; виконання домашніх завдань; експрес-тестування; підготовка аналітичних оглядів (рефератів) з окремих питань; участь у студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах із проблем дисципліни.
Оцінювання зазначених видів поточної роботи студента здійснюється за шкалою, відображеною у табл. 1.
Трирівневе оцінювання виступів, відповідей на тести розв'язання задач здійснюються так: сутність питання розкрито менш ніж на 50% – 0 балів; від 50 до 80% – 1 бал; більше ніж на 80% – 2 бали.
Враховуючи кількість тем (16) і обсяг практичних занять (32 год), сумарна оцінка за кожне заняття не може перевищувати 3 бали. Як уже зазначалося, загальна сумарна оцінка за систематичність і активність роботи студента обмежується 20 балами.
Таблиця 1. Перелік робіт, обов'язкових для виконання студентом під час вивчення дисципліни "Проектний аналіз"
Види робіт | Кількість балів |
1. Пасивна робота на семінарських (практичних) заняттях (за умови відвідування більше 80 % занять) | 5 |
2. Виступ на практичному занятті, участь в обговоренні окремих проблем, відповідь на запитання викладача (з інтервалом оцінок 0, 1, 2 залежно від розуміння суті питання, повноти його висвітлення і глибини аргументації) | 0—2 |
3. Виконання індивідуальної роботи (теми 1, 2, 3) (з інтервалом оцінок 0,1,2,3 залежно від розуміння суті завдання, повноти його висвітлення і глибини аргументації) | 0—3 |
4. Поточне експрес-тестування (теми 4, 5, 6) (з інтервалом оцінок 0,1,2 залежно від кількості правильних відповідей) | 0—2 |
5. Виконання домашнього завдання за темою 7 (з інтервалом оцінок 0,1,2 залежно від методичної правильності обчислень і глибини аргументації) | 0—2 |
6. Підготовка та презентація аналітичних оглядів (рефератів) з окремих питань за погодженням з викладачем, участь у ділових іграх, розгляді практичних ситуацій (з інтервалом оцінок 0,1,2,3 залежно від рівня роботи) | 0—3 |
7. Участь у студентських конференціях, конкурсах, олімпіадах за тематикою дисципліни (з інтервалом оцінок 1,2,3,4,5 залежно від результатів участі) | 1—5 |
Поточний модульний контроль
Приклад контрольної роботи (перший модульний контроль)
Приклад завдань для тестування (другий модульний контроль)
Підсумковий контроль і підсумкове оцінювання знань
Зразок екзаменаційного білета для студентів денної форми навчання
Зразок екзаменаційного білета для студентів заочної форми навчання та приклади завдань, що виносяться на іспит
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК