Розглядаючи питання про економічне зростання в Україні у XXI ст., необхідно брати до уваги стан забезпеченості населення і території країни основними природними ресурсами.
До основних компонентів ресурсів, кількість та якість яких визначають можливості забезпечення населення повноцінними умовами проживання в навколишньому середовищі, насамперед можна віднести: мінеральні: земельні: водні (за базу для аналізу взято дані про ресурси місцевого річкового стоку, що досить коректно показують забезпеченість відновлюваними водними ресурсами): лісові ресурси; ресурси власне території як просторового базису існування; ресурси територій, на яких встановлено природоохоронний режим.
При вивченні ПРП необхідно виходити з таких принципових положень:
* будь-якій території (країна, адміністративна область) властиве своє сполучення природних ресурсів, між якими існують стійкі взаємозв'язки. І чим менша територія, тим вагомішими можуть бути між-ресурсні зв'язки, тобто зміна одного ресурсу може викликати зміну інших:
* поняття ПРП слід застосовувати не до окремо взятого природного ресурсу, а до їх сукупності на досліджуваній території:
* сама величина ПРП динамічна, тобто змінюється в процесі освоєння. Різні типи освоєння ведуть до різних типів змін, а отже — до різних рівнів економічної та екологічної ефективності освоєння:
* різні тили динаміки ПРП мають свої часові періоди, протягом яких природних ресурсів буде достатньо для сталого регіонального розвитку. Тому в програмах стійкого розвитку регіонів оцінці динаміки ПРП має відводитися належне місце.
Нами обраховано індекси забезпеченості території (табл. 1) та населення (табл. 2) основними природними ресурсами.
Таблиця 1
Забезпеченість території окремих країн і регіонів світу основними компонентами ресурсів навколишньої о природною середовища
Країна (регіон) | Індекси забезпеченості | Інтегральний індекс забезпеченості | ||
лісовими ресурсами | Захищеними територіями* І-V категорій | ресурсами річкового стоку | ||
Світ у цілому | 1 | 1 | 1 | 1 |
Європа — беї екс-СРСР | 1.05 | 1.51 | 1.44 | 1.33 |
Франція | 0.85 | 1.38 | 0,90 | 1.04 |
Польща | 0.90 | 1.38 | 0.51 | 0.93 |
Екс-СРСР | 1.16 | 0,46 | 0.57 | 0.73 |
Естонія | 1,46 | 1.33 | 0.76 | 1.18 |
Латвія | 0.64 | 1.70 | 0,72 | 1.02 |
Литва | 1.37 | 1,87 | 0.83 | 1.36 |
Білорусь | 1.06 | 0,17 | 0.48 | 0.57 |
Молдова | 0,40 | 0,05 | 0.12 | 0.19 |
Росія | 1.44 | 0.57 | 0.69 | 0.90 |
Україна | 0.54 | 0.32 | 0.26 | 0;37 |
Міжнародний союз охорони природи визначає шість категорій ні лишених територій природні резервати, національні парки, пам'ятки природи, переваги збереження природи захищені ландшафт або захищені морські акваторії, захищені території як території збалансованого використаним природних екосистем.
Таблиця 2
Забезпеченість населення окремих країн і регіонів світу основними компонентами ресурсів навколишньої о природного середовища
Країни (регіон) | Індекси забезпеченості | Інтегральний індекс забезпеченості | |||
ресурсами території | лісовими ресурсами | площами захищених територій І—V категорій | ресурсами річкового стоку | ||
Світ у цілому | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 |
Європа — беї екс-СРСР | 0,41 | 0,42 | 0,59 | 0,59 | 0,50 |
Франція | 0,42 | 0,36 | 0,59 | 0,37 | 0.44 |
Польща | 0,35 | 0.31 | 0,47 | 0,18 | 0.31 |
Екс-СРСР | 3.32 | 3.85 | 1.47 | 1.91 | 2.64 |
Естонія | 1,21 | 1.75 | 1,59 | 0,92 | 1,37 |
Латвія | 1.06 | 0,67 | 1,76 | 0.76 | 1.06 |
Литва | 0,54 | 0,74 | 1.00 | 0.44 | 0.68 |
Білорусь | 0,90 | 0,95 | 0,18 | 0.43 | 0,62 |
Молдова | 0,32 | 0.12 | 0.01 | 0.04 | 0,12 |
Росія | 5,05 | 7.30 | 2,82 | 3.50 | 4,67 |
Україна | 0.51 | 0.27 | 0.18 | 0.13 | 0.27 |
До таблиць уміщено дані про світ у цілому (глобально), північну частину Євразії, яку ще й досі в міжнародних виданнях іноді поділяють на 2 частини — територію колишнього СРСР і територію Європи без європейської частини колишнього Радянського Союзу. В таблицях наведені дані про Францію, яку зазвичай обирають вітчизняні дослідники з-поміж інших західноєвропейських країн для порівняння з Україною, та Польщу — як найбільш порівнянну за параметрами західну сусідку нашої держави. Крім того, вміщено дані про Росію та європейські країни республіки колишнього Радянського Союзу.
Як видно з табл. 1. Україна має значно нижчі за світові рівні лісистості. забезпеченості водними ресурсами та захищеними територіями.
Частка лісів і лісовкритих територій у загальній площі держави становить 17,03 %. Середньосвітовий показник дорівнює 31,83%; європейський — 33.45%.
Ще менша частка в земельному фонді України припадає на захищені території. Станом на 01.01.1999 р. загальна площа природно-заповідного фонду України становила 2354.2 тис. га. що дорівнює 3.9 % території держави. До нього входило 4 біосферні і 16 природних заповідників, 10 національних природних парків, 2384 заказники, 2963 пам'ятки природи. 34 дендрологічні парки, 514 парків—пам'яток садово-паркового мистецтва, 22 ботанічні сади. 12 зоологічних парків, 26 регіональних ландшафтних парків. 746 заповідних урочищ. На часі — значне розширення мережі об'єктів природно-заповідного фонду в державі, що є обов'язковою передумовою економічного зростання. Про це наголошено в Указі Президента Л. Д. Кучми від 21 вересня 2000 р. "Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 рр.".
Україна вирізняється і досить низьким рівнем забезпеченості водними ресурсами. На 1 км3 її території припадає в середньому 86,8 тис. м-? обсягів місцевого річкового стоку, що в 4 рази менше, ніж у середньому у світі, і в 5.7 рази менше, ніж у Європі. З усіх європейських країн лише Молдова має менший від України показник (39,4 тис. м2:км3).
Розрахунки індексів забезпеченості території України лісовими та лісо-вкритими площами, захищеними територіями і ресурсами місцевого річкового стоку та обчислений на їх основі інтегральний індекс свідчать про незначний рівень забезпеченості нашої держави основними ресурсами навколишнього природного середовища. Цей рівень майже втроє нижчий від середньосвітового, в 3,6 рази — від європейського, значно поступається рівню європейських країн — колишніх республік СРСР. крім Молдови.
Важливими показниками рівня ресурсозабезпеченості є забезпеченість ресурсами в розрахунку на одного мешканця. Ці показники прямо пропорційно залежать від рівня ресурсозабезпеченості території і обернено пропорційно — від густоти її заселення.
Тут слід акцентувати увагу на тому, що сама територія як просторовий базис існування людства є одним з найвагоміших видів ресурсів, боротьба за який була в числі рушійних факторів світової історії, спричинювала жорстокі зіткнення на геополітичній арені. Густота населення в Україні становить 85 осіб/км2. світовий показник — 43 особи/км2. тобто рівень забезпеченості населення України ресурсами території майже вдвоє нижчий від світового.
На громадянина України припадає 1,17 га площі суші (середньосвітовий показник — 2,29 га). Отже, індекс забезпеченості населення ресурсами території порівняно зі світовим становить лише 0,51 (табл. 2).
Відповідно незначними є й індекси забезпеченості населення лісовими площами (0,27). площами захищених територій (0,18). ресурсами місцевого стоку (0.13). Як наслідок інтегральний індекс забезпеченості населення України ресурсами навколишнього природного середовища становить лише 0.27. тобто майже вчетверо менший від світового. Це один з найнижчих показників у Європі.
Звернімося тепер до внутрішньо регіональних відмінностей у забезпеченні території й населення основними природними ресурсами в межах України.
Таблиця 3
Забезпеченість території регіонів України основними компонентами ресурсів навколишнього природного середовища
Регіон (АР Крим та області) | Ранг | Індекси забезпеченості | Інтегральний індекс забезпеченості | Рівень забезпеченості | ||
лісовими площами | ресурсами місцевого річкового стоку | площами захищених територій | ||||
Україна | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
Закарпатська Івано-Франківська Львівська Рівненська Хмельницька | 1 2 3 4 5 | 3.40 2,79 1,90 2.47 0,82 | 7,13 3,80 2,60 1,34 1.20 | 2.62 3.40 1,11 1.80 3,56 | 4,38 3,33 1,87 1,87 1,86 | Високий |
Чернівецька Волинська Тернопільська Житомирська Сумська | 6 7 8 9 10 | 1.27 2,08 0,87 2.20 1.12 | 1.75 1,24 1,51 1.21 1.19 | 1.77 1,76 2.18 0,52 1,53 | 1,83 1,69 1,52 1.31 1,28 | Помірно високий |
Чернігівська Київська АР Крим Полтавська Херсонська | 11 12 13 14 15 | 1,33 1,40 0.66 0,51 0.25 | 1.25 0,82 0,39 0,78 0.06 | 0.83 0.29 1.35 0.83 1.80 | 1.14 0,84 0.80 0,71 0.70 | Середній |
Вінницька Черкаська Луганська Харківська Донецька | 16 17 18 19 20 | 0,79 0.93 0.69 0,74 0,36 | 1.07 0.56 0.63 0,61 0.44 | 0.19 0,41 0.49 0.26 0,54 | 0,68 0,63 0.60 0,54 0,45 | Помірно низький |
Одеська Миколаївська Запорізька Кіровоградська Дніпропетровська | 21 22 23 24 25 | 0,32 0.21 0,12 0,33 0,25 | 0,12 0,27 0.26 0,44 0,32 | 0,76 0,55 0,50 0.09 0.21 | 0.40 0.34 0,29 0,29 0.26 | Низький |
Таблиця 4
Забезпеченість населеним регіонів України основними компонентами ресурсів навколишнього природного середовища
Регіон (АР Крим та області) | Ранг | Індекси забезпеченості | Інтегральний індекс забезпеченості | Рівень забезпеченості | |||
територією | ресурсами місцевого річкового стоку | лісовими площами | площами захищених територій | ||||
Україна | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||
Закарпатська Волинська Рівненська Чернігівська Івано-Франківська | 1 2 3 4 5 | 0,83 1,59 1.42 2.03 0,80 | 5.97 1,98 1,89 2,52 3,04 | 2.74 3,21 3.42 2.63 2,21 | 2,20 2.83 2.57 1,70 2,74 | 2.94 2.40 2.33 2,22 2,20 | Високий |
Житомирська Хмельницька Сумська Херсонська Тернопільська | 6 7 8 9 10 | 1,71 1.16 1.45 1,92 0,99 | 2.08 1,39 1,73 0.11 1,50 | 3,68 0.96 1,63 0.47 0,84 | 0.89 4,15 2.24 3.48 2.17 | 2,09 1.92 1.76 1.50 1.38 | Помірно високий |
Чернівецька Львівська Полтавська Вінницька Черкаська | 11 12 13 14 15 | 0,72 0.66 1.41 1,20 1,18 | 1.27 1,73 1,10 1.29 0,66 | 1,42 1.26 0,68 0,89 1,05 | 1.28 0.74 1,18 0,24 0,50 | 1.17 1,10 1.09 0,91 0.85 | Середній |
Кіровоградська Миколаївська АР Крим Одеська Луганська | 16 17 18 19 20 | 1.71 1.55 0,86 1,09 0.82 | 0,76 0,42 0.34 0,14 0.52 | 0,58 0.32 0.58 0,32 0,58 | 0.15 0.87 1.20 0.83 0.41 | 0.80 0,79 0,75 0.60 0.58 | Помірно низький |
Харківська Запорізька Київська Дніпропетровська Донецька | 21 22 23 24 25 | 0,87 1,11 0.52 0,71 0,44 | 0,53 0,29 0.44 0,22 0,19 | 0,64 0,11 0,74 0,16 0.16 | 0,22 0.57 0,15 0,15 0.24 | 0.57 0.52 0.46 0,31 0,26 | Низький |
В табл. З і 4 вміщено дані про індекси забезпеченості території і населення окремих адміністративних областей, АР Крим основними компонентами природних ресурсів порівняно з середньоукраїнським рівнем.
Відповідно до значень інтегральних індексів забезпеченості території й населення регіони було ранжировано у п'ять груп: з високим, помірно високим, середнім, помірно низьким та низьким рівнями забезпеченості.
До групи областей з високим рівнем забезпеченості території (табл. 3) входять Закарпатська, Івано-Франківська. Львівська. Рівненська та Хмельницька області. Всі вони мають вищі від середньодержавних індекси забезпеченості території за всіма видами ресурсів (лише у Хмельницькій області менший рівень лісистості). На першій позиції стоїть Закарпаття, що мас найвище значення інтегрального індексу в Україні, найвищий рівень лісистості та екстремальне значення індексу ресурсів місцевого річкового стоку.
Як видно з табл. 3, Хмельницька область мас високе значення індексу забезпеченості площами захищених територій: загальна площа природно-заповідного фонду становить 286,2 тис. га, або майже 14 % території області. Це найвищий показник в Україні.
До другої групи (з помірно високим рівнем забезпеченості) увійшли Чернівецька. Волинська. Тернопільська. Житомирська та Сумська області.
Найнижчий рівень лісистості мають п'ять малолісистих та маловодних областей (Одеська. Миколаївська, Запорізька, Кіровоградська та Дніпропетровська). З причорноморських лише Херсонщина потрапила до групи середньозабезпечених — завдяки високому індексу забезпеченості захищеними територіями (1.8).
За рівнем ресурсної забезпеченості в розрахунку на душу населення регіони України розподіляються дещо іншим чином, ніж за рівнем забезпеченості в розрахунку на одиницю площі (табл. 4).
Головним фактор, що зумовив згадані відмінності. — різниця в кількості мешканців та густоті населення. Внаслідок цього до першої п'ятірки найкраще забезпечених регіонів потрапили Закарпатська. Волинська, Рівненська. Чернігівська та Івано-Франківська області. При цьому дві області Українських Карпат зайняли свої місця в п'ятірці завдяки високому питомому рівню забезпеченості ресурсами в розрахунку на одиницю площі, за менших від середньоукраїнських значень індексу забезпеченості населення власне ресурсами території. Разом з тим Волинська. Рівненська та Чернігівська області отримали місця в першій групі насамперед завдяки невисокому рівню густоти населення. Загалом же у названих п'яти областях мешкас 6.3 мли осіб, або лише 12,5% населення України.
Навпаки, до регіонів з найнижчим значенням інтегрального індексу ресурсної забезпеченості населення потрапили густозаселені високоурбанізовані Харківська. Запорізька. Київська. Дніпропетровська та Донецька області. В них загалом проживає більш ніж 18 млн осіб, або 36.5 % усього населення України.
2. Передумови і перспективи участі України в міжнародних ринках
Глава 1. Вектори інтеграції України у світове господарство
Міжнародна інтеграція
Взаємозв'язок міжнародної інтеграційної стратегії та внутрішніх економічних перетворень в Україні
Глава 2. Місце України на світовому ринку товарів і послуг
Роль зовнішньої торгівлі в економічному розвитку України
Структура зовнішньої торгівлі України товарами й послугами
Географічна структура зовнішньої торгівлі України
Шляхи вдосконалення зовнішньої торгівлі України