Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. - Міжнародна інтеграція

Згідно з теорією міжнародної економіста економічний ної інтеграції, успішна реалізація регіо-потенціал України пальної інтеграційної стратегії можлива - за дотримання двох обов'язкових умов:

а) близькості рівнів розвитку та інтернаціоналізації економіки країн-партнерів і б) наявності високорозвинутих економічних зв'язків між суб'єктами економічної діяльності країн, що інтегруються, інтенсивність яких усередині регіонального інтеграційного угруповання ще до початку інтеграційного процесу вища за зв'язки з іншими країнами чи групами країн. У цьому аспекті слід зазначити, що в України стосовно її європейського інтеграційного вектора є істотні "проблеми економічної сумісності".

По-перше, за рівнем ВНП на душу населення — найбільш узагальнюючим показником рівня економічного розвитку — Україна значно поступається не тільки "найбіднішим" з нинішніх членів Євросоюзу, але й "найбіднішим" з країн — претендентів "першої хвилі" розширення (табл. 2). На сьогодні відставання України від країн — членів ЄС за рівнем економічного розвитку набагато перевищує ті порогові величини, які с допустимими для учасників інтеграційних об'єднань.

Таблиця 2

Співвідношення рівнів ВНП на луні) населення в Україні, країнах — членах ЄС та країнах — претендентах на членство в ЄС

По-друге, для успішного розвитку міжнародного інтеграційного процесу необхідно, щоб цей процес ґрунтувався на високому рівні інтернаціоналізації економічних процесів, з одного боку, та на відповідних процесах пріоритетного розвитку взаємних економічних зв'язків суб'єктів економічної діяльності країн, що інтегруються, — з іншого. Україна за абсолютним рівнем досягнутої інтернаціоналізації своєї економіки (табл. 3) надзвичайно відстає від нинішніх членів ЄС і досить істотно — практично від усіх країн-претендентів, за дуже високого відносного рівня відкритості української економіки у сфері торговельних відносин. Поєднання цих двох характеристик робить дуже проблематичним досягнення у близькій перспективі необхідних для інтеграції в ЄС рівнів інтернаціоналізації економіки України.

Таблиця 3

Деякі показники інтернаціоналізації економіки в Україні, країнах-членах ЄС

та країнах-претендентах на членство в ЄС (1998)

Стосовно фактора географічного розподілу торговельних потоків слід звернути увагу на те, що, за даними Євростату. взаємна торгівля країн — членів СС становить 62,8 % їх зовнішньої торгівлі, причому в багатьох країнах-членах цей показник с вищим: у Португалії — 79.5 %, Бельгії й Люксембурзі -73.8. Іспанії — 69.4, Австрії — 69,1. Данії й Нідерландах — 68.4 %, а мінімальний показник (Велика Британія) дорівнює 55,5 %.

З огляду на це надзвичайно важливою є орієнтація експортного потенціалу країни, яка випливає з переважного типу, рівня та профілю міжнародної конкурентоспроможності суб'єктів економічної діяльності. В цьому аспекті слід зазначити, що розвиток експорту України за останні роки однозначно показує його переважну орієнтацію на країни, які не належать ні до СНД. ні до СС.

Характерно, що сама постановка нинішніми країна ми-претендента ми питання про повноправне членство в СС мала підґрунтям реальну переорієнтацію їхніх зовнішніх економічних зв'язків на країни — члени ЄС. Зокрема, в 1998—1999 рр. на них припадало в структурі експорту Польщі та Угорщини 70 %. В Україні ж цей показник у 2000 р. вийшов лише на рівень і 5,9 % в експорті в ЄС та 20.8 % в імпорті з нього.

Нині сам "профіль" міжнародної конкурентоспроможності українських експортерів, що базується головним чином на ціновій конкуренції у сфері напівфабрикатів та взагалі продукції з невисоким рівнем доданої вартості й незначним рівнем технологічності, об'єктивно штовхає країну скоріше в бік "третього світу", аніж регіональної інтеграції з високорозвинутими країнами ЄС.