Педагогічна етика - Васянович Г.П. - Суперечність між належним і сутнісним у виконанні морального педагогічного обов'язку

На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов'язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги виконують вимоги законодавчих і нормативних актів (Конституції України, Закону України "Про мову", Постанови Кабінету Міністрів України "Про комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови"), у яких визначено ці обов'язки. У такому разі вони порушують не лише моральний, а й правовий обов'язки, що знижує якість навчально-виховного процесу.

Моральне усвідомлення ситуації характеризується розумінням того, що реформування освіти на національних засадах потребує конкретних зусиль кожного, а також активного втручання у цей процес. Суперечність між належним і сутнісним розв'язується шляхом активізації вчителя як суб'єкта навчально-виховного процесу, якщо він сприймає вимоги суспільства і часу та реалізує їх. Такими педагогами були Г. Сковорода, О. Духнович, К. Ушинський, М. Корф, В. Острогорський, Б. Грінченко, С. Васильченко, Т. Лубенець та ін. Зокрема, Т. Лубенець, усвідомлюючи і виконуючи свій обов'язок перед народом, доклав значних зусиль для запровадження в школах України навчання рідною мовою. Оскільки підручників українською мовою в шкільному вжитку не було за наказом царського міністерства освіти, педагог збирав матеріал для їх написання. У1906 р. під псевдонімом Норець Т. Лубенець видав "Граматику" (український буквар), який Міністерство освіти спеціальним розпорядженням заборонило використовувати як підручник у школах. Педагога звинуватили в українофільстві та виступі проти царського шкільного законодавства і звільнили із посади директора народних училищ. Гуманні ідеї в навчанні та вихованні він обстоював та впроваджував також в умовах жорстокої освітньої політики " сталінщини", за що його переслідували. Позиція такого вчителя завжди була активною і незмінною.

Суперечність між свободою і необхідністю у виконанні морального педагогічного обов'язку

Здійснення педагогом морального обов'язку уможливлює свобода, яку традиційно розглядають у співвідношенні з необхідністю. Саму необхідність сприймали як долю, наперед задану визначеність, яка керує вчинками людини і заперечує її свободу волі.

Суперечливий взаємозв'язок не стосується моралі, права і педагогіки, адже без визнання свободи особистості вчителя не може йтися про його моральний обов'язок і відповідальність за власні вчинки. Якщо педагог не володіє свободою, а діє лише за необхідності, то обов'язок втрачає сенс.

Російський педагог Сергій Гессен (1870-1950) убачав свободу у творенні оригінального вчинку, індивідуальному способі розв'язання проблеми. Вільні дії вчителя характеризував як стійкі, що мають внутрішню послідовність, зберігають обов'язок вірності собі та іншим. Свободу він розглядав не лише як життєвий факт, а й як обов'язок, який, можливо, людина не завжди здатна виконати, але наблизитися до його здійснення може.

Думка С. Гессена про свободу педагога як творчість актуальна постійно. Адже лише за її наявності вчитель виробляє індивідуальний стиль мислення, діяльності та поведінки, що спрямовані на виконання обов'язку і збереження цілісності його неповторної особистості. Такий педагог здатний гармонізувати відносини з учнями, колегами, батьками учнів та із самим собою, виховати вільну і творчу особистість школяра, який стане достойним громадянином держави і сумлінно виконуватиме свій обов'язок перед народом.

Водночас через складність, суперечливість та динамізм педагогічна дійсність може відбуватись в умовах не лише свободи, а й несвободи, тобто абсолютизованої необхідності, яку спричинюють як внутрішні, так і зовнішні чинники. Так, зміна суспільних відносин детермінувала зміни в модифікації відносин "суспільство - учитель", "учитель - суспільство" щодо їх взаємообов'язку. Гуманізуючи ці стосунки, держава має відповідні обов'язки перед педагогом. Одночасно зниження престижу вчителя засвідчує виконання цих обов'язків. Це зумовлює неможливість реалізації педагогом його основного виховного обов'язку, який полягає у відтворенні найвагоміших національних досягнень в історії держави.

Незважаючи на те що абсолютизовану необхідність можуть зумовити внутрішні причини, зокрема усвідомлення учителем потреби виконання обов'язку, ненормальні умови його праці та рівень її оплати, беззаконня керівників навчального закладу здатні нівелювати бажання педагога сумлінно здійснювати професійний обов'язок.