Інвестиційна діяльність - Майорова Т.В. - 6.4. МЕТОДИ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

У системі управління реальними інвестиціями оцінка ефективності інвестиційних проектів є одним з найвідповідальніших етапів. Від того, наскільки об'єктивно проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання, додатковий потік операційного прибутку підприємства в майбутньому періоді тощо.

Взагалі, оцінка - це процес визначення відповідності чогось встановленим критеріям. Отже, для того, щоб провести оцінку інвестиційного проекту, необхідно знати - відповідно до яких критеріїв вона має здійснюватись. Разом із тим, потрібно мати певну методологію здійснення такої оцінки. Ця методологія залежить знову таки від потрібних критеріїв.

Залежно від того, яку спрямованість має інвестиційний проект, ці критерії можуть відрізнятися і конкретизуватися по-різному, див. табл. 6.3.

Таблиця 6.3.

Критерії оцінки та відбору інвестиційних проектів

Оцінка інвестиційних проектів містить:

1) оцінку конкретного проекту;

2) обґрунтування доцільності участі у проекті;

3) порівняння декількох проектів та вибір кращого з них.

Зокрема, оцінка конкретного проекту передбачає:

• оцінку здатності фінансової реалізації проекту;

• оцінку вигідності реалізації проекту чи участі у ньому з точки зору учасників проекту, держави, суспільства (розрахунок абсолютної ефективності);

• виявлення граничних умов ефективної реалізації проекту;

• оцінку ризику, пов'язаного з реалізацією проекту, стійкості проекту за випадкових коливань ринкової кон'юнктури й інших змін зовнішніх умов реалізації. За результатами такої оцінки приймається рішення про реалізацію проекту чи його відхилення.

Обґрунтування доцільності участі в проекті виконується для зовнішніх інвесторів, кредиторів або держави. Зовнішнім інвесторам необхідно обґрунтувати обсяг необхідних інвестицій і за результатами такої оцінки учасники приймають рішення про свою участь у проекті або відмову.

Найчастіше у реалізації інвестиційних проектів беруть участь фінансові установи. Кожна з и их може бути як ініціатором інвестиційного проекту, так і його учасником. Це залежить від того, що це за проект щодо компанії: внутрішній чи зовнішній.

Фінансові установи. Оцінюючи інвестиційний проект в комплексі, оцінюють і фінансовий стан суб'єктів господарювання, з якими вони вступають у фінансові відносини.

Зокрема, банки найчастіше оцінюють інвестиційний проект у процесі його кредитування. Враховуючи те, що кредитування під інвестиційний проект - це довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи, яке передбачає як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту) [4], то під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається:

• здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект та отримати заплановані результати;

• надійність та стабільність бізнесу, яким займається позичальник, протягом часу, потрібного для завершення проекту і повернення кредиту;

• врахування як позичальником, так і банком всіх ризиків, наявних під час кредитування під інвестиційний проект.

Об'єктом оцінки є документація, яка надається в банк позичальником інвестиційного кредиту, у тому числі:

◊ техніко-економічне обґрунтування інвестицій у проект;

◊ фінансова звітність підприємства-позичальника, звіти фінансового аудиту, установчі документи підприємства-заявника;

◊ допоміжні (щодо ТЕО) дослідження;

◊ контракти або проекти контрактів робіт за проектом;

◊ дозволи ліцензії й узгодження державних органів;

◊ інші документи та матеріали.

Метою оцінки банком інвестиційного проекту є:

È перевірка вихідних даних, закладених у ТЕО інвестицій;

È перевірка на основі власного аналізу і власних розрахунків кінцевих висновків і кількісних показників, що характеризують життєздатність проекту (чиста теперішня вартість, індекс дохідності, внутрішня норма рентабельності, термін окупності);

È формулювання рекомендацій кредитному комітету банку з питання надання кредиту для фінансування інвестиційного проекту;

È визначення рамкових фінансових умов для ведення переговорів з надання кредиту (процентна ставка, терміни кредитування, спосіб погашення тощо).

Експертиза банком інвестиційного проекту складається з 2-х етапів: попереднього та поглибленого аналізу проекту. Вона є найважливішою стадією роботи над інвестиційним проектом, бо складається з оцінки інвестиційного проекту, фінансового стану підприємства, його платоспроможності, визначення ризиків інвестування та має на меті надання достатньої аналітичної інформації про проект інвесторам для прийняття виваженого рішення.

Метою попереднього розгляду та аналізу наданих інвестиційних проектів є визначення джерела фінансування з внесенням проекту до інформаційної бази даних інвестиційних проектів.

Основним завданням проведення поглибленої експертизи інвестиційного проекту та оцінювання фінансового стану замовника є визначення потенційної можливості реалізації проекту за рахунок коштів банку та спроможності позичальника раціонально розпорядитися залученими інвестиційними коштами з метою отримання очікуваного результату.

Експертиза інвестиційного проекту здійснюється після надання позичальником повного пакета документів, у тому числі розширеного бізнес-плану, а також отримання відділом експертизи інвестицій додаткової інформації з незалежних джерел.

Аналіз ефективності інвестиційного проекту залежить від масштабності проекту та від суми кредиту, необхідної для фінансування інвестицій. Для цього банк попередньо повинен сформувати необхідний масив, у якому інвестиційні проекти поділяються на "малі", "середні" та "великі". На основі даних цього інформаційного масиву проводиться експертиза інвестиційного проекту за принципом:

– для оцінювання "малих" проектів достатньо здійснити попередню експертизу;

– "середні" проекти передбачають проведення попередньої та основної експертизи;

– "великі" проекти потребують попередньої, основної та заключної експертиз.

У цьому контексті варто зазначити, що незалежно від обсягу проекту для банку основним критерієм для прийняття рішення про кредитування є повернення вкладеного капіталу.

Виходячи з цього, основними критеріями відбору проектів для кредитування повинні бути кількісні та якісні показники, табл. 6.4. [8], що однак можуть відрізнятися по різним банкам.

Міністерство економіки України рекомендує використовувати такі фінансові показники, рекомендовані до зазначення в бізнес-плані проекту, що майже відповідають і значно розширюють показники, рекомендовані НБУ для визначення фінансового стану позичальника [2,4].

За наявності декількох альтернативних проектів чи варіантів проекту стає важливим завдання їх порівняння і вибору кращого з них. Відповідні розрахунки мають назву розрахунків порівняльної ефективності.

До тієї самої групи потрапляє завдання відбору рекомендованих до реалізації проектів з певної їх сукупності при обмеженнях за обсягом ресурсів, зокрема, при відборі проектів для внесення до інвестиційної програми. При вирішенні більшої частини цих завдань використовуються передусім, інтегральні показники ефективності проектів.

Таблиця 6.4.

Фінансові показники, що використовуються банками для оцінки інвестиційного проекту

Оцінний висновок, зазвичай, стосується не тільки конкретного проекту, але також галузей промисловості, пов'язаних із ним, та економіки загалом. Для великомасштабних проектів може знадобитися перевірка зібраних

даних і аналіз всіх факторів проекту, обумовлених його діловим середовищем, місцезнаходженням, ринком, а також наявністю ресурсів.

Оцінку інвестиційних проектів можна розглядати і як систему принципів та показників, що визначають ефективність вибору для реалізації окремих інвестиційних проектів.

Базовими принципами, що використовують у сучасній практиці оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, є:

– Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі порівняння обсягу інвестиційних затрат, з одного боку, і суми та строків повернення інвестованого капіталу - з іншого (це загальний принцип формування системи оцінних показників ефективності інвестицій);

– Оцінка обсягів інвестиційних затрат повинна охоплювати всю їх сукупність, пов'язаних з реалізацією проекту (в процесі оцінки повинні враховуватися всі прямі та непрямі затрати грошових коштів);

– Оцінка повернення інвестованого капіталу повинна здійснюватись на основі показника чистого грошового потоку "Net Cash Flow - CF" (цей показник формується, переважно, за рахунок суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань);

– У процесі оцінки суми інвестиційних затрат і чистого грошового потоку повинні бути приведені до теперішньої вартості;

– Вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до теперішньої вартості повинен бути диференційований для різних інвестиційних проектів (в процесі такої диференціації мають бути враховані рівень ризику, ліквідності та інші індивідуальні характеристики реального інвестиційного проекту).

Першим етапом у визначенні показників ефективності інвестиційного проекту є аналіз та оцінка грошових потоків інвестиційного проекту, які базуються на прогнозній інформації про передбачений обсяг випуску та збут продукції, розмірі операційних витрат, аналітичних висновках про початкові та подальші потреби в активах довгострокового користування та чистого оборотного капіталу. Для розрахунку грошового потоку плановий строк реалізації капіталовкладень рекомендується поділити на три відрізки часу за періодами виникнення грошових коштів:

1) розробка та початкові інвестування проекту;

2) експлуатація інвестиційного проекту;

3) завершення проекту.

Узагальнюючими (синтетичними) показниками в аналізі грошових потоків інвестиційного проекту є:

♦ початкові інвестиційні витрати (-), табл. 6.5;

♦ чистий операційний грошовий потік в періоді t(+, -), табл. 6.6;

♦ ліквідаційний грошовий потік (+, -), табл. 6.7.