Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. - 5.2. Автоматизована система управління ІТ-проектом

Автоматизована система управління ІТ-проектом призначена для інформаційної підтримки інфраструктури управління. У репозиторії проектів зберігаються дані про всі проекти, що дає змогу періодично проводити комплексний аналіз проектів, постачальників і підрядників, оцінювати і враховувати досвід реалізації проектів. Зведені дані про програму або проект і їх історія зберігаються у вигляді паспорта, що супроводжує програму або проект на всьому їх життєвому циклі і зберігається в репозиторії тривалий час для можливості використання статистичних даних при подальшому плануванні робіт. Паспорт містить управлінську інформацію. Документація на продукт проекту зберігається в архіві технічної документації. Технічні вимоги до проекту зберігаються в репозиторії вимог під контролем засобів автоматизованого управління вимогами. Такий спосіб ведення вимог дає змогу замовникові зберігати дані про всі розробки, що проводяться в його інтересах в одному місці, забезпечити доступ до вимог усім фахівцям, які допущені до роботи над проектом, незалежно від території їх перебування, упорядкувати взаємодію з підрядниками, організувати діяльність із тестування.

До складу системи включають засоби оцінки складності, розрахунку трудомісткості і тривалості проектів, планування робіт, що забезпечують менеджерів проектів необхідними методиками й інструментами для проведення оцінювання ресурсів, особливо в тих випадках, коли відсутні достовірні нормативи на проведення робіт. Засоби планування підтримують розподілену інфраструктуру менеджерів проектів єдиними інструментами, доступними через Іпгіапе^ При цьому в центральному репозиторії зберігається інформація про хід виконання проектів.

Основними функціями системи є: введення, редагування і зберігання паспортів; формування планів щодо складу робіт, термінів виконання, бюджетів і ресурсів; збір, зберігання, аналіз і контроль даних про хід виконання; формування регламентованих звітних документів; формування аналітичних звітів відповідно до ролевих функцій; створення документів, що супроводжують процеси управління проектом, на основі їх шаблонів; автоматизація управління вимогами і змінами у проекті; автоматизація видачі завдань і контролю за їх виконанням; архівація даних і документів щодо процесів та результатів виконання проекту.

Для забезпечення спільної роботи співробітників компанії, які беруть участь в управлінні програмами робіт і проектами, доцільно створювати внутрішній сайт зі спільними ресурсами (наприклад нормативно-методичним забезпеченням, що включає процеси управління проектом; складом вхідних і вихідних документів у процесі виконання робіт; ролями працівників, які виконують завдання; документами і шаблонами).

Системний підхід до ведення й управління ІТ-проектом дозволяє: підвищити якість проектування, забезпечити орієнтацію ІС на досягнення бізнес-цілей шляхом вирішення бізнес-завдань підприємства; підвищити ефективність планування і контролю за процесом виконання ІС, керованість ІТ-проектом загалом і використання ресурсів проекту; підвищити обґрунтованість проектних рішень і витрачених на реалізацію засобів; підвищити ефективність взаємодії різних груп і окремих учасників цроекту; зменшити загальні ризики за проектом; забезпечити на регулярній основі документування результатів роботи розробників КІС; прискорити процес навчання і входження у проект нових фахівців підприємства; зняти негативний вплив на проект затримок або неритмічності у процесі його виконання; планувати роботи щодо досягнення бізнес-цілей підприємства шляхом впровадження функціональності ІС; проводити єдину технічну політику у сфері скорочення витрат на реалізацію проектів; управляти інвестиціями в ІТ-проекти (інвестиційний портфель - програма робіт - проект); мати оперативну аналітичну звітність і накопичувати досвід за проектами; вести проектні роботи на сучасному організаційно-технічному рівні з використанням новітніх технологій.

Нові типи обчислень, що спираються на знання, персоналії користувачів і відносини міжособами, стосуються також управління проектами. Нові тенденції виявляються у формі "Розподіленого управління проектами" (Distributed Project Management - DPM).

Перехід від традиційного управління проектами до розподіленого управління характеризується зміною пріоритетів у призначенні всієї системи. Якщо раніше увага практично повністю була зосереджена на даних, що відображають стан проекту, то тепер вона зміщується у бік людей, що реалізовують проекти. У DPM головною дійовою особою стає колектив виконавців і окрема людина, яка оперує знаннями, - "працівники знань" (knowledge workers).

У зміні пріоритетів і полягає відмінність DPM від РМ (Project Management). У нових умовах доводиться управляти не потоками даних, а узгодженою корпоративною діяльністю співучасників процесу. При управлінні на рівні даних головним завданням було найбільш ефективне подання даних засобами інформаційних систем і цим обмежувалася їх функція. Тепер головним призначенням стала інформаційна підтримка сукупності процесів, у яких беруть участь виконавці-особи. Таким чином, система DPM слугує для підтримки діяльності проектних команд, що складаються з "працівників знань", засобами сучасних мережевих технологій. Іншими словами, DPM орієнтоване на забезпечення спільної діяльності учасників проекту комп'ютерними засобами, де ключовою функцією стає менеджмент взаємодії між виконавцями (interaction management).