У результаті реалізації Концепції очікується:
— створення законодавчої бази з питань функціонування Електронної митниці з метою забезпечення гарантування конституційних прав громадян відповідно до засад розбудови демократичної правової держави та загальновизнаних міжнародних стандартів;
— забезпечення повноцінної участі України у міжнародному співробітництві, створення передумов до інтеграції України у світову спільноту;
— відстеження на базі сучасних інформаційних технологій динаміки міграційних, демографічних, соціальних та інших процесів у суспільстві;
— розвиток процесів інформатизації та електронного обігу інформації;
— підвищення прозорості та відкритості роботи органів державної влади;
— підвищення рівня інформаційної безпеки держави;
— зниження витрат, пов'язаних з використанням інформаційних ресурсів, що стосуються населення держави, за рахунок їх систематизації.
— Критеріями оцінки ефективності реалізації Концепції є:
— створення інформаційно-технічних умов для оптимізації системи організації та здійснення митної справи, спрямованих на підвищення ефективності діяльності ДМСУ;
— рівень забезпечення ефективності автоматизації механізму справляння митних платежів;
— ступінь автоматизації виявлення та обліку митних правопорушень;
— рівень інтеграції інформаційних ресурсів митних органів з інформаційними системами інших міністерств і відомств України, а також з інформаційними системами митних служб інших країн;
— стан захищеності інформації;
— ступінь повноти, актуальності, достовірності інформації;
— рівень відмовостійкості системи;
— рівень забезпеченості митних органів сучасними апаратними засобами та програмним забезпеченням.
14.10. Шлях інформаційних технологій від e-Customs до i-Customs
Термін "інформаційні технології" вживають усі, але розуміє його кожен по-різному. Найчастіше під цим поняттям мають на увазі мережі, сервери, комп'ютери. Насправді ж інформаційні технологи включають інші основи і тлумачення.
Розглянемо три джерела існування суспільства, які вже не можуть обійтися без застосування будь-якого обчислювального устаткування (рис. 14.1).
Перше джерело. Майбутнє для громадян. Громадяни здебільшого очікують від державних установ організації діяльності через приватні організації. Так, потрібен зручний, миттєвий доступ до державних послуг 24 години на добу, 7 днів на
Рис. 14.1. Три джерела існування суспільства
тиждень, 365 діб на рік. Люди бажають одержувати послуги вдома, на роботі або в будь-якому іншому місці, не сприймаючи обмеження на типи пристроїв, які будуть використані для одержання доступу до державних послуг, — персональний комп'ютер, інтернет-телебачення, мобільний телефон чи інший портативний пристрій.
Громадян також не цікавить, яка конкретно група чиновників або яка офіційна особа відповідає за певну державну програму чи різновид послуг для населення. Проте завдяки технології єдиного доступу люди можуть більш активно брати участь у місцевому громадському житті та демократичних процесах, оскільки мають можливість взаємодіяти з державними органами та одержувати доступ до відкритої інформації та офіційних документів.
Друге джерело. Майбутнє для комерційних організацій.
Взаємодія з державними установами за допомогою мережі Інтернету підвищує конкурентоспроможність комерційних організацій і дає їм можливість спростити різні офіційні процедури, зменшити кількість бюрократичних впливів. Компаніям стає легше дотримуватися законодавства, і вони можуть швидше розпочати свою діяльність. Усе це досягається завдяки подачі документів в електронному вигляді, а також завдяки можливості сплатити податки чи надати звіти за допомогою мережі Інтернету.
Надання інтегрованих послуг через уніфіковану систему єдиного доступу дає можливість приватним установам і державним органам співпрацювати.
Третє джерело. Майбутнє для державних установ. Перебудова принципів взаємодії зі споживачами вимагає надавати послуги по-новому, без тривалих затримок і складних процедур. Організації, орієнтовані на споживачів, досягають більших успіхів у здійсненні своїх функцій, а також у спілкуванні з населенням. Такі організації здатні надати людям більш легкий доступ до послуг, збільшити обсяг послуг, що надаються, і знизити витрати часу службовців на діяльність, не пов'язану з роботою з клієнтами.
Організації, орієнтовані на потреби громадян, поєднують у єдине ціле систему керування взаємовідносинами зі споживачами, документообіг та інтернет-технології, перетворюючи державних службовців у працівників, "керуючих знаннями". Співробітники повинні вміти використовувати програмні засоби керування справами, розбиратися у будь-якій ситуації, що виникла, і знати відповідні закони та норми. їм необхідно впоратися з такою ситуацією і прийняти відповідне рішення. Таким працівникам варто вміти працювати в колективі та вільно переходити від одного документа (або бази даних) до іншого на будь-яких платформах.
Зважаючи на джерела існування суспільства, необхідно чітко розглянути базис та підґрунтя реалізації ефективного існування суспільства (рис. 14.2).
Розглянемо складники реалізації ефективного існування суспільства.
І. Модернізація інфраструктури.
Підтримка відкритих стандартів.
Інтегрування в комп'ютерні мережі й віртуалізація.
Міграція до служб орієнтованої архітектури.
Гарантія управління та управління доступом.
Рис. 14.2. Базис та підґрунтя реалізації ефективного існування суспільства
ІІ. Збільшення ефективності й прозорості.
1. Надання послуг.
2. Управління діловими процесами:
— планування та складання бюджету;
— податки й доходи;
— фінансове та фіскальне управління;
— управління людськими ресурсами;
— придбання;
— проектування управління ресурсами.
3. Проектування й надання управління.
ІІІ. Зміни сфери послуг.
Забезпечення доступності системи обслуговування:
— CRM (централізоване управління);
— модульне управління;
— портали й зміст;
— автоматизація технологічного процесу та його призначення;
— GIS;
— мобільна складова;
— просування правил.
— Управління даними.
Доступність самообслуговування.
Знання бізнесу й аналітики.
Враховуючи складові реалізації ефективного існування суспільства та необхідність реалізації технологічних досягнень, варто виокремити п'ять сукупних аспектів (рис. 14.3): інвестиції, інтелект, інфраструктура, інновації, інформація.
Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу з метою отримання прибутку.
Інтелект — загальні здібності до пізнання, розуміння й вирішення проблем.
Інфраструктура — комплекс взаємопов'язаних обслуговуючих структур або об'єктів, складових, що забезпечують основу функціонування системи.
Інновація — нововведення в галузях техніки, технології, організації праці або управління, що ґрунтуються на використанні досягнень науки й передового досвіду, які забезпечують якісне підвищення ефективності виробничої системи або якості продукції
Інформація — у широкому розумінні — абстрактне поняття, що має безліч значень залежно від контексту. У вузькому розумінні — відомості (повідомлення, дані) незалежно від форми їх представлення.
У недалекому минулому інформаційні технології визначали процес, який використовує сукупність засобів і методів збору, обробки та передачі даних для отримання інформації нової якості щодо стану об'єкта, процесу або явища.
Однак внаслідок розвитку науково-технічного прогресу, появи нових технічних засобів переробки інформації інформаційні технології зазнали еволюційних змін (рис. 14.4).
Отже, інформація за допомогою нововведення в галузях техніки, технології тощо — інновації, що становлять комплекс взаємопов'язаних обслуговуючих структур або об'єктів, — інфраструктура, наділена загальними здібностями до пізнання, розуміння й вирішення проблем, — інтелект і довгострокові вкладення капіталу — інвестиції не тільки поєднують сучасне поняття інформаційних технологій, а й демонструють шлях їх активного та раціонального функціонування.
Практичну реалізацію п'яти сукупних аспектів реалізації ефективного існування суспільства наведено на рис. 14.5.
Поступова еволюція інформаційних технологій від функціонування окремих автоматизованих робочих місць до поєднання їх у мережі, подальшого надання доступу до інформації за допомогою веб-сервісів і далі до поєднання засобів обчислювальної техніки в потужні централізовані центри обробки даних свідчить про перехід від застосування електронних засобів обробки інформації до сукупності методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення й використання інформації в інтересах її користувачів.
ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
Предметний покажчик
ПЕРЕДМОВА
МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ
1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності
1.1.1. Науково-інформаційна діяльність
1.1.2. Наукова інформатика
1.1.3. Поняття "інформація"