Культурологія - Безвершук Ж.О. - 2.7. Культурний шок

Глобальний процес зближення національних культур і цінностей, зміцнення культурних, комунікаційних, цивілізаційних зв'язків сприяють тому, щоб досягнення науки і мистецтва, нові форми соціальної та політичної діяльності швидко поширювалися і засвоювалися у сучасному світі, забезпечуючи його цілісність. Поступово формуються елементи нової, інтегральної світової культури. Поширюються цінності, які сприяють зближенню народів і культур, — толерантність і визнання рівноцінності різних ("чужих" ) культурних систем, відмова від ксенофобії. та мегаломанії, мультикультуралізм.

Разом з тим культурна інтеграція не означає уніфікації культурних норм, способів сприймання й усвідомлення світу, культурних генотипів, традицій. Будь-який етнос бере з глобальної системи те, що відповідає його традиціям, менталітету, психологічному складові.

2.6. Діалог культур

Проблема діалогу культур формулюється залежно від розуміння самого феномену культури. В. Біблер тлумачить культуру як мікросоціум людей, який маніфестує у домінантному "творі" своєї епохи (наприклад, трагедія в античному світі) логіку власної культури. Діалог є діалогом логік і спілкуванням культур незалежно від історичних меж їх існування (наприклад, культурне XX ст. й античність, сучасність і Відродження).

Діалог культур є не просто порівнянням чи взаємодією культур, вія сприяє породженню нових смислів. Адже нині культура висувається у центр людського, буття, розкриваючи свій трагедійний характер. Найповніше діалог реалізується у новітню добу, коли вперше наявна така велика кількість різних культур як рівноправних суб'єктів. Цьому відповідає мультикультуризм як інтелектуальна течія, що виникла наприкінці XX ст. і базується на егалітарному урівнюванні різних релігійних і культурних форм. Певною мірою на цьому ґрунтується і акультурація, що у широкому значенні розуміється як взаємодія культур різного типу, у вужчому — як процес переймання повністю чи частково культурою одного народу культури іншого, зазвичай розвиненішої. Поняття акультураціі вперше було використано в американській науці наприкінці XIX ст. у зв'язку з дослідженнями культурних змін у племенах північноамериканських індіанців.

2.7. Культурний шок

В культурології культурний шок — це першопочаткова реакція індивідуальної, групової чи масової свідомості на зустріч з іншою культурною реальністю (вихідний пункт діалогу культур). Культурний шок виникає як відображення принципового нестикування різних культур них зразків, конфлікту між "природним" набором цінностей, мовних та поведінкових практик і культурними нормами нового середовища, до якого були "закинуті'' людина чи певна група. Ступінь шокової реакції визначається і місцем традиційних цінностей у системі "своєї" культури, й її адаптаційними можливостями.

Виокремлюють чотири можливі способи подолання культурного шоку: колонізація (агресивна демонстрація і пропаганда власних культурних орієнтирів); геттоїзація (створення компактних місць проживання "чужих"); асиміляція (крайня форма культурного конформізму, свідома відмова від власної культурної ідентичності); дифузія (різні моделі суміщення "своєї" і "чужої" культур).

2.8. Культурна маргінальність

Такий стан виникає в умовах життєдіяльності окремих особистостей чи груп, ціннісні пріоритети та моделі поведінки яких одночасно орієнтуються на різні культурні системи та їх вимоги, але у жодну з них не інтегровані. Носіями культурної маргінальності можуть бути різні "мігранти": селяни, що мешкають у місті, змішані шлюбні пари, старі люди з "молодою душею", жінки-матері, які мріють про кар'єру, бісексуали тощо. Певну специфіку мають маргінальні субкультури (наприклад, національні меншини).

Об'єктивними причинами, які породжують культурну маргінальність, можуть бути процеси суспільної трансформації, модернізації, "перебудови", міграційні процеси, а суб'єктивними — індивідуальне пес прийняття або соціально схвалених цілей (політичне "інакомислення"), або і цілей, і засобів їх досягнення (бродяги, наркомани), або культурна "роздвоєність" людей, які без визначення власних життєвих орієнтирів запозичують елементи різних культур.