Основи культурології - Сандюк Л.О. - 16.4.2. Основи віровчення та культу. Шаріат

Основні положення віровчення ісламу викладено в головній священній книзі мусульман - Корані (в перекладі з арабської "читання вголос, повчання"), який складається з 114 сур. Зібрання історій з життя Мухаммеда та його близьких утворило Суну, яка подібна до священного переказу християн.

В основі віровчення ісламу сім основних положень: віра в єдиного Бога - Аллаха, що створив усе суще і визначив його долю, вищого, всемогутнього, мудрого і милостивого суддю; віра в янголів і демонів; віра у святість Корану, який вважається вічним, нествореним; віра в пророків, печаттю яких є посланник Аллаха - Мухаммед; віра в рай і пекло; віра в божественне провидіння; віра у безсмертя душі, яка залишає тіло в день смерті, та її воскресіння в день Страшного суду.

Важливим поняттям у віровченні ісламу є джихад ("зусилля") - боротьба за віру. Це багатозначне поняття: джихад серця - боротьба з власними недоліками мусульманина; джихад мови - схвалювання того, що відповідає Корану і засудження того, що засуджує Коран; джихад руки - покарання за злочини перед вірою; джихад меча - пряма озброєна боротьба з невірними.

Мусульманський культ базується на таких основних п'яти обов'язках мусульманина, так званих "стовпах ісламу":

1) Іман - повторення формули віри (шахади): "Немає бога, крім Аллаха, а Мухаммед - посланець Аллаха", розуміння її смислу і щира переконаність у її істинності;

2) Сала(я)т (араб. "ас-салат", перс. "намаз") - щоденна п'ятиразова молитва та колективна молитва (джумма) в мечеті у п'ятницю;

3) Саум (перс. "рузе", турецьке - "ураза") - дотримання посту протягом дев'ятого місяця за місячним календарем;

4) Зак'ят - обов'язкова регулярна милостиня-податок на користь бідних, яка становить 1/40 частину річного доходу;

5) Хадж (ар. паломництво)- паломництво до Мекки у дванадцятий місяць мусульманського календаря, приурочений до свята жертвоприношення (курбан-байрам).

Невіддільною частиною ісламського культу є релігійні свята, такі як: Ід аль-фітр (Ураза-байрам) - свято закінчення посту, розговіння; Ід аль-адха (Курбан-байрам) - свято жертвопринесення; Мірадж - свято вознесіння; Маулюд - день народження пророка (дванадцятого числа третього місяця місячного календаря); Лей-лят аль-Кадр - ніч напередвизначення (цієї ночі почалось послання Корана Мухаммеду).

Молитовне приміщення мусульман іменується " мечеть" (араб. "масджид" - місце, де здійснюються земні поклони). У мусульман мечеть не є храмом. Це молитовний дім, як синагога у іудеїв або кірха у протестантів. Якщо у християн про початок церковної служби сповіщає дзвін, то у мусульман перед обов'язковою молитвою лунає спів муедзина (того, хто закликає), який речитативом читає азан (молитовний заклик) з галереї мінарету, звернувшись у бік Мекки.

У мусульман нема духовенства у християнському сенсі слова. Мулла є людиною, що проводить спільну молитву і пояснює Коран. Пророк також сказав, що в ісламі немає чернецтва. Вільний від роботи день в ісламі - п'ятниця - на честь дня, коли народився Пророк.

Характерною особливістю мусульманської релігії є те, що вона активно втручається в усі аспекти життя людей. Іслам не просто релігія, це - спосіб життя. Сукупність мусульманських правових норм, норм моралі, культурних приписів, які регулюють життя мусульманина, називається шаріат (араб. аш-шарія - належний шлях, закон, припис).

Шаріат базується на ідеї обов'язку людини перед Аллахом, точніше - її неоплатного боргу Творцеві. Людина, згідно з мусульманськими уявленнями, істота недосконала. Аллах допускає зло, аби випробувати людину. Отже, слід прагнути добра. Мусульманське право поділяє сі вчинки людини на п'ять категорій: суворо обов'язкові, бажані, дозволені (добровільні), небажані, суворо заборонені. Доброчинності людини, за шаріатом: правдивість, терпіння, вміння прощати, милосердя, відсутність заздрості, покірність владі. Мета людини - наблизитися до Аллаха.

Зараз має місце процес ісламського відродження - посилення ролі ісламу в економічному, політичному, духовному житті народів, які входять в орбіту традиційного поширення цієї релігії.