Український учений, публіцист, громадський діяч
Народився 26 січня 1905 р. в с. Ліски (тепер Коломийський район Івано-Франківської Області) в сім’ї греко-католицького священика. Навчався в українській гімназії в Станіславі, а закінчивши її у 1925 р., вступив до Львівського університету, де вивчав історію та філософію. За працю »Канонічний процес поляків з хрестоносцями в 1339 р.» у 1931 р. отримав ступінь магістра філософії.
У 1927—1929 рр. був редактором щомісячника »Молоде життя» та організатором Товариства українських студентів-католиків »Обнова» (1930 р. очолив його). Закінчивши університет, учителював у Львові. У 1931—1939 рр. редагував літературно-науковий часопис »Дзвони», писав статті, праці на історичні теми. Одну з них — »Українські визвольні змагання» — конфіскувала польська влада.
На початку другої світової війни П. Ісаїв емігрував. Працював керівником шкільного відділу в Українському центральному комітеті у Кракові, редагував журнал »Українська школа» (1942—1943), писав праці на ідеологічні теми. За одну з них відбув чотири місяці ув’язнення. У 1945—1949 рр. учителював в Українській таборовій гімназії у Баварії. З 1947 р. — доктор філософії Українського вільного університету в Мюнхені.
Після переїзду до США оселився у Філадельфії, викладав у суботній школі українознавства Української учительської громади та в Українському католицькому інституті. У 1962—1968 рр. був учителем українознавства в парафіяльній школі Св. о. Миколая.
П. Ісаїв був також першим станичним Пластової станиці (1949—1953) у Філадельфії, головою головної управи »Обнови», належав до Української католицької асоціації преси і Товариства українських письменників та журналістів. Упродовж 1949—1963 рр. — редактор тижневика »Шлях», член шкільної ради Українського конгресового комітету Америки та Учительської громади. Був також дійсним членом Історичного товариства, членом американських історичних товариств.
Найважливіші праці з наукового доробку П. Ісаїва: »Берестецька унія», »Звідки Русь-Україна прийняла християнство?», »Флорентійська унія», »Історія Перемишльського єпископства східного обряду» та ін. Він автор низки ідеологічних (»Один чи три народи?», »На перекрою двох епох») та науково-популярних статей, численних рецензій.
Помер 23 лютого 1973 р. у Філадельфії (США).
КАМІНСЬКИЙ Феодосій Тимофійович
КАПУСТЯНСЬКИЙ Іван Назарович (псевдоніми — Іван К-й, Ів. К, Ж. Шунський, Янек)
КАРАЗІН Василь Назарович
КАЧАНОВСЬКИЙ Володимир Васильович
КИБАЛЬЧИЧ Микола Іванович
КИРИЛЮК Євген Прохорович
КИР’ЯКОВ Михайло Михайлович
КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан (Федір) Олександрович
КЛЕПАТСЬКИЙ (Клепацький) Павло Григорович