Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - РОМАНОВСЬКИЙ Віктор Олександрович

Український історик і археограф

Народився 4 січня 1890 р. у м. Глухів Чернігівської губернії (нині Сумська область). Життєвий і творчий шлях В. Романовського — типовий для покоління україно знавців, яким судилося жити під час тоталітаризму.

Після закінчення Київського університету працював помічником директора Київського центрального архіву давніх актів, у 1921—1931 рр. очолював його. Доклав багато сил, щоб створити систему українських державних архівів.

Автор праць »Друкар Іван Федорович, життя його та діяльність», »Хто був Самовидець» (обидві 1925), »До історії бюджетного права Гетьманщини за Кирила Розумовського» (1927).

Найважливішою працею В. Романовського-архівіста були ґрунтовні »Нариси з історії архівознавства. Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах» (1927). Це перша в Україні узагальнювальна праця з історії, теорії та методики архівознавства, яка й нині не втратила наукового значення, слугуючи практичним порадником архівістам та підручником студентам.

З 1924 р. В. Романовський працює в історичних установах ВУАН над вивченням господарського устрою Гетьманщини. Факт комплексного вивчення цієї теми (архівних, археографічних, джерелознавчих матеріалів), якій учений присвятив понад 50 років, вивів В. Романовського у найпомітніші постаті дослідників цього періоду української історії. Він підготував до друку одну з найважливіших пам’яток історії Гетьманщини — »Переписні книги 1666 року» (1933).

У 1930—1932 рр., в час погрому академічних структур М. Гру-шевського, В. Романовський, очолюючи Археографічну комісію ВУАН, багато зробив для збереження її доробку.

У 1934 р. був звинувачений у контрреволюційній діяльності і засуджений до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах.

Після звільнення у 1940 р. був доцентом Карагандинського педагогічного інституту. У 1947 р. очолив кафедру історії Ставропольського педінституту. Тут захистив докторську дисертацію »Нариси з історії державного господарства України» (1947), яка стала ґрунтовним підсумком багаторічних досліджень з економічної історії Гетьманщини і збагатила вітчизняну історіографію.

Помер 16 лютого 1971 р. у Ставрополі. Реабілітований 1958 р.