Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ХВОЙКО (Хвойка) Вікентій В’ячеславович

Український археолог

Народився в 1850 р. в с. Семин (нині Чеська Республіка). Закінчив комерційне училище. В 1876 р. переїхав до Росії. Проживав у Києві, працював учителем. У 90-х роках захопився археологією, почав проводити розкопки. 1893—

1903 рр. досліджував Кирилівську стоянку пізнього палеоліту на Старокиївській горі в Києві. 1896 р. відкрив перші поселення трипільської культури на Київщині. Досліджував пам’ятки бронзового і ранньозалізного віків у Середньому Подніпров’ї (Пастирське та Мотронинське городища). У 1899 р. відкрив пам’ятки зарубинецької, у 1900—1901 рр. — черняхівської культури, вивчав пам’ятки княжої доби на території Києва, Чернігівщини.

В. Хвойко активно пропагував ідею автохтонності східних слов’ян на території Середнього Подніпров’я. Був одним із засновників Київського міського музею старовини і мистецтва (тепер Національний історичний музей), в якому працював завідувачем археологічного відділу. На його честь названо одну з вулиць Києва. Найважливіші праці В. Хвойка: »Каменный век Среднего Приднепровья» (1899), »Поле погребений в Среднем Приднепровье» (1901), »Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность» (1905).

Помер 2 листопада 1914 р. в Києві.