Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ЧУБИНСЬКИЙ Павло Платонович

Український етнограф і фольклорист, громадський діяч

Народився 27 січня 1839 р. на хуторі поблизу Борисполя на Київщині. Навчався у Другій київській гімназії. Закінчивши у 1861 р. юридичний факультет Петербурзького університету, повернувся до Києва, працював учителем. У1861— 1876 рр. співробітничав у журналі »Основа» та київській Старій громаді (був одним з її засновників та найактивніших членів). Разом з іншими членами громади займався пропагандистською діяльністю серед селянства, працював у недільних школах. У1862 р. написав вірш, який став українським національним гімном, — »Ще не вмерла Україна».

У жовтні 1862 р. за участь в українському національному русі був заарештований, звинувачений у належності до таємного товариства; метою якого було повалення революційним шляхом існуючого в імперії ладу, і висланий у селище Пінега Архангельської губернії. Через рік П. Чубинського перевели в Архангельськ.

Після звільнення у 1869 р. з-під поліційного нагляду оселився в Петербурзі. За дорученням Російського географічного товариства у 1869—1870 рр. очолював етнографічні експедиції в Україні, Білорусі та Молдові. У 1872—1879 рр. за редакцією П. Чубинського було опубліковано матеріали цих досліджень: »Труды этнографико-статистической экспедиции».

Поряд із науковою діяльністю брав активну участь в українському суспільно-політичному русі. Разом із М. Драгомановим, М. Зібером, Ф. Вовком, М. Лисенком був членом редакційної колегії газети »Київський телеграф» — органу українського патріотичного руху. У 1873 р. став одним з ініціаторів створення в Києві Південно-Західного відділення Російського географічного товариства, у 1873—1876 рр. керував його діяльністю. Після Емського акту в 1876 р. П. Чубинського було вислано з України. У 1877—1879 рр. працював у Петербурзі. Нагороджений золотими медалями Російського географічного товариства (1873), Міжнародного етнографічного конгресу (Париж, 1875), лауреат премії Уварова (1879).

Написав і опублікував багато наукових праць. Найґрунтовнішими серед них є: »Очерк народных юридических обычаев и понятий в Малороссии» (1869); »Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским русским географическим обществом. Юго-западный отдел. Материалы и исследования, собранные действительным членом П. Чубинским, в семи томах» (1872—1879).

Помер 26 січня 1884 р. в Києві.