Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ЛЕЩЕНКО Петро Костянтинович (справжнє прізвище — Мастикович)

Російський і український співак

Народився в 1898 р. в с. Ісаєво Херсонської губернії (нині Миколаївської області). Як дитина з гарними вокальними та танцювальними здібностями потрапив до солдатського церковного хору. В 1915 р. добровільно пішов в армію, служив у 7-му Донському козачому полку, в листопаді 1916 р. був направлений у Київську піхотну школу прапорщиків, потім — на Румунський фронт командиром роти, В серпні 1917 р. був тяжко поранений і до середини січня 1918 р. лікувався в Кишиневі, де й залишився у родичів. Працював токарем, псаломщиком, брав участь у вокальному квартеті, співав в Кишинівському оперному театрі (мав ліричний баритон).

Пісні у його виконанні можна було почути в багатьох містах і селах нашої країни в грамофонному, а згодом і в магнітофонному запису; перетнувши кордони колишнього СРСР, вони зазвучали в багатьох зарубіжних країнах. Такі мелодії, як »Я тоскую по Родине», »Чубчик», »На Кавказе єсть гора», танго »Татьяна» та багато інших і досі звучать у пам’яті тих, хто їх колись чув...

Виступав у Бухаресті, Парижі, на Близькому Сході, в Афінах і Салоніках, Чернівцях, Ризі, Відні, Лондоні. Вже після початку Великої Вітчизняної війни П. Лещенкові вдалося в Одесі одержати документ, що він мобілізований для роботи на місці. Виступав з концертами в супроводі оркестру Одеської опери, де й познайомився з молодою талановитою співачкою Вірою Білоусовою, яка стала його другою дружиною.

Звільнення від німців Балканських країн застало подружжя Лещенків в Парижі, не без труднощів повернулися в Бухарест. Вони регулярно виступали перед солдатами і офіцерами Радянської армії. Виконували пісні І. Дунаєвського, М. Богословського та ін. Пісні у їх виконанні поширювалися в численних записах на грамофонних платівках. Проте Лещенки весь час перебували під пильним наглядом відповідних радянських і румунських органів. У березні 1951 р. П. Лещенка було заарештовано і засуджено. Звинувачення, проте, не підтвердилося. Помер 16 липня 1954 р. у тюремній лікарні. Повторне визнання прийшло в 1988 р. До 90-річчя з дня народження П. Лещенка з’явився перший альбом із його записами. В конкурсі дисків естрадного жанру йому було присуджено перше місце. Згодом вийшло 6 альбомів-гігантів та 5 компакт-дисків з записами його пісень. Випущено також компакт-касети, тексти та дискографії його пісень (понад 100 найменувань).