На сучасному етапі розвитку народного господарства країни, у зв'язку з неперервним збільшенням обсягів виробництва товарів народного споживання, все більш важливого значення набуває прискорення процесів переробки вантажів, зменшення термінів доставки до споживачів необхідних продуктів виробництва при мінімальних трудових, матеріальних і фінансових народногосподарських витратах. Тому, особлива увага приділяється раціоналізації торговельно-логістичних процесів, комплексній механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, покращенню використання транспортних засобів, широкому розповсюдженню контейнерних та пакетних перевезень.
Доведення величезних мас товарів народного споживання зі сфери матеріального виробництва у сферу обігу задоволення попиту туристів є однією з основних функцій торгівлі в туристському комплексі. Провідні економісти вказували що "за транспортуванням продуктів з одного місця виробництва в інше слідує також транспортування готових продуктів і зі сфери виробництва у сферу споживання. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він закінчіть це переміщення". Іншими словами — коли товар потрапить до рук споживача.
Неперервне зростання виробництва товарів народного споживання, а особливо продуктів харчування, потребує спрямованої праці мільйонів громадян України, серед яких значну частину займають робітники сфери обслуговування. Адже торгівля покликана здійснювати зв'язок між виробниками товарів та їх споживачами.
Одна з основних проблем сучасності — проблема трудових ресурсів. За останні роки не спостерігається приріст працездатного населення. Тому, справитися з постійно зростаючою масою товарів можливо при умові зростання продуктивності праці, яка ґрунтується на використанні прогресивної техніки і вирішенню окремих з них, зокрема вдосконалення технології обслуговування, прискоренні НТП, у впровадженні передових форм та методів торговельного обслуговування туристів.
Враховуючи актуальність вказаних питань, ця робота присвячена вирішенню окремих з них, зокрема, удосконаленню технології торговельно-логістичних процесів при переміщенні товарів від постачальників до споживачів, що сприяє економії трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. У ній досліджена існуюча технологія товаропросування, виявленні її недоліки. На прикладі плодоовочевої продукції розроблені більш раціональні варіанти торговельно-логістичного процесу, які ґрунтуються на пакетних перевезеннях, що дозволяє максимально зменшити трудомісткі роботи на навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських операціях.
3.1. Основні напрямки та перспективи розвитку торгівлі товарами народного споживання в туристському комплексі
З кожним роком змінюється обличчя сфери послуг. Росте товарообіг, збільшується кількість магазинів. Щорічно у країні відкривається 5-6 тис. нових роздрібних підприємств торгівлі. Стають до ладу сучасні укрупнені торговельні підприємства, розраховані на використанні передової технології, сучасних машин та механізмів.
Динамічне зростання товарообігу, сучасні масштаби сфери послуг, темпи її розвитку, головне — сьогоднішні потреби людей висувають нові вимоги до сфери послуг. У даний час одним із головних завдань є покращення обслуговування туристів продовольчими і непродовольчими товарами.
В цілях радикального вирішення цієї проблеми розроблена спеціальна програма розвитку туризму в Україні. Ця програма повинна забезпечити значне збільшення виробництва продукції, а також закріпити зв'язки виробників з галузями, що займаються зберіганням та переробкою цієї продукції. Іншими словами, її мета — в найбільш стислі терміни вирішити проблему безперебійного постачання туристським комплексам продуктів харчування, одягу, взуття та сувенірних товарів.
Говорячи про програму соціального розвитку на майбутні роки, необхідно підкреслити, що особливе значення приділяється покращенню умов трудової діяльності, всілякому скороченню ручної, малопродуктивної та тяжкої фізичної праці. Це стосується і туристської галузі.
Не дивлячись на зростання в останні роки технічного оснащення сфери послуг, воно і тепер як в якісному, так і в кількісному відношенні не відповідає висунутими перед галузями завданням. Ось чому в найближчий час буде значно збільшено обсяг виробництва торговельно-технологічного устаткування, підвищено його технічний рівень. Окрім Мінлегхарчомаша — традиційного виробника техніки для нашої галузі — ця задача покладена ще на 10 промислових міністерств.
Однак потреба в багатьох видах торговельного устаткування і засобах механізації та автоматизації не буде повністю задоволена. Тому слід більш ефективно використовувати наявне обладнання. Нерівномірність розміщення та низький рівень технічної оснащеності роздрібної мережі, недостатній обсяг виробництва фасованих товарів ведуть до перевантаження магазинів потоками покупців. Внаслідок цього частина покупців залишає магазин, не придбавши товар.
З метою удосконалення взаємовідношень сфери послуг та промисловості, для забезпечення зв'язку роздрібного товарообігу з планами виробництва та поставки товарів народного споживання і попитом туристів, посилюється роль торгівлі у формуванні асортименту і покращенні якості вироблених товарів.
У зв'язку з розширенням обсягу виробництва та продажу продукції, а також складним становищем з трудовими ресурсами, велика увага приділяється удосконаленню способів товаропросування, комплексній механізації навантажувально-розвантажувальних робіт. Зростає обсяг плодоовочевої продукції, яка постачається промисловими підприємствами і оптовими базами у роздрібну мережу в контейнерах та на піддонах, що значно знижує транспортні витрати, зростає ефективність праці робітників роздрібних торговельних підприємств, скоротяться втрати товару. А це, в свою чергу, обумовлює використання прогресивних варіантів торговельно-логістичних процесів при русі готової продукції від постачальників до споживачів.
Таким чином, до основних напрямків перспективи розвитку торгівлі плодоовочевою продукцією слід віднести постійне зростання її виробництва та продажу, розширення і укрупнення мережі торговельних підприємств, впровадження прогресивних варіантів торговельно-логістичного процесу при товаропросуванні, що ґрунтується на використанні контейнерів (тари-устаткування) і піддонів, що дозволяє скоротити питому вагу ручної праці, знизити народногосподарські витрати і підвищити культуру обслуговування туристів.
Оцінка господарської діяльності підприємств туристського комплексу буде здійснюватися вище стоячими організаціями при підведенні підсумків роботи, виходячи з виконання плану товарообігу, вводу в дію основних фондів. До уваги будуть прийняті виконання асортиментного переліку товарів, якість культури обслуговування, відсутність скарг.
Велика увага приділяється розвитку оптової торгівлі, як важливій ланці ТЛП, яка повинна забезпечувати безперебійне постачання товарів у роздрібну мережу туркомплексу.
Основні напрямки НТП в оптовій торгівлі — утворення сучасних складських приміщень плодоовочевих баз з використанням прогресивної механізації і автоматизації процесів, в т.ч. по транспортуванню і збереженню продовольчих та непродовольчих товарів, картоплі, плодоовочів їх товарні обробки; пакетні перевезення (на піддонах і в контейнерах) — забезпечення одноланковості в просуванні основної маси товарів і прискорення товарообігу, впровадження централізованої доставки товарів на підприємства роздрібної мережі, раціональних схем руху товарів, включаючи наскрізні перевозки вантажів від підприємств промисловості до оптової і роздрібної ланок торгівлі з використанням тари-устаткування, контейнерів, піддонів, різних засобів механізації і використання АСУ.
3.2. Вітчизняний та закордонний передовий досвід доставки та продажу товарів споживачам
3.3. Методи визначення раціональних варіантів торговельно-логістичних процесів
Розділ 4. Логістика операцій з тарою і упакуванням товарів для туристів
4.1. Роль тари й упаковки, їх вплив на логістичні операції в туристських комплексах
4.2. Визначення витрат на тару і упаковку
4.3. Сучасне обладнання для заповнення мішків та вивантаження продукції з них
Розділ 5. Контейнеризація і пакетизація в логістичних системах
5.1. Роль контейнерів і піддонів у логістичних системах
5.2. Визначення поточних і капітальних витрат на контейнери (тару-обладнання) та піддони